30 липня 2025 року
м. Київ
справа № 753/344/23
провадження № 61-15203св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого- Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бажана 30»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року, ухвалене у складі судді Кулик С. В., та постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У січні 2023 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бажана 30» (далі - ОСББ «Бажана 30») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та скасування рішення про державну реєстрацію.
Позовна заява мотивована тим, що ОСББ «Бажана 30» є балансоутримувачем багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 була власником нежитлових приміщень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, які розташовані у вказаному будинку. ОСОБА_2 без погодження з ОСББ «Бажана 30», всупереч вимогам закону, провела дії зі збільшення площі вказаних нежитлових приміщень, зокрема шляхом прибудови антресолей та зайняття частини підвальних приміщень у будинку. Внаслідок вказаних дій було істотно збільшено площу зазначених нежитлових приміщень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. Надалі на замовлення ОСОБА_2 було виготовлено технічні документи на вказані нежитлові приміщення та проведено реєстраційні дії з об'єднання нежитлового приміщення № НОМЕР_1, загальною площею 722,4 кв. м, та № НОМЕР_2, загальною площею 532,8 кв. м, а також незаконно проведено державну реєстрацію права власності на вказане об'єднане нежитлове приміщення, загальною площею 1 255,2 кв, м.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2009 року у справі № 2-2930/09 задоволено позовні вимоги попереднього балансоутримувача будинку АДРЕСА_1 - КП «Житло-сервіс» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про знесення об'єкта самочинного будівництва та приведення прибудинкової території у попередній стан.
ОСББ вказував на те, що ОСОБА_2 без відповідних документів на право користування земельною ділянкою самовільно здійснила будівництво прибудови до житлового будинку, без відповідного дозволу та проекту. Після цього в результаті здійснення незаконних реєстраційних дій на підставі документів, що належним чином не підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно, зокрема на незаконно прибудовані приміщення, внаслідок яких було істотно збільшено загальну площу нежитлових приміщень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, без наявності згоди співвласників, зареєстровано право власності на вказані нежитлові приміщення.
10 січня 2021 року ОСББ «Бажана 30» подало скаргу до Міністерства юстиції України на дії державного реєстратора державного нотаріуса П'ятої Київської державної нотаріальної контори Наумова В. В. щодо проведенню реєстраційних дій стосовно нежитлових приміщень № НОМЕР_1 та АДРЕСА_2 . Наказом Міністерства юстиції України вказану скаргу задоволено та скасовані рішення від 27 липня 2021 року № 59497888, № 5948550, та № 59656728, № 59657159 від 04 серпня 2021 року, прийняті державним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Наумовим В. В. Однак під час розгляду вказаної скарги ОСОБА_2 здійснила відчуження спірних нежитлових приміщень на користь ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 10 січня 2022 року.
Позивач зазначав, що укладеним між відповідачами договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10 січня 2022 року порушено права ОСББ «Бажана 30» як балансоутримувача будинку та його співвласників. Крім того, вказаний договір купівлі-продажу нежитлових приміщень укладений між відповідачами та реєстрація на його підставі за відповідачем ОСОБА_1 права власності на вказані нежитлові приміщення є незаконною. Проведені роботи по переобладнанню та переплануванню нежитлових приміщень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 були здійснені з втручанням в огороджувальні та несучі конструкції та інженерні системи загального користування житлового будинку. Була здійснена незаконна прибудова до житлового приміщення внаслідок чого була збільшена площа приміщень. Зазначені зміни відбулись на земельній ділянці, яка не належала відповідачам, без документів, які дають право на виконання будівельних робіт. Співвласники багатоквартирного будинку не приймали рішення щодо незаконної прибудови, а також про передачу у власність ОСОБА_2 будь-яких допоміжних приміщень багатоквартирного будинку.
З урахуванням зазначеного, ОСББ «Бажана 30» просило судвизнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 10 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р. О., та визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 січня 2022 року, прийняте приватним нотаріусом Швець Р. О.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року позов ОСББ «Бажана 30» задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 10 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р. О., зареєстрований за № 35.
Стягнуто в дольовому порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСББ «Бажана 30» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 355,00 грн.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 10 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , спрямований на незаконне заволодіння майном співвласників багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 , а тому підлягає визнанню недійсним. Рішення суду про визнання договору недійсним у силу вимог частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою до внесення відповідних записів до державного реєстру, а тому такі вимоги є безпідставними.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСББ «Бажана 30» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та скасування рішення про державну реєстрацію задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 10 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р. О., зареєстрований за № 35.
У задоволенні решти позовних вимог ОСББ «Бажана 30» до ОСОБА_1 відмовлено.
