Справа №760/14826/25
3/760/4861/25
04 липня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Воронкін О.А., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП):
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків по виховання малолітньої доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 10.05.2025 втекла з адреси проживання у невідомому напрямку через конфлікт з матір'ю. Також, ОСОБА_1 систематично вживає спиртні напої неналежним чином виконує батьківські обв'язки, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.10, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 підтвердила обставини, викладені у протоколі, повністю визнала свою вину у вчиненні правопорушення, щиро розкаялась, просила суд її суворо не карати.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз змісту диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП дає підстави дійти висновку про те, що на законодавчому рівні передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Стаття 184 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.
Статтею 2 Сімейного кодексу України передбачено, що Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
Визначені ст.150 Сімейного кодексу України обов'язки щодо виховання та розвитку дитини покладаються на батьків дитини.
Відповідно до вимог ст.121 Сімейного кодексу України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Відповідно до вимог с.125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, або за рішенням суду.
Згідно ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечуються системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до положень ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Системне тлумачення вказаних вище норм Сімейного кодексу України дає підстави дійти висновку, що суб'єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП можуть бути лише батьки дитини, визначені у встановленому законом порядку або особи, які їх замінюють (усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батькі-вихователі, патронатні вихователі та інші особи, визначені Сімейним кодексом України).
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, та відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що в винність останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та доведена:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 632013 від 10.05.2025;
- копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- фотоматеріалами.
- довідками та рапортами;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Таким чином суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 184 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки вона, будучі матір'ю неповнолітньої доньки, ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання своєї дитини.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан: згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 працює, має постійне місце мешкання, групи інвалідності не має.
Інших відомостей, які б характеризували особу суду не надано.
В якості обставини, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом'якшують відповідальність, суд визнає та щире каяття.
Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
Враховуючи наведене, дані про особу ОСОБА_1 , яка працює, характер вчиненого нею правопорушення та конкретні обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням, а справу відносно неї закрити, відповідно до вимог ч. 2 ст. 284 КУпАП.
Судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 1, 7, 8, 9, 22, 23, 26, 33-35, 184, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП,-
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП в зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Солом'янський районний суд міста Києва.
Суддя О.А.Воронкін