05 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 362/3182/24
провадження № 61-4859св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору, визнання права власності, стягнення компенсації, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Вареника Андрія Миколайовича, на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2025 року,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 27 січня 2024 року № 3242/2024/4281725, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; в порядку поділу майна подружжя визнати за позивачем право власності на автомобіль PEUGEOT 301, 2018 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 21 868,21 грн, як компенсацію за результатами поділу майна подружжя.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2024 року позов задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 27 січня 2024 року № 3242/2024/4281725, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Мотивувальну частину рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2024 року щодо відмови в задоволенні позову змінено, викладено її в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення місцевого суду, в межах його оскарження, залишено без змін.
У квітні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Вареника А. М., на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позову, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2020 року в справі № 910/3009/18, від 26 січня 2021 року в справі № 522/1528/15-ц, від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, від 18 квітня 2023 року в справі № 357/8277/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також, підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме: недослідження зібраних в справі доказів; суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору, визнання права власності, стягнення компенсації призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. М. Осіян
В. В. Шипович