№ провадження 11-сс/4809/346/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Справа № 404/7420/25 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
Категорія - ст.309 КПК України
29.07.2025 року м. Кропивницький
Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді у складі колегії суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
при участі:
адвоката ОСОБА_6 ,
переглянула у відкритому судовому засіданні, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_7 , ухвалу слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 17.07.2025, якою стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сніжне Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , притягався до кримінальної відповідальності,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 09 години 00 хвилин 16.07.2025 року до 09 години 00 хвилин 13.09.2025 року без визначення застави.
Слідчим відділом ВП №2 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №12025121040000379 від 14.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст.115 КК України.
Органом досудового розслідування наразі встановлено такі обставини вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_7 будучи військовослужбовцем Збройних Сил України та проходячи військову службу у військовій частині « НОМЕР_1 » на посаді курсанта 3 навчального взводу 3 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, у військовому званні «солдат», у період дії воєнного стану в Україні, 14 липня 2025 року в період часу з 17 години 00 хвилин по 19 годину 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебував у домоволодінні по АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_8 та іншими членами його сім'ї, де вони із ОСОБА_8 розпивали спиртні напої.
В ході розпиття спиртних напоїв між ними виник конфлікт на ґрунті того, що ОСОБА_7 наніс тілесні ушкодження сестрі ОСОБА_8 - ОСОБА_9 - у вигляді ляпасу. Після чого ОСОБА_8 наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_7 .
У свою чергу у ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - ОСОБА_8 .
Реалізовуючи виниклий злочинний умисел, ОСОБА_7 взяв ніж зі столу в кухонній кімнаті домоволодіння, вийшов на подвір'я та умисно наніс один цілеспрямований удар ножем ОСОБА_8 у верхню третину правої лопаткової частини; від даного удару ОСОБА_8 розвернувся на 180 градусів, і в цей момент ОСОБА_7 наніс один цілеспрямований удар ножем ОСОБА_8 в життєво важливий орган, а саме шию.
ОСОБА_7 , на його переконання, вчинив всі дії, що вважав необхідними для доведення до кінця злочинного умислу на убивство ОСОБА_8 , однак не довів прямого умислу на убивство ОСОБА_8 до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки своєчасно надана потерпілому медична допомога запобігла настанню його смерті.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_8 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітини,
ОСОБА_7 у межах даного кримінального провадження 16.07.2025 повідомлено про підозру.
Старша слідча СВ ВП №2 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 , звернулась до слідчого судді із клопотанням про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, без визначення застави.
Ухвалою слідчого судді постановлено задовольнити клопотання слідчого, застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, без визначення застави.
Слідчий суддя мотивував своє рішення наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, врахував тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення.
Також, судом першої інстанції встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, слідчий суддя прийшов до висновку про можливість переховування підозрюваного від досудового розслідування та суду, вчинити новий злочин.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово.
Свої вимоги умотивовує такими доводами.
Слідчим суддею не повною мірою дотримано вимог кримінального процесуального закону: не перевірено обґрунтованості підозри та не достатньо враховано, окрім ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
З матеріалів клопотання не убачається обґрунтування ризиків, на які посилається обвинувачення.
Вважає, що органом досудового розслідування неправильного кваліфіковано дії ОСОБА_7 , не встановлено фактичних обставин.
В судове засідання суду апеляційної інстанції, будучи належно повідомленим про дату і час апеляційного перегляду, не з'явився прокурор, однак, відповідно до клопотання заступника керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_11 , забезпечити участь прокурора у даному провадженні не виявилось за можливе через зайнятість прокурорів групи прокурорів в інших кримінальних провадженнях, тому прокурор клопоче про проведення апеляційного розгляду за відсутності прокурора, просить залишити апеляційну скаргу адвоката без задоволення.
Згідно із положеннями ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасника кримінального провадження не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши надані матеріали, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
Колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 (факти або інформація, які можуть переконати у тому, що підозрюваний міг вчинити правопорушення) підтверджується: протоколом огляду місця події від 14.07.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 15.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 15.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 15.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 15.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 15.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 15.07.2025; протоколом затримання особи від 16.07.2025.
Ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення ЄСПЛ «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови»).
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину (рішення ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України»).
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, відноситься до категорії умисних, особливо тяжких, карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років; злочин інкримінований вчиненням проти життя та здоров'я особи.
Також, відповідно до ст. 178 КПК України, враховуються й наступні обставини.
Підозрюваний ОСОБА_7 неодружений, без утриманців, будучи працездатною особою, безробітний, суспільно-корисною працею не займається, сталого джерела доходу для існування не має; наразі мешкає у с. Вершино-Кам'янка Кропивницького району Кіровоградської області, є внутрішньо переміщеною особою; будучи призваним на військову службу у ЗСУ у зв'язку із мобілізацією, самовільно залишив військову частину.
Отже, підозрюваний, фактично, не має міцних соціальних зв'язків.
Враховуючи зазначене вище у сукупності, можливо стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_7 , зважаючи на тяжкість інкримінованого злочину та усвідомлюючи міру покарання, що може йому загрожувати, будучи особою без міцних соціальних зв'язків, об'єктивно може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Враховуючи безробіття підозрюваного, відсутність сталого джерела доходу у підозрюваного, кримінальну історію його минулого, можливо стверджувати про ризик вчинення підозрюваним нового кримінального правопорушення.
Також, беручи до уваги наведене, є підстави стверджувати, що підозрюваний, у разі застосовування щодо нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, зможе незаконно впливати на свідків та потерпілого, які ще не допитані безпосередньо судом.
З огляду на наведені вище обставини у їх сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчий суддя місцевого суду правильно оцінив наявні ризики та обґрунтовано задовольнив клопотання органу досудового розслідування, застосувавши стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а у такому випадку не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Отже, на думку колегії суддів, обраний стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, за наведених обставин, з урахуванням встановлених ризиків, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; тримання підозрюваного під вартою у конкретному випадку виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту, в тому числі з приводу необґрунтованості підозри та неврахування слідчим суддею вимог ст. ст. 177-178 КПК України, - спростовуються зазначеним вище.
Відтак, беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про законність постановленого слідчим суддею судового рішення, тому залишає оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_17 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 17.07.2025 про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 09 години 00 хвилин 16.07.2025 року до 09 години 00 хвилин 13.09.2025 року без визначення застави, - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4