Іменем України
05 серпня 2025 року
м. Харків
справа № 638/19038/24
провадження № 22-ц/818/1763/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Мальованого Ю.М., Савенка М.Є.,
за участю секретаря: Смелянець К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2024 року, постановлене під головуванням судді Штих Т.В.,-
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії. Просила стягнути з Головного управління пенсійного фонду України у Харківській області на її користь недоотриману пенсію, яка була нарахована ОСОБА_2 , 1935 року народження, у сумі 100 726,98 грн, що входить до складу її спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. З урахуванням уточненої позовної заяви просила суд стягнути на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію, яка була нарахована ОСОБА_2 , 1935 року народження, за період з 12.08.2018 року по 12.08.2021 року у сумі 114'017 грн 67 коп., що входить до складу її спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 грудня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у виді недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , які увійшли до складу спадщини у розмірі 112 841,05 грн (Сто дванадцять тисяч вісімсот сорок одна гривня п'ять копійок). Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що судом не здійснено всебічного і повного з'ясування обставин справи. Зауважує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що оскільки у разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом другим цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів. Дана сума включена до зазначеного переліку отримувачів виплат. Вважають, що підстави для стягнення суми пенсії, щодо якої видано свідоцтво про право на спадщину, відсутні.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка успадкувала право на належні спадкодавцю суми пенсії на підставі статті 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. Дата звернення спадкоємця до органу ПФУ не впливає на розмір виплат та не надає органам ПФУ права на обмеження цих виплат. Видача спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину за законом, в якому зазначено менший розмір недоотриманої спадкодавцем пенсії, ніж передбачений законом, не є підставою для відмови спадкоємцю у задоволенні позову про стягнення усіх нарахованих сум. Припинення виплати пенсії за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначеної пенсії і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на її отримання. Оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу частково виплачено недоотриману пенсію у розмірі 5502,37 грн, тому сума недоотриманої пенсії у розмірі 112 841,05 грн підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 . З урахуванням викладеного, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. з/с Індустрія Станично-Луганського району Луганської області у віці 85 років померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 06 жовтня 2021 року Холодногірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) складено відповідний актовий запис № 125, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 від 06 жовтня 2021 року.
13.06.2022 року державним нотаріусом Другої Харківської міської державної нотаріальної контори Радкевич К.В. видано дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстроване в реєстрі за № 44-108, відповідно до якого спадщина, складається з 1/2 (однієї другої) частки недоотриманої пенсії в сумі 205398,98 грн (двісті п'ять тисяч триста дев'яносто вісім грн. 98 коп.), яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі листа Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області від 18.02.2022 року за №2000-0501-6/27356.
З копії довідки Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області від 18.02.2022 року за №2000-0501-6/27356 вбачається, що Відділ опрацювання пенсійної документації № 1 управління з питань виплати пенсій головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомляє, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала на обліку, як внутрішньо переміщена особа, за адресою: АДРЕСА_1 та отримувала пенсію в разі втрати годувальника. Недоотримана пенсія складає 205398 гривень 98 копійок. Вищезазначена сума буде відкоригована в зв'язку зі зміною періоду виплати (залежно від дня звернення спадкоємця).
З відповіді Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області від 20.08.2024 року за №2000-0202-8/148492 вбачається, що відповідно до статтей 46, 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 нараховано недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 за період з 19.06.2019 року по 31.08.2021 року.
