Справа № 760/26711/24
Провадження № 1-кп/761/2601/2025
01 серпня 2025 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
розглянувши під час відкритого підготовчого судового засідання в залі суду кримінального провадження № 22023101110000608 від 21.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.111, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 436-2, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 436-2, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 161 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 111-1, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 161 КК України, -
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22023101110000608 від 21.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.111, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 436-2, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 436-2, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 161 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 111-1, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 161 КК України.
Захисник ОСОБА_13 подав клопотання, в якому просив змінити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, повернути застави заставодавцям ОСОБА_15 у розмірі 518 400,00 грн та ОСОБА_16 у розмірі 390 000,00 грн., внесену ними згідно ухвали від 06.11.2024.
В обгрунтування клопотання вказав, що заставодавці звернулися з заявами, в яких попросили ініціювати перед судом питання про зміну обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. У своїй заяві заставодавець ОСОБА_15 зазначила про те, що ОСОБА_8 проходить тривалу медичну реабілітацію, на яку постійно потрібні грошові кошти. При цьому ОСОБА_16 повідомила про те, що вона є непрацюючою пенсіонеркою і, на цей час, сума внесеної нею застави необхідна їй для забезпечення повсякденних потреб.
Вказано, що ризики, передбачені п. 2-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, значно зменшилися, а ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, перестав існувати, а також враховуючи незадовільний стан здоров'я ОСОБА_8 наявні підстави для зміни запобіжного заходу.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_13 подане клопотання про зміну запобіжного заходу підтримали.
Прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання.
Інші учасники кримінального провадження проти клопотання не заперечували.
Також захисник ОСОБА_12 направив до суду клопотання, в якому просив змінити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави на особисте зобов'язання, а також повернути заставодавцям ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 заставу, внесену ними по 302 800 грн кожним на підставі ухвали від 06.11.2024.
Клопотання обґрунтоване добросовісним виконанням ОСОБА_7 обов'язків, покладених на нього судом і обов'язків обвинуваченого, передбачених КПК України, перебуванням на його утриманні матері, яка має незадовільний стан здоров'я та потребує постійного догляду, позитивної характеристикою та складними хронічними захворюваннями обвинуваченого, що на переконання захисника свідчить про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_12 подане клопотання про зміну запобіжного заходу підтримали.
Прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання.
Інші учасники кримінального провадження проти клопотання не заперечували.
Захисник ОСОБА_20 подав клопотання, в якому просив змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави на більш м'який запобіжний захід, зокрема на особисте зобов'язання, а у разі частково задоволення клопотання визначити менший розмір застави з урахуванням ст. 182 КПК України, а також повернути заставодавцям заставу, внесену ними на підставі ухвали від 06.11.2024.
Вказано, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу, перестали існувати, відтак і сам запобіжний захід є недоцільним. Крім того зазначено, що визначена судом сума застави є непомірно високою та не відповідає обставинам кримінального провадження.
Також подані заяви 124 застоводавців, які просять повернути їм внесену за ОСОБА_6 заставу.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , його захисники ОСОБА_10 та ОСОБА_11 подане клопотання про зміну запобіжного заходу підтримали.
Прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання.
Інші учасники кримінального провадження проти клопотання не заперечували.
Захисник ОСОБА_14 подав до суду клопотання, в якому просив змінити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, а також повернути заставодавцям ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 заставу, внесену ними на підставі ухвали від 06.11.2024.
В обгрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_9 раніше не судимий, має постійне місце проживання, демонструє бездоганну процесуальну поведінку, що в сукупності свідчить про наявність підстав для зміни йому запобіжного заходу.
Також подані заяви застоводавцями, які просять повернути їм внесену за ОСОБА_9 заставу, посилаючись на потребу в коштах.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_14 подане клопотання про зміну запобіжного заходу підтримали.
Прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання.
Інші учасники кримінального провадження проти клопотання не заперечували.
Суд, дослідивши подані клопотання, заслухавши сторін кримінального провадження, дійшов до наступних висновків.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту ст. 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду, або зміна обставин підозри, зменшення встановлених в провадженні ризиків, що пов'язано з плином досудового розслідування.
Отже, кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв'язку з плином часу досудового розслідування.
Тому, при розгляді питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя має виходити з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
При цьому, такі обставини мають бути новими, тобто які з'явилися після постановлення попередньої ухвали про застосування/продовження запобіжного заходу, або не були відомі суду.
Враховуючи наведене, такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, які було взято до уваги при застосуванні запобіжного заходу, а саме: змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я підозрюваного, змінився склад його родини чи утриманців або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
Так, у клопотаннях про зміну запобіжних заходів сторона захисту вказує, що на даний час перестали існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, про наявність яких стверджувала сторона обвинувачення.
Суд погоджуються з позицією сторони захисту, що на даний час перестав існувати ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування завершено, всі необхідні докази зібрано, слідчі дії проведено.
Однак, продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.111, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 436-2, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 436-2, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 161 КК України, а ОСОБА_9 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 111-1, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 161 КК України КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими та тяжкими злочинами, відтак існує ризик можливого переховування обвинувачених від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків.
При встановленні наявності даного ризику суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також суд зазначає, що належне виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків саме по собі не може бути підставою для зміни чи скасування запобіжного заходу.
Більш того, сумлінне виконання таких обов'язків жодним чином не свідчить про те, що ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, перестали існувати, а свідчить саме про те, що застосований запобіжний захід достатньо забезпечує належну процесуальну поведінку обвинувачених.
Таким чином, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді застави є саме тим запобіжним заходом, який на даному етапі кримінального провадження відповідає меті досягнення дієвості кримінального провадження, а відтак клопотання захисника задоволенню не підлягає.
Крім цього, суд відхиляє доводи щодо необхідності повернення застави через потреби заставодавців з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 182 КПК України передбачена можливість внесення застави не тільки підозрюваним або обвинуваченим, а й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Згідно ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Із змісту наведених положень вбачається, що внесення застави є правом заставодавця, а не обов'язком. Внесення застави неможливе без згоди на це заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі.
Погоджуючись внести заставу, заставодавець самостійно обирає джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави. При цьому заставодавець усвідомлює, принаймні має усвідомлювати, що по-перше, ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу (ч. 11 ст. 182 КПК України), по-друге, існує ризик неповернення застави - звернення її в дохід держави (ч. 8 ст. 182 КПК України). З огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні підстави очікувати, що кошти, внесені ним у якості застави за обвинуваченого, будуть йому обов'язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу.
Підсумовуючи, суд наголошує, що прийняття рішення про зміну запобіжного заходу чи зменшення розміру застави, у контексті обставин, які мають враховуватися при прийнятті рішення про зміну запобіжного заходу, не може обумовлюватися виникненням у заставодавця потреби у поверненні внесених ними коштів.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 201, 314, 372, 376, 392, 395 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_13 про зміну обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_20 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_14 про зміну обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3