справа № 136/2311/21
провадження № 61-2240св24
Окрема думка
(розбіжна)
судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Пархоменка П. І.
до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд) від 24 липня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) доТовариства з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ЗАХІД» (далі - відповідач) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення її власнику,
I. Вступ
1. Відношусь з великою повагою до думки більшості суддів Верховного Суду у цій справі, але не можу погодитись із нею.
2. Моя незгода стосується висновків про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту.
3. Вважаю, що за обставинами цієї справи необхідно було задовольнити позовні вимоги.
ІІ. Короткий зміст позовних вимог
4. Позивач просив суд усунути перешкоди у користуванні належної йому земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області, шляхом повернення йому вказаної земельної ділянки власнику.
ІІІ. Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
5. Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 24 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 09 січня 2024 року, позов задоволено.
Усунено зі сторони відповідача перешкоди у користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 3,5048 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області, шляхом повернення земельної ділянки ОСОБА_2 .
6. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що строк дії договору оренди закінчився, державна реєстрація додаткової угоди від 27 грудня 2010 року до договору оренди від 05 січня 2005 року проведена не була і відповідно зміни до договору внесені в передбаченому законодавством порядку не відбулися, а отже, такий правочин не набрав чинності. Таким чином, відповідач не має права на користування спірною земельною ділянкою, а позивач, який є власником спірної земельної ділянки, заперечує проти його користування нею.
ІV. Короткий зміст постанови Верховного Суду
7. Верховний Суд виснував, що належної позовної вимоги про визнання відсутнім права оренди позивач не заявляла, у зв'язку із цим відсутні підстави для вирішення питання про кваліфікацію додаткової угоди до договору оренди землі як неукладеної або такої, що не набрала чинності. Аналогічно і протилежні доводи відповідача щодо виконання договору, добросовісності орендодавця слід оцінювати за умови звернення орендодавця (його правонаступника) із належною вимогою. Тому і вимога про повернення позивачу спірної земельної ділянки може бути заявлена та вирішена по суті разом з вимогою про визнання відсутнім права її оренди.
За таких обставин оскаржені судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
V. Мотиви незгоди з думкою більшості
8. Дійсно, Верховний Суд у своїй практиці звертає увагу на те, що особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права [1].
9. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам [2].
10. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин [3].
11. У правовідносинах щодо захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, Верховний Суд висновував, щоналежним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди [4-5].
12. Я не буду повністю заперечувати того, що «ефективним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди.
13. Проте, хотів би звернути увагу на те, що, Загальною декларацією прав людини 1948 року, гарантовано, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).
14. Великий сучасний словник сучасної української мови тлумачить слово «ефективний», як такий, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект [6].
15. Висловлю точку зору про те, що на ефективність способів захисту впливає:
- можливість їх реалізації на практиці;
- зрозумілість: 1). для особи, яка звертається за судовим захистом; 2). для суду, який вирішує спір; 3). для суб'єкта, який реалізує застосований спосіб захисту.
16. Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див., наприклад, постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19) [7]).
17. Так само і Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом [8].
18. У справі Белле проти Франції (Bellet v. France) доводами Уряду Францїї (пункт 29) було те, що національний суд розглянув справу та належно мотивованим рішення відмовив у задоволенні позову.
ЄСПЛ вказав, що факт наявності в особи доступу до національних засобів правового захисту лише для того, щоб її повідомили про те, що її дії заборонені в силу закону, не завжди відповідає вимогам пункту 1 статті 6 Конвенції. Рівень доступу, наданий національним законодавством, також має бути достатнім для забезпечення «права особи на суд» з урахуванням принципу верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дію, яка є втручанням у її права (пункт 36 рішення ЄСПЛ) [9].
19. Повторюю свою позицію про те, що обраний позивачем спосіб захисту може бути ефективним. Також підтримую свою попередню позицію щодо ретроспективного застосування правових позицій Верховного Суду [10].
20. Крім того, важливі обґрунтування, щодо ефективності способів захисту, з якими я погоджуюсь, наведені в ухвалі Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі № 456/252/22 (провадження № 61-5110св24) про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду [11].
21. Я впевнений, якщо у рішенні суду буде вказано про повернення земельної ділянки позивачу, це буде сприяти ефективному захисту її прав і є таким, що безперешкодно може бути реалізовано на практиці.
22. За обставинами цієї справи для захисту прав позивача взагалі не має різниці, що слід вказати в рішенні суду - «зобов'язати повернути», «витребувати», «скасувати реєстрацію», «визнати відсутнім право оренди», важливим є вирішення спору по суті позовних вимог.
VІ. Висновки
23. Обрані позивачем способи захисту, при їх врахуванні судом, могли задовольнити її потреби, відновити порушені права і тоді правосуддя стало б ефективним.
24. «Визнання відсутнім права оренди» можливо використовувати, як ефективний спосіб захисту, але з врахуванням особливостей кожної справи та часових рамок звернення до суду.
[1] Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/76474144 [2] Постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-84гс20) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/95439652 [3] Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/106558719 [4] Постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/117206184 [5] Постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2025 року у справі № 144/1440/22 (провадження № 61-12561сво24) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/127900963 [6] Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. та голов. ред. В.Т. Бусел. Київ, 2005. - С. 484 [7] Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/91901363 [8] пункт 36 рішення ЄСПЛ у справі «Bulanov and Kupchik v. Ukraine» // https://hudoc.echr.coe.int/#{%22tabview%22:[%22document%22],%22itemid%22:[%22001-102109%22]} [9] пункт 36 рішення ЄСПЛ у справі «Bellet v. France» // https://hudoc.echr.coe.int/tur#{%22itemid%22:[%22001-57952%22]} [10] Окрема думка (розбіжна) судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Пархоменка П. І. до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 385/600/22 (провадження № 61-12163св24) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/123779982 [11] Ухвала Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі № 456/252/22 (провадження № 61-5110св24) про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду // https://reyestr.court.gov.ua/Review/128457088
Суддя П І. Пархоменко