05 серпня 2025 року
м. Харків
справа № 2011/21142/12
провадження № 22-ц/818/2180/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Грошевої О.Ю., Мальованого Ю.М.,
за участі секретаря Смелянець К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця відділу Державної виконавчої служби незаконними та зобов'язання вчинити певні дії у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агенство “ВЕРУС» в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агенство “ВЕРУС» у Дзержинському районі м. Харкова, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Іванова Олексія Андрійовича на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 31 січня 2025 року, постановлене суддею Цвірою Д.М.,-
У січні 2025 року представник ОСОБА_3 адвокат Іванова О.А., звернулася до суду зі скаргою, в якій просила:
- визнати неправомірними дії державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву ГТУЮ у Харківській області щодо відкриття виконавчого провадження №52712519 та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.10.2016 року.
- визнати неправомірними дії державного виконавця Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Касьян Маріанни Василівни щодо відкриття виконавчого провадження №61338675 та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.02.2020 року, а також Постанови від 21.02.2020 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про арешт коштів боржника та Постанову про арешт коштів боржника від 03.08.2023 року винесену державним виконавцем Галецькою Т.М. в рамках ВП №61338675.
- зобов'язати державного виконавця Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Касьян Маріанну Василівну повернути виконавчий лист по справі №2011/21142/12 виданий 29.08.2013 року Дзержинським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № HAFQG201270008 від 01.08.2007 року у розмірі 3392.96 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до повідомлення НБУ від 26.10.2012 року складає 27119 грн. 99 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 273 грн. 00 коп., судові витрати пов'язані з публікацією пресі оголошення про виклик відповідачів у розмірі 242 грн. 40 коп. без прийняття до виконання.
- стягнути з Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції понесені судові витрати.
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 31 січня 2025 року скаргу залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Іванов Олексій Андрійович просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу у повному обсязі.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що висновки суду не відповідають заявленим вимогам. Судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що 19.09.2024 року Чугуївським відділом державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за №38510 буда надання відповідь на заяву. Таким чином саме 19.09.2024 року апелянту стало відомо про бездіяльність Державного виконавця Чугуївського ВДВС у Чугуївському районі Харківської області.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимогст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Залишаючи без розгляду скаргу, суд першої інстанції виходив із того, що у разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що на примусовому виконанні у Чугуївському відділі державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №61338675 з примусового виконання виконавчого листа по справі №2011/21142/12 виданого 29.08.2013 року Дзержинським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № HAFQG201270008 від 01.08.2007 року у розмірі 3392.96 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до повідомлення НБУ від 26.10.2012 року складає 27119 грн. 99 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 273 грн. 00 коп., судові витрати пов'язані з публікацією пресі оголошення про виклик відповідачів у розмірі 242 грн. 40 коп.
21.02.2020 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву ГТУЮ у Харківській області Касьян М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та постанову про арешт коштів боржника.
03.08.2023 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву ГТУЮ у Харківській області Галецькою Т.М. була повторно винесена постанова про арешт коштів боржника.
В своїй скарзі представник боржника зазначає, що приблизно в квітні-травні 2024 року у ОСОБА_3 було арештовано розрахункові рахунки і вона почала з'ясовувати, в рамках яких виконавчих проваджень був накладений арешт на рахунки.
20 травня 2024 року представником Білоус О.А. направлена заява для ознайомлення з виконавчими провадженнями (ВП №61338589 ВП №61338635 ВП №61338675 ВП №61338484), які перебувають на виконанні в Чугуївському ВДВС, а також вимога про долучення до цих проваджень виконавчих документів на підставі, яких були відкриті виконавчі проваджені.
04.06.2024 року на адресу адвоката ОСОБА_3 - Іванову О. направлено відповідь в.о. начальника Міжрайонного ВДВС по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву ГТУЮ у Харківській області, які саме виконавчі провадження перебувають на виконання та які виконавчі дії проводяться.
12.09.2024 року на адресу Чугуївського ВДВС була направлена заява з рядом клопотань, а саме про скасування постанови про відкриття провадження, арешт рахунків боржника та повідомлення про підстави повторного відкриття виконавчого провадження.
19.09.2024 року за №38510 Чугуївською ВДВС надана відповідь, якою було відмовлено у задоволенні заяви.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Засобом юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, порушено їх права чи свободи.
Спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення врегульовано Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України та Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 447 ЦПК України,судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Стаття 447-1 ЦПК України визначає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ст.448 ЦПК України, скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
В силу ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
Зі змісту скарги вбачається, що представником боржника оскаржуються постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.10.2016 року, постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.02.2020 року, постанова від 21.02.2020 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про арешт коштів боржника та постанова про арешт коштів боржника від 03.08.2023, натомість у клопотанні про поновлення строку представник вказує, що 19.09.2024 року за №38510 Чугуївською ВДВС буда надана відповідь, якою було відмовлено в задоволенні його заяви.
Наявні у справі докази свідчать про те, що про порушення своїх прав ОСОБА_3 дізналась ще у квітні 2024 року, а її представник Іванов О. дізнався про підстави блокування рахунків та про виконання рішення суду з відповіді від 04.06.2024 року.
Доказів поважності пропуску строку на подання скарги матеріали справи не містять.
Судова колегія суддів погоджується з висновком суду, що скаржником та її представником пропущено строк на подання скарги на дії державного виконавця. Підстави для поновлення строку відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 12ЦПКУкраїни встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
Виходячи з вищевикладеного та наявних матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення скарги без розгляду у зв'язку із пропуском строку на її подання.
Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам законом та фактичним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.367,368,369,375,381,382,383,384ЦПКУкраїни суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Іванова Олексія Андрійовича - залишити без задоволення.
Ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 31 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: О.Ю. Грошева
Ю.М. Мальований
Повний текс постанови складено 05.08.2025 року