Провадження у справі в частині позовних вимог ОСББ «Бажана 30» до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та скасування рішення про державну реєстрацію закрито.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, оскільки справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, що відповідно до вимог статті 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування рішення з прийняттям нового судового рішення по суті вимог позивача.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСББ «Бажана 30» до ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив із того, що скасування у встановленому законом порядку державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на зареєстровані рішеннями державного нотаріуса Наумова В. В. приміщення, тобто приміщення № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 з безпідставно збільшеною площею, а саме 722,4 кв. м та 532,8 кв. м відповідно, безумовно підтверджує відсутність повноважень ОСОБА_2 як власника на розпорядження цими приміщеннями в частині площі, яка ніколи не була складовою цих приміщень і приєднана до них за рахунок допоміжних приміщень багатоквартирного будинку та самовільно добудованих приміщень. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 10 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , порушує публічний порядок, оскільки спрямований на незаконне заволодіння майном співвласників багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 , а тому підлягає визнанню недійсним.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСББ «Бажана 30» до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації, апеляційний суд виходив із того, що вимога про скасування державної реєстрації є надлишковою та не тягне за собою поновлення прав позивача, оскільки рішення суду про визнання договору недійсним, в силу вимог частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою до внесення відповідних записів до державного реєстру.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСББ «Бажана 30» до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та скасування рішення про державну реєстрацію й закриваючи провадження у справі у вказаній частині позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до відкриття провадження у справі, а чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просивскасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки не повідомив його належним чином про дату, час і місце засідання суду та розглянув справу за його відсутності, а суд апеляційної інстанції не скасував рішення суду першої інстанції саме з цієї підстави.
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі лише в частині позовних вимог до ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до відкриття провадження у справі, не врахував, що у цій справі позовні вимоги неможливо роз'єднати між відповідачами та неможливо застосувати наслідки недійсності правочину.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20) та у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14 (провадження № 61-5330св18), від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18), від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19), від 17 червня 2021 року у справі № 761/12692/17 (провадження № 61-37390свп18), від 02 лютого 2022 року у справі № 127/2-4507/09 (провадження № 61-17088св21), від 09 лютого 2022 року у справі № 344/11947/20 (провадження № 61-17632св21) та інші.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У грудні 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до статуту ОСББ «Бажана 30», затвердженого протоколом № 2 загальних зборів ОСББ «Бажана 30» від 09 квітня 2017 року, вказане об'єднання здійснює свою діяльність на підставі вказаного статуту, Законів України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Місцезнаходженням об'єднання є будинок АДРЕСА_1 . Об'єднання є юридичною особою, може мати відокремлене майно, самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки у банківських установах. Метою створення об'єднання є захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку. Статутом регламентовано питання щодо органів ОСББ «Бажана 30», їх повноваження та порядок формування, джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об'єднання, а також права та обов'язки співвласників, відповідальність за порушення статуту об'єднання та рішень статутних органів, порядок та підстави ліквідації та реорганізації об'єднання.
Згідно з наказом від 04 жовтня 2021 року № 3-г, головою правління об'єднання прийнято рішення про проведення інвентаризації технічних та допоміжних приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до акта № 1 інвентаризаційної комісії від 05 жовтня 2021 року, встановлено відсутність доступу до допоміжних приміщень у підвальних приміщеннях багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Вхід до підвальних приміщень обмежений шляхом цегляної кладки, дверима та решітками.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 26 жовтня 2021 року, приміщення АДРЕСА_4 , на праві власності належать ОСОБА_2 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 26 жовтня 2021 року, приміщення АДРЕСА_5 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі укладеного договору купівлі-продажу, нежитлового приміщення, серія та номер 35, посвідченого 10 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р. О.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_1 від 18 червня 2001 року, вказане нежитлове приміщення площею 284,8 кв. м належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Згідно з довідкою ФОП ОСОБА_4 , бюро технічної інвентаризації № 133 від 19 липня 2021 року, відповідно до проведеної інвентаризації від 19 липня 2021 року, група нежитлових приміщень № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , має загальну площу 722,4 кв. м. Площа приміщення збільшилася внаслідок звільнення приміщень, які раніше були недоступні для інвентаризації та виправлення арифметичної помилки підрахунку площ та уточнення лінійних розмірів, а також влаштування антресолей в існуючому об'ємі будівлі літ. «А».
Технічний паспорт від 19 липня 2021 року № 284-19/07/21 на нежитлове приміщення № НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1 виготовлений на замовлення ОСОБА_2 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 27 жовтня 2021 року, приміщення АДРЕСА_2 на праві власності належить ОСОБА_2 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 04 серпня 2021 року, приміщення № НОМЕР_1, НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 . Зареєстровано їх об'єднання на підставі висновку щодо технічної можливості об'єднання нерухомого майна, серія та номер 135, виданого 19 липня 2021 року, видавник - ФОП ОСОБА_4 .
Згідно з висновком про технічне об'єднання об'єктів нерухомого майна від 19 липня 2021 року № 135, шляхом об'єднання нежитлових приміщень № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 у будинку АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_2 , створене новоутворене майно - група приміщень № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4, загальною площею 1 255,2 кв. м.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_2 від 23 травня 2001 року, вказане нежитлове приміщення площею 153,8 кв. м належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Згідно з довідкою ФОП ОСОБА_4 , бюро технічної інвентаризації № 134 від 19 липня 2021 року, відповідно до проведеної інвентаризації від 19 липня 2021 року, група нежитлових приміщень № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 , має загальну площу 532,8 кв. м. Площа приміщення збільшилася внаслідок звільнення приміщень, які раніше були недоступні для інвентаризації та виправлення арифметичної помилки підрахунку площ та уточнення лінійних розмірів, а також влаштування антресолей в існуючому об'ємі будівлі літ. «А».
Технічний паспорт від 19 липня 2021 року № 285-19/07/21 на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 виготовлений на замовлення ОСОБА_2 .
Відповідно до технічного паспорту від 19 липня 2021 року № 280-19/07/21 на нежитлове приміщення № НОМЕР_1, НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1 , він виготовлений на замовлення ОСОБА_2 ..
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2009 року у справі № 2-2930/09 позов Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Дарницька районна у м. Києві державна адміністрація, про знесення об'єкта самочинного будівництва та приведення прибудинкової території у попередній стан задоволено.
Ухвалено знести за рахунок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нерухоме майно - самочинно збудовану прибудову (фундамент, перекриття підвального приміщення, бетонні колони, перекриття даху) до житлового будинку АДРЕСА_1 (до нежитлових приміщень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 ) та привести у попередній стан прибудинкову територію будинку відповідно до технічної документації на будинок.
Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкоди Комунальному підприємству з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» у користуванні прибудинковою територією на АДРЕСА_1 для технічно-санітарного обслуговування території.
Згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 10 січня 2022 року, ОСОБА_3 , який діяв в інтересах ОСОБА_2 , відчужив ОСОБА_1 нежитлове приміщення загальною площею 1 255,2 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 . Вартість вказаного майна становить 2 999 000,00 грн.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 01 грудня 2022 року, скаргу ОСББ «Бажана 30» від 10 листопада 2021 року задоволено. Скасовано рішення від 27 липня 2021 року № 59497888, 59498550 від 04 серпня 2021 року, № 59656728, 59657159, прийняті державним нотаріусом П'ятої Київської державної нотаріальної контори Наумовим В. В. Вказане рішення ґрунтується на висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 07 вересня 2022 року.
Згідно зі свідоцтвом про смерть від 07 травня 2022 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Згідно з частиною першою статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України).
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20) зазначила, що цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Таким чином процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
Зазначена правова позиція, яка узгоджується з нормами цивільного та цивільного процесуального права, є сталою й незмінною (див.: постанови Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14-ц, від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц, від 25 червня 2025 року у справі № 359/7125/23 (провадження № 61-5680св25)).
Звертаючись у січні 2023 року до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСББ «Бажана 30» просило судвизнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 10 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 січня 2022 року.
Установивши, що провадження у справі, яка переглядається, відкрито 20 лютого 2023 року, а ОСОБА_2 , яка була вказана у позові відповідачем, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до відкриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції правильно скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі в частині позовних вимог ОСББ «Бажана 30» до ОСОБА_2 .
Разом із тим, вирішуючи спір по суті в частині позовних вимог ОСББ «Бажана 30» до ОСОБА_1 та визнаючинедійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 10 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , апеляційний суд не врахував таке.
Належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Відтак належним суб'єктним складом відповідачів є склад відповідачів, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17.
Відповідно до частини другої статті 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта статті 202 ЦК України).
Сторонами оспорюваного договору купівлі-продажу є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Враховуючи закриття апеляційним судом провадження у справі в частині позовних вимог ОСББ «Бажана 30» до ОСОБА_2 , єдиним відповідачем у цій справі є ОСОБА_1 як сторона оспорюваного договору купівлі-продажу.
У постанові Верховного Суду від 01 вересня 2021 року у справі № 570/1533/20 (провадження № 61-8068св21) вказано, що у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.
Тобто ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, як відповідачі мають залучатись всі сторони такого правочину,а не одна із них.
Зазначене також узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18) та 23 листопада 2021 року у справі № 641/5523/19 (провадження № 14-178цс20).
За таких обставин суду апеляційної інстанції слід було відмовити у задоволенні позовних вимог ОСББ «Бажана 30» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та скасування рішення про державну реєстрацію у зв'язку з неналежним складом відповідачів.
Зазначене має істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки у результаті недійсності правочину наступають правові наслідки, передбачені статтею 216 ЦК України. Тому слід було встановити правонаступників ОСОБА_2 .
Висновки суду апеляційної інстанцій по суті заявлених вимог ОСББ «Бажана 30» є передчасними, оскільки вирішення питання про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог можуть бути зроблені за належного суб'єктного складу учасників справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але порушено норми процесуального права, судове рішення апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог ОСББ «Бажана 30» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та скасування рішення про державну реєстрацію підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у позові. В частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог ОСББ «Бажана 30» до ОСОБА_2 постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою.
Щодо судових витрат
Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив 8 052,00 грн, а за подання касаційної скарги ОСОБА_1 сплатив 10 736,00 грн, тому зазначені судові витрати у загальній сумі 18 788,00 грн підлягають стягненню із ОСББ «Бажана 30» на користь ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року в частині вирішення позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бажана 30» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та скасування рішення про державну реєстрацію скасувати.
У задоволенні позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бажана 30» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та скасування рішення про державну реєстрацію відмовити.
В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року залишити без змін.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бажана 30» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 18 788,00 грн (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 00 копійок).
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець