05 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 303/458/22
провадження № 61-8084ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних,
23 червня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року у справі № 303/458/22.
Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків шляхом надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку, зокрема шляхом надання суду доказів, які підтверджують обставини, що зазначені заявником як підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, зокрема, довідки суду в якому зберігаються матеріали справи № 303/458/22 з відображенням у ній інформації про те, чи наявні у справі докази вручення ОСОБА_1 копії ухвали Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року, та/або копії матеріалів № 303/458/22 в хронологічному порядку після оскарженої ухвали апеляційного суду.
28 липня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання йому копії ухвали Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року рекомендованим повідомленням про вручення, а також відсутні відомості про вручення оскаржуваної ухвали суду.
Верховний Суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги, виходячи із наступного.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) свідчить, що ухвала Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року не містить відмітки про те, що дата її складання є відмінною від дати постановлення.
Таким чином визначений законом строк на подання касаційної скарги,
з урахуванням положень статті 124 ЦПК України, сплив 12 травня 2025 року.
Натомість касаційна скарга подана 23 червня 2025 року, тобто із пропуском строку на касаційне оскарження передбаченого статтею 390 ЦПК України.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинна бути зазначена дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
ОСОБА_1 зазначив, що копію оскаржуваної ухвали отримав 26 травня 2025 року, на підтвердження чого надав копію конверту поштового відправлення.
Втім з інформації зазначеної на конверті не вбачається за можливе ідентифікувати дату отримання поштового відправлення, оскільки на ньому відсутній трек-номер для відстеження поштового відправлення, про що також зазначено заявником у касаційній скарзі.
Крім того, з долученого до заяви про усунення недоліків копії супровідного листа від 11 квітня 2025 року вих. № 303/458/22/9128/2025, вбачається, що копію ухвали Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року було надіслано ОСОБА_1 за адресою зазначеною заявником, зокрема
і в касаційній скарзі.
За змістом частини другої та четвертої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У разі подання клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Верховний Суд звертає увагу заявника, що на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у розпорядженні Верховного Суду відсутні матеріали цивільної справи № 303/458/22, які б могли підтвердити або спростувати наведені ним причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Оскільки з наданих заявником документів не можливо встановити те, що копію ухвали Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року ОСОБА_1 отримав саме 26 травня 2025 року, заявнику необхідно надати довідки суду в якому зберігаються матеріали справи № 303/458/22 з відображенням у ній інформації про те, чи наявні у справі докази вручення ОСОБА_1 копії ухвали Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року.
Крім того, з огляду на значний пропуск строку на касаційне оскарження заявнику необхідно зазначити, які дії ОСОБА_1 вчиняв в період з 10 квітня 2025 року до 26 травня 2025 року, для того щоб дізнатися про стан ініційованого ним апеляційного провадження.
За таких обставин наведені у касаційній скарзі підстави для поновлення строку касаційного оскарження наразі недоведені, а отже на даний час не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення (справа «Пономарьов проти України», заява № 3226/03, рішення
від 03 квітня 2008 року, пункт 41).
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, якою проголошено верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Отже безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.
Сторона справи зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо її, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
За змістом частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений з ініціативи суду.
Наведені обставини свідчать про необхідність продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом наведення підстав для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року, з урахуванням обставин викладених у цій ухвалі.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 127, 393 ЦПК України,
Продовжити ОСОБА_1 , строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі, якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян