Ухвала від 31.07.2025 по справі 761/29880/25

Справа № 761/29880/25

Провадження № 1-кс/761/19773/2025

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників власника майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024000000000644 від 12.07.2024, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

В обґрунтування клопотання вказано, що 3 відділом 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000644 від 12.07.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 436-2 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 113 КК України.

16.07.2025 ОСОБА_7 у встановленому КПК України порядку затримано за підозрою у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 436-2 КК України КК України.

16.07.2025 ОСОБА_7 у встановленому КПК України порядку вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 436-2 КК України КК України.

16.07.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/26051/25 проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон марки «Apple», моделі «iPhone 16 Pro», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із наявною сім-картою мобільного оператору «Київстар» із номером НОМЕР_3 та наявною сім-картою мобільного оператору «Водафон» із номером НОМЕР_4 ;

- документи під назвою «СБЕРБАНК» № 17463364 від 15.02.2021» на 1 арк.;

- флеш-накопичувач марки «Transcend», об'ємом 8 GB, s/n D33193;

- флеш-накопичувач марки «Transcend», об'ємом 64 GB, s/n IA96D741BF;

- флеш-накопичувач марки «Transcend», об'ємом 16 GB, s/n D5610-303;

- флеш-накопичувач марки «Lixexpert», об'ємом 16 GB, s/n 191830501081;

- флеш-накопичувач марки «Transcend», об'ємом 16 GB, s/n EREAA09F3D;

- флеш-накопичувач з написом «8 MS GROUP», s/n 40237;

- флеш-накопичувач з написом «ALD», 16 GB, s/n 61А2372;

- флеш-накопичувач з написом «VOCAAPINE»;

- флеш-накопичувач з написом «Вапоржсталь», s/n G572219A5A;

- мобільний телефон марки «Apple» модель «iPhone 12 Pro» сірого кольору;

- ноутбук марки «Apple» модель «Air» сірого кольору s/n FNFD9YMKMNHP;

- банківська картка «СБЕРБАНК» № НОМЕР_5 ;

- мобільний телефон марки «Motorolla» модель «XT 2421-8» фіолетового кольору у футлярі.

Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, з метою забезпечення збереження речових доказів, які мають суттєве доказове значення у кримінальному провадженні, слідчий просив накласти арешт на вилучене в ході обшуку майно.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, із підстав, в ньому викладених.

Представники власника майна у судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечували у зв'язку з його безпідставністю, подали відповідні письмові заперечення.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши учасників, дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Встановлено, що 3 відділом 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000644 від 12.07.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 436-2 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 113 КК України.

16.07.2025 ОСОБА_7 у встановленому КПК України порядку вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 436-2 КК України КК України.

16.07.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/26051/25 проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено майно згідно з опису.

Постановою слідчого від 16.07.2025 вказане вилучене майно визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 22024000000000644 від 12.07.2024.

Дане клопотання подане 091707.2025, а отже прокурором не пропущено строк звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У клопотанні про накладення арешту на тимчасово вилучене майно вказано, що арешт необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, які мають суттєве доказове значення у кримінальному провадженні.

Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п.1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Так, з матеріалів клопотання встановлено, що вказане вилучене майно, яке належить підозрюваному, може бути використано як доказ у кримінальному провадженні № 22024000000000644 від 12.07.2024, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як постанова про визнання вказаного майна речовим доказом так і клопотання про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 16.07.2025 в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний телефон марки «Apple», моделі «iPhone 16 Pro», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із наявною сім-картою мобільного оператору «Київстар» із номером НОМЕР_3 та наявною сім-картою мобільного оператору «Водафон» із номером НОМЕР_4 ;

- документи під назвою «СБЕРБАНК» № 17463364 від 15.02.2021» на 1 арк.;

- флеш-накопичувач марки «Transcend», об'ємом 8 GB, s/n D33193;

- флеш-накопичувач марки «Transcend», об'ємом 64 GB, s/n IA96D741BF;

- флеш-накопичувач марки «Transcend», об'ємом 16 GB, s/n D5610-303;

- флеш-накопичувач марки «Lixexpert», об'ємом 16 GB, s/n 191830501081;

- флеш-накопичувач марки «Transcend», об'ємом 16 GB, s/n EREAA09F3D;

- флеш-накопичувач з написом «8 MS GROUP», s/n 40237;

- флеш-накопичувач з написом «ALD», 16 GB, s/n 61А2372;

- флеш-накопичувач з написом «VOCAAPINE»;

- флеш-накопичувач з написом «Вапоржсталь», s/n G572219A5A;

- мобільний телефон марки «Apple» модель «iPhone 12 Pro» сірого кольору;

- ноутбук марки «Apple» модель «Air» сірого кольору s/n FNFD9YMKMNHP;

- банківська картка «СБЕРБАНК» № НОМЕР_5 ;

- мобільний телефон марки «Motorolla» модель «XT 2421-8» фіолетового кольору у футлярі.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
129310324
Наступний документ
129310326
Інформація про рішення:
№ рішення: 129310325
№ справи: 761/29880/25
Дата рішення: 31.07.2025
Дата публікації: 06.08.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (31.07.2025)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 17.07.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
24.07.2025 13:00 Шевченківський районний суд міста Києва
31.07.2025 14:00 Шевченківський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГЛЯНЬ ОЛЕКСІЙ СЕРГІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ГЛЯНЬ ОЛЕКСІЙ СЕРГІЙОВИЧ