05 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 465/7314/24
провадження № 61-991 ск 25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Червинської М. Є., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. від участі в розгляді справи за заявою завідувача відділення Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про госпіталізацію та лікування громадянина ОСОБА_1 в примусовому порядку в умовах психіатричного стаціонару,
встановив:
1. У січні 2025 року Львівська обласна прокуратура звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року.
2. Верховний Суд ухвалою від 06 березня 2025 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи №465/7314/24 із суду першої інстанції.
3. У березні 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року.
4. 07 квітня 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи № 465/7314/24.
5. Верховний Суд ухвалою від 12 червня 2025 року поновив заявнику строк на касаційне оскарження та відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року.
6. У червні 2025 року до Верховного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про заміну адвоката Назаркевича С. М. на іншого адвоката для надання безоплатної правової допомоги ОСОБА_1 .
7. До Верховного Суду у червні 2025 року надійшла заява ОСОБА_2 про витребування доказів, в якій вона просила витребувати:
- з Франківського районного суду м. Львова та Львівського апеляційного суду м. Льова СD-диски запису судових засідань;
- з ЄРДР відомості про відкриття та закриття кримінальних проваджень за період з 2021 року по 2025 рік по факту зникнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
8. Верховний Суд ухвалою від 23 червня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про витребування доказів відмовив.
9. Ухвалою від 26 червня 2025 року Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання « ОСОБА_2 » про заміну адвоката.
10. У липні 2025 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду заяви про відвід колегії суддів у складі: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В. та Коротуна В. М.
11. Обґрунтовуючи заяву, заявник посилається на відсутність законності та справедливості внаслідок недотримання суддями Червинською М. Є., Коротенком Є. В. та Коротуном В. М. механізму практики Європейського суду з прав людини, неврахуванням суддями постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 2-1/07 (провадження № 14-9свц18) щодо відсутності гарантування суддями забезпечення захисту прав ОСОБА_1 в конкретній справі № 465/7314/24 окремого провадження про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 , встановлення юридичного факту презумпції психічного здоров'я, встановлення юридичного факту довготривалого позбавлення прав та свобод процесуально дієздатної особи ОСОБА_1 , відшкодування шкоди довготривалим порушенням прав, свобод, що зумовило втрату здоров'я неналежним довготривалим лікуванням.
12. Заявник зазначає, що при постановленні ухвали від 23 червня 2025 року про відмову у витребуванні доказів та ухвали від 26 червня 2025 року про відмову у сприянні у заміні адвоката судді недотримались статей 6, 8 Конституції України, не врахували правовий висновок, зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 2-1/07 щодо застосування заходів направлених на відновлення попереднього стану, який позивач мав до порушення та джерела міжнародного права, передбачених у рішеннях Європейського суду з прав людини.
13. З огляду на викладене, ОСОБА_1 вважає, що колегія суддів в складі Червинської М. Є., Коротенка Є. В. та Коротуна В. М. не здійснила правосуддя, а тому заявляє відвід.
14. Перевіривши наведені у заяві про відвід суддів доводи вважаю, що підстави для її задоволення відсутні з огляду на таке.
15. Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
16. Також частиною четвертою статті 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
17. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
19. Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
20. Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані «справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188).
21. Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.
22. Однак, проаналізувавши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Червинської М. Є., Коротенка Є. В. та Коротуна В. М. від участі в розгляді справи № 465/7314/24 варто дійти висновку, що доводи цієї заяви зводяться до незгоди заявника із ухваленими судовими рішеннями Верховного Суду щодо відмови у витребуванні доказів та відмови у заміні адвоката, що не може бути підставою для відводу відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України.
23. З ухвали Верховного Суду від 26 червня 2025 року вбачається, що під час технічного оформлення та виготовлення тексту ухвали суд допустив описку в написанні особи, яка звернулась із заявою про заміну адвоката, а саме замість правильного « ОСОБА_1 » зазначено « ОСОБА_2 » у відповідних відмінках та скороченнях, однак на суть рішення це не впливає, як і не свідчить саме по собі про відсутність безсторонності складу суду, який постановив ухвалу.
24. Таким чином, оскільки доводи заявника у заяві про відвід не дають підстав для обґрунтованого сумніву у неупередженості та об'єктивності суддів Червинської М. Є., Коротенка Є. В. та Коротуна В. М. і не свідчать про їх заінтересованість у результаті розгляду касаційної скарги Львівської обласної прокуратури на рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року, а також касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року, у справі № 465/7314/24, вважаю, що заява ОСОБА_1 про відвід суддів є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,
1. Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Червинської М. Є., Коротенка Є. В. та Коротуна В. М. від участі у розгляді справи № 465/7314/24 за заявою завідувача відділення Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про госпіталізацію та лікування громадянина ОСОБА_1 в примусовому порядку в умовах психіатричного стаціонару.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Пророк