З довідки (додаток до заяви № 2000-0802-7/201836 від 19 листопада 2024 року) вбачається, що сума нарахованої та невиплаченої пенсії ОСОБА_2 за період з 12 серпня 2018 року по 12 серпня 2021 року складає 236 686,43 грн, а також зазначено, що на виконання п. 4 Постанови № 1165 частину недоотриманої пенсії виплачено: ОСОБА_1 - 4325,75 грн. При цьому, період нарахування нарахованої недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 зазначається з 19.06.2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 , а сума що підлягає виплаті становить 90562,86 грн.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що звернулася до державного нотаріуса Другої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після її матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . 13.06.2022 року державним нотаріусом Другої Харківської міської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину на її ім'я на 1/2 (одну другу) частини недоодержаної пенсії, сума якої складає 205'398 грн 98 коп., право власності на яку належало померлій на підставі листа Відділу опрацювання пенсійної документації № 1 Управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фону України в Харківській області від 18 лютого 2022 року № 2000-0501-6/27356. 20.06.2022 року вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за отриманням недоотриманої пенсії померлого пенсіонера - ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. За період з 20.06.2022 року по дату звернення з позовом відповідачем було перераховано на рахунок позивача 11972,51 грн. Оскільки відповідач не виконав належним чином свої обов'язки до ГУ ПФУ в Харківській області було направлено адвокатський запит, у відповідь на який, листом 2000-0202-8/148492 від 20.08.2024 року було повідомлено, що відповідно до статтей 46, 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 нараховано недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 за період з 19.06.2019 року по 31.08.2021 року залишок невиплаченої недоотриманої пенсії за вказаний період буде виплачено за наявності відповідного фінансування. Позивач вважає дії відповідача незаконними, оскільки вони порушують право позивача отримати спадкове майно - недоотриману пенсію, у встановленому свідоцтвом про право на спадщину, розмірі. З метою захисту спадкових прав позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на її користь, грошові кошти у виді недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 , які увійшли до складу спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину від 13.06.2022 року виданого державним нотаріусом Другої Харківської міської нотаріальної контори Радкевич К.В. в сумі 100726,98 грн.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що: цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Згідно зі статями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Щодо стягнення грошових коштів у розмірі 112 841,05 грн, що не була виплачена УПФ в м. Харківській області.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що спадщини ОСОБА_2 увійшла сума недоотриманої нею за життя пенсії за період з серпня 2019 року по серпень 2021 року у розмірі 238686,43 грн.
Позивачу, відповідачем частково виплачено недоотриману пенсію ОСОБА_2 у розмірі 4325,75 грн до подачі позовної заяви та 1176,62 грн 09.12.2024 року, після подачі позову.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог на користь позивача 112 841,05 грн, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки остання успадкувала належні спадкодавцю суми неотриманої пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а саме: у розмірі 1/2 частки від загальної суми пенсії, на яку спадкодавець мав право на отримання, на момент своєї смерті.
Свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.06.2022 року, видане державним нотаріусом Другої Харківської міської державної нотаріальної контори Радкевич К.В., у якому зазначено, що спадщина складається з 1/2 (однієї другої) частки недоотриманої пенсії, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі листа Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області від 18.02.2022 за №2000-0501-6/27356, не оспорено та є чинним, а тому відмова ПФУ в м. Харкові Харківської області у виплаті пенсії спадкодавця спадкоємцю у повному обсязі є безпідставною.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій про те, що різниця між грошовими коштами, зазначеними у свідоцтві про право на спадщину та виплаченими ГПФУ в Харківської області підлягає стягненню на користь позивача, оскільки 22.11.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на адресу суду першої інстанції надано заяву № 2000-0802-7/201836 від 19 листопада 2024 року та довідку про нараховану та недоотриману пенсію ОСОБА_2 за період з 12 серпня 2018 року по 12 серпня 2021 року, із зазначенням розміру неотриманої пенсії - 236686,43 грн.
Оскільки під час судового розгляду встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу частково виплачено недоотриману пенсію ОСОБА_2 у розмірі 4325,75 грн до подачі позовної заяви та 1176,62 грн 09.12.2024 року після подачі позову.
Та враховуючи той факт, що ОСОБА_1 є спадкоємицею 1/2 частки недоотриманої за життя ОСОБА_2 пенсії, тому вона набула право на отримання недоотриманої пенсії матері у розмірі 112 841,05 грн(236 686,43/2-4325,75-1176,62).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про доведеність позовних вимог ОСОБА_1 ..
Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Ю.М. Мальований
М.Є. Савенко
Повне судове рішення виготовлено 05.08.2025 року