04 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 178/1423/20
провадження № 61-9364ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя - доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права
на 1/2 частину квартири,
У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_1 , в якому просив визнати однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя та визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири
АДРЕСА_1 .
Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області
від 24 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2021 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_2 . Визнано однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
18 липня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2021 року у справі № 178/1423/20.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Повний текст постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2021 року складено в той самий день - 13 липня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2021 року ОСОБА_1 подано у липні 2025 року, тобто після спливу більше року з дня складення повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду.
Безпосередньо у касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що з постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2021 року заявник ознайомилася лише 14 липня 2025 року, у зв'язку з постійним перебуванням за межами України.
Втім, наведені ОСОБА_1 доводи не свідчать про наявність підстав, передбачених частиною третьою статті 394 ЦПК України для відкриття касаційного провадження за скаргою, поданою після спливу одного року з дня складення повного тексту оскарженого судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР).
Аналіз рішень ЄДРСР свідчить, що ОСОБА_1 була обізнана про відкрите апеляційне провадження у справі № 178/1423/20, оскільки скористалася своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, про що зазначено в оскаржуваній постанові, а отже вона була обізнана про розгляд справи судом апеляційної інстанції та не мала перешкод для того, щоб в розумні часові інтервали цікавитися станом відомого їй судового провадження.
Заявниця подала касаційну скаргу більш ніж через рік ухвалення постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2021 року, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14 липня 2021 року, при цьому не довела обставин, які б підтвердили наявність випадків, передбачених пунктами 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України.
За таких обставин поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, яке було ухвалено у 2021 році буде суперечити принципу правової визначеності, основним елементом якого є принцип остаточності судового рішення.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
При цьому, процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).
У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
За таких обставин, оскільки на момент подачі касаційної скарги в липні 2025 року пройшло понад чотири з дня складення повного текступостанови Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2021 року, наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України,
ОСОБА_1 не доведено та судом не встановлено, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права на 1/2 частину квартири.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович