Справа № 161/16668/24 Провадження №33/802/96/25 Головуючий у 1 інстанції:Гринь О. М.
Доповідач: Гапончук В. В.
04 серпня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Нечая Юрія Миколайовича в інтересахособи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2024 рокупро притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.12.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 29.08.2024 року о 23:50 в м. Луцьку по пр-ту Перемоги, 17 керував ТЗ LEXUS ДНЗ НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у лікаря нарколога, що підтверджується висновком № 603. Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані як порушення вимог п.2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 КпАП України.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник Нечай Ю.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити.
Вказує на те, що місцевим судом під час розгляду матеріалів справи не було в повній мірі дотримано положень Конституції України, КпАП України, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція №1452/735). Вина ОСОБА_1 не підтверджена жодними доказами, а сам протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших доказів, не є належним та допустимим доказом в розумінні ч.1 ст.251 КпАП України.
Стверджує, що адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 складені з порушенням процедури, оскільки його не було освідувано в медичній установі шляхом здачі аналізу крові, про що останній неодноразово клопотав. Окрім цього, він не відмовлявся пройти огляд на стан сп'яніння, як це вказано у оскаржуваній постанові.
В судове засідання ні особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ні захисник Нечай Ю.М., будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, а тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності осіб, які не з'явились, відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріалів справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.294 КпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КпАП України, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КпАП України, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що місцевий суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень згаданих статей КпАП України.
Відповідно до диспозиції ст.130 КпАП України адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно з вимогами п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 119847 від 30.08.2024 року стосовно ОСОБА_1 (а.с.1);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 30.08.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду (а.с.4);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №603 від 30.08.2024 року (а.с.5);
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції щодо ОСОБА_1 від 30.08.2024 року, згідно п.10 якого « ОСОБА_1 від медичного огляду відмовився» (а.с.6);
- рапортом інспектора взводу 1 роти 4 батальйону УПП у Волинській області ДПП, рядового поліції Ліхтанського М. від 30.08.2024 року (а.с.7);
- відеозаписом з бодікамер працівників поліції (а.с.8).
Вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КпАП України, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Також, вказані обставини підтверджуються відеозаписом з місця події, відеофіксація велась на нагрудні бодікамери працівників поліції.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозапис з нагрудної бодікамери працівника поліції є належним, допустимим та переконливими, оскільки відеозапис містить усі необхідні складові для визнання його даних доказами, зібраними в установленому законом порядку.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а саме відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичній установі, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 в медичній установі не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а навпаки, просив лікаря взяти в нього кров для аналізу, не заслуговують на увагу.
Пунктами розділу ІІІ Інструкції №1452/735 унормовано, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.
Тобто визначення стану алкогольного сп'яніння шляхом лабораторного дослідження здійснюється лише у окремо взятих випадках, зокрема, під час ДТП.
Таким чином, докази здобуті працівниками поліції, згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду місцевим судом та в суді апеляційної інстанції, в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, є повністю доведеною.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Нечая Юрія Миколайовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду Гапончук В.В.