Справа № 761/18586/23
Провадження № 2/761/1233/2025
04 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., при секретарі Каніковському Б.А., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в поряду загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Національний Кредит», третя особа Національний Банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання правочинів недійсними,
29.05.2023 року до суду надійшла зазначена цивільна справа та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2023 року була передана до провадження судді Макаренко І.О.
Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-824 від 25.03.2025 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2025 року в провадження судді Матвєєвої Ю.О. надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Національний Кредит», третя особа Національний Банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання правочинів недійсними.
Ухвалою судді від 31.03.2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні у підготовче засідання на 07.05.2025 року 11.00.
В підготовче засідання, яке було призначено на 04.08.2025 року 10.00, позивачка та її представники не з'явились, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.
Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився, направив суду заяву про залишення позову без розгляду у зв'язку із повторною неявкою сторони позивача.
Представники третіх осіб в підготовче засідання не з'явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з'явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Підготовчі засідання у даній справі призначались на 07.05.2025 року 11.00, 02.06.2025 року 10.00, 24.06.2025 року 10.00, 04.08.2025 року 10.00, між тим, ані позивачка, ані її представники, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судові засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи в їх відсутність суду не надали.
Станом на день відкриття провадження у справі позивачка мала представника адвоката Солдаткіна О.С., який повідомлявся про призначене підготовче засідання шляхом направлення судової повістки в його електронний кабінет (а.с. 137). В подальшому інтереси позивачки представляв ще й адвокат Павлов І.Г., який також повідомлявся про призначені підготовчі засідання шляхом направлення судової повістки в його електронний кабінет (а.с. 199, 219) Аналогічні повідомлення отримав й адвокат Солдаткін О.С. через електронний кабінет (а.с. 200, 218).
Відповідно до вимог ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені позивача його процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року).
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22) та від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження№ 61-8505св22).
Адвокати Солдаткін О.С. та Павлов І.Г. в даній справі здійснюють представництво інтересів позивачки ОСОБА_1 на підставі ордерів, які видано на підставі договорів про надання правничої допомоги від 24.04.2023 року та 05.05.2025 року, відповідно, а, відтак, обізнані судовим провадженням, ініційованим позивачкою.
Так, судом встановлено, що в останні два підготовчих судових засідання, які були призначені на 24.06.2025 року та 04.08.2025 року представники позивачки адвокати Солдаткін О.С. та Павлов І.Г. не з'явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток в їх електронні кабінети, заяв про розгляд справ в їх відсутність не надходило.
На підставі частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
На підставі частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом вказаних положень цивільного процесуального законодавства суд повинен постановити ухвалу про залишення заяви без розгляду за наявності одночасно наступних умов: позивач повторно послідовно не з'явився в засідання; при цьому позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце вказаних засідань; від позивача не надійшло клопотання про розгляд позовної заяви за його відсутності.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Ініціювавши судовий розгляд справи, сторона позивача насамперед повинна активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Правовою позицією Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Пономарьов проти України», зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.10.2024 року у справі № 990/147/23 (провадження № 11-212заі24) та від 20.07.2023 у справі № 9901/439/21 (провадження № 11155заі22).
У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України, суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21, від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17, 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18, 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі № 522/7428/15, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 69/347/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20, від 24 травня 2024 року у справі № 1340/3738/18, від 27 червня 2024 рок у справі № 450/2265/19 та від 03 липня 2024 року у справі № 459/550/23, від 24 березня 2025 року у справі № 706/208/15-ц.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги той факт, що сторона позивача належним чином повідомлялась про розгляд справи, представник позивача повторно не з'явилась в підготовче судове засідання, не подала заяви про розгляд справи в її відсутності, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду, що не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з аналогічним позовом.
Керуючись п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Національний Кредит», третя особа Національний Банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання правочинів недійсними - залишити без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.О. Матвєєва
04 серпня 2025 року