05 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 638/8374/13
провадження № 61-9509ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 червня 2025 року у справі
за поданням державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,
У грудні 2024 року державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - Шевченківський ВДВС у м. Харкові
СМУ МЮ) звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано
в установленому законом порядку.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2024 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 19 червня 2025 року, подання державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Харкові
СМУ МЮ задоволено.
Надано дозвіл державному виконавцю Шевченківського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ на звернення стягнення на нерухоме майно боржника за виконавчим провадженням № НОМЕР_1, право власності на яке не зареєстровано
в установленому законом порядку, а саме на 1/2 частину квартири
АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1
у розмірі, необхідному для виконання за виконавчим документом.
У липні 2025 року ОСОБА_1 шляхом формування документа у системі «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою
на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 червня 2025 року (повний текст складено 23 червня 2025 року), в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні подання державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ відмовити.
1. Касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження, проте у змісті касаційної скарги заявник посилається
на те, що повний текст постанови Харківського апеляційного суду від 19 червня 2025 року було складено 23 червня 2025 року.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Ураховуючи наведені заявником обставини, а також те, що за інформацією, яка міститься на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст постанови Харківського апеляційного суду від 19 червня
2025 року було зареєстровано 23 червня 2025 року, а забезпечено надання загального доступу 24 червня 2025 року, Верховний Суд вважає, що строк на касаційне оскарження не пропущено.
2. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
У клопотанні ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки його майновий стан не дає можливості оплатити судовий збір. Зазначає, що за минулий рік отримав доход у розмірі 4 923,00 грн, має на утриманні трьох дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов'язок сплати комунальних послуг за житло та відносно нього на даний час відкрито декілька виконавчих проваджень. На підтвердження майнового стану заявником до касаційної скарги надано: копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нахованого(перерахованого) податку та військового збору станом
на 12 березня 2025 року, копії свідоцтв про народження дітей, копії постанов про відкриття виконавчих проваджень.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення
у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Згідно із статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що зазначені заявником обставини не є безумовними підставами
для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану, зокрема даних на підтвердження наявності/відсутності рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо, який перешкоджає заявникові виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.
Таким чином, у задоволенні клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 3 028,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору при зверненні з апеляційною і касаційною скаргою на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому сума судового збору складає 605,60 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки предметом оскарження у вказаній справі є процесуальна ухвала, заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги
у розмірі 484,48 грн (3 028,00 х 0,2 х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку
і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України уразі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення
від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 червня 2025 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник