Справа №760/26193/17
2/760/550/25
01 серпня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Букіної О.М.
при секретарі Черчукан В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
27.11.2017 позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд стягнути з ОСОБА_1 свою користь заборгованість у розмірі 37 206,60 грн та судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.
В обгрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що 24.09.2013 між ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» та відповідачем був укладений Договір про відкриття поточного рахунку, видачу платіжної картки та надання кредиту в межах кредитного ліміту № 0091730-ССС3_03520, згідно з яким відповідачу було встановлено ліміт кредитування в сумі 4 800,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00 % річних.
Зазначає, що 12.09.2017 між ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» та ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» було укладено Договір факторингу № 2 шляхом купівлі права грошової вимоги.
За умовами Договору факторингу, ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» придбало у попереднього кредитора право грошової вимоги до ОСОБА_1 згідно Кредитного договору № 0091730-ССС3_03520 від 24.09.2013.
На адресу Відповідача було направлено повідомлення-вимогу щодо дострокового погашення заборгованості, яка відповідачем повністю проігнорована.
Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 27.10.2017 боржник ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» по кредитному договору №0091730-ССС3_03520 від 24.09.2013 у сумі 37 206,60 грн.
Виходячи з цього, позивач просив позов задовольнити.
27.11.2017 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М
27.11.2017 року судом направлені запити до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві та відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.
10.01.2018 до суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою суду від 12.01.2018 у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою суду від 17.04.2018 справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін на 12.07.2018.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 12.07.2018 позов було задоволено.
13.07.2021 відповідач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Тищенко Л.М., подав до суду заяву про перегляд заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12.07.2018 у вказаній справі.
Свою заяву, зокрема, мотивував тим, що є інвалідом з дитинства першої групи підгрупи «б», страждає на тяжку форму ДЦП та потребує стороннього догляду, не може самостійно пересуватися. Оскільки відповідач не має постійного місця проживання, де можна зареєструватися, то зареєстрований у соціальному закладі за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що у 2013 році він втратив свій паспорт, а тому отримав у 2019 році новий паспорт та постійно проживає у знайомих і родичів на території Бородянського (нині Бучанського) району Київської області та перебуває під їх доглядом.
Вказує, що він ніяким чином не міг отримувати кредит, заборгованість за яким стягнуто заочним рішенням суду, та оформити кредитну картку, внаслідок втрати документів, які стали підставою для оформлення кредитної картки та отримання нових, що посвідчують його особу. Вважає, що у нього відсутні будь-які зобов'язання за кредитним договором № 0091730-ССС3_03520 від 24.09.2013.
Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 14.07.2024 заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12.07.2018 скасовано, а справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивач просив розглядати справу у відсутності його представника та позов підтримав.
Відповідач та його представник про причини неявки суд до відома не поставили.
Враховуючи вимоги ст.223 ЦПК України суд ввважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.
Встановлено, що 24.09.2013 між ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» та відповідачем був укладений Договір про відкриття поточного рахунку, видачу платіжної картки та надання кредиту в межах кредитного ліміту № 0091730-ССС3_03520, згідно з яким відповідачу було встановлено ліміт кредитування в сумі 4 800,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00% річних (а.с.24-26).
12.09.2017 між ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» та ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» було укладено Договір факторингу № 2 шляхом купівлі права грошової вимоги. (а.с.20-23)
За умовами Договору факторингу, ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» придбало у попереднього кредитора право грошової вимоги до ОСОБА_1 згідно Кредитного договору № 0091730-ССС3_03520 від 24.09.2013.
12.10.2017 на адресу відповідача було направлено повідомлення-вимогу щодо дострокового погашення заборгованості по Кредитному договору № 0091730-ССС3_03520 від 24.09.2013 та повідомлено, що станом на 12.10.2017 його заборгованість становить 37 087,28 грн. (а.с.31).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав вимогу позивача та кошти на виконання умов кредитного договору не сплатив, а тому має заборгованість у розмірі 37206, 60 грн.
Вказана заборгованість відповідачем не спростована.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Як вбачається з матеріалів справи договір про відкриття поточного рахунку, видачу платіжної картки та надання кредиту в межах кредитного ліміту № 0091730-ССС3_03520 від 24.09.2013 укладено у письмовій формі та на вказаному договорі міститься підпис уповноваженої особи АТ « Піреус банк МКБ» та ОСОБА_1 .
Доказів того, що підпис на вказаному договорі не належить відповідачу, матеріали справи не містять та відповідачем не доведено.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає доведеним, що вказаний кредитний договір був підписаний позичальником ОСОБА_1 .
Разом з цим, належних та допустимих доказів того, що відповідачем було втрачено документи, які стали підставою для оформлення спірного кредитного договору,як і доказів того, що оформлення та видача кредиту було здійснено не відповідачем, а на підставі втрачених відповідачем документів та поза його волею, відповідачем не надано.
За вказаних обставин, суд вважає, що доводи відповідача про те, що ним не укладався спірний договір та відповідно, невстановленою особою були використані документи відповідача з метою оформлення спірного кредитного договору та платіжної картки,суд вважає недоведеними.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження наявності у відповідача заборгованості за договором про відкриття поточного рахунку, видачу платіжної картки та надання кредиту в межах кредитного ліміту № 0091730-ССС3_03520 від 24.09.2013, позивачем до суду надано копію кредитного договору, додаток №1 до Договору та Додаток №2 до Договору щодо сукупної вартості кредиту, розрахунок заборгованості, анкета-заява від 20.09.2013, картка із зразками підпису відповідача від 24.09.2013, розписка відповідача від 02.10.2013 про отримання платіжної картки VISA CLASSIC за № 457705-2879, виписку по кредитній картці відповідача за період з 24.09.2013-12.09.2017, договір факторингу, акти прийому-передачі Реєстру боржників, витяг з реєстру боржників.
Суд враховує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в машинних носіях .
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Вказані документи підтверджують факт отримання відповідачем коштів на підставі укладеного договору та наявність у відповідача відповідної заборгованості, що становить суму несанкціонованого овердрафту по тілу кредиту та яка не спростована відповідачем.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 ст. 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідачем не оспорювалося право вимоги у позивача, як фактора за вказаним вище договором про надання відповідачу кредиту.
Згідно із ч. 1 та ч. 5ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК України).
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи те, що відповідач не виконав умов договору № 0091730-ССС3_03520 від 24.09.2013, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 37 206,60 грн.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Разом з тим, як вбачаєтьмся з матеріалів справи, відповідач є інвалідом 1-ї групи з дитинства, а тому в силу закону звільнений від сплати судових витрат.
За таких обставин, витрати понесені позивачем по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн компенсуються за рахунок держави, в порядку визначеному КМУ.
Керуючись ст.ст.3, 6, 15, 16, 525-526, 626- 629, ч.1 ст. 634, 1050, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (Ідентифікаційний код 37356981, р/р НОМЕР_2 в банк ПАТ «Кредобанк» у м. Києві, МФО 325365) заборгованість за Договором № 0091730-ССС3_03520 від 24.09.2013 у розмірі 37 206,60 грн.
Компенсувати за рахунок держави, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (Ідентифікаційний код 37356981, р/р НОМЕР_2 в банк ПАТ «Кредобанк» у м. Києві, МФО 325365) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 01.08.2025.
Суддя: Букіна О.М.