Справа № 755/7572/25
Провадження №: 3/755/4294/25
"24" липня 2025 р. суддя Днiпровського районного суду м. Києва Марченко М.В., розглянувши справу про адмiнiстративне правопорушення, що надiйшла з управління патрульної поліції в м.Києві про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП,-
встановив:
ОСОБА_1 21.04.2025 року об 11 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем марки «Intercargo truck», державний номерний знак НОМЕР_1 , по Броварському проспекту в м.Києві, здійснюючи рух заднім ходом не переконався у безпеці свого руху, внаслідок чого, здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 (військовий), під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого, автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.3, 1.5 Правил дорожнього руху України.
Крім того, ОСОБА_1 21.04.2025 року об 11 годині 30 хвилин, керував автомобілем марки «Intercargo truck», державний номерний знак НОМЕР_1 , по Броварському проспекту в м.Києві, у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України.
Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер».
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП визнав, щодо керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння заперечив, послався на те, що не перебував у стані алкогольного сп'яніння, при цьому, зазначив, що при складанні протоколу йому не були роз'ясненні права, працівникам поліції він повідомив, що не керував вищезазначеним автомобілем, з результатами тестування «Драгер», був не згодний.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та керувати ними, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно вимог п.2.9а водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Так, відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про доведеність винності водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.130 ч.1 КУпАП, оскільки вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами, а саме: даними, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення від 21.04.2025 року серії ЕПР1 №307427, 21.04.2025 року серії ЕПР1 №307441, даними, що містяться в схемі місця ДТП від 21.04.2025 року, даними, що містяться в поясненнях ОСОБА_3 , даними відеозапису з боді камери поліцейського з якого вбачається, що всі процесуальні права ОСОБА_1 ; були роз'ясненні працівниками поліції, останній не заперечував, що керував автомобілем в день та час події, крім того надав добровільну згоду на проходження тестування приладом "Драгер", крім того, на проходженні дослідження в медичному закладі не наполягав, а також не оспорював результати тесту приладу "Драгер", даними результату тесту приладу Drager, відповідно до яких, вміст алкоголю в організмі ОСОБА_1 становить 1.15%; іншими матеріалами адміністративної справи, у їх сукупності.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Враховуючи, що на день розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, що відповідно до вимог п.7 ст.247 КУпАП, є обставиною, яка виключає провадження в ній, то дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Разом з тим, за ст.130 ч.1 КУпАП на ОСОБА_1 , слід накласти адміністративне стягнення відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки, виходячи з вищезазначеного, його винуватість знайшла повне підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим на нього слід накласти адміністративне стягнення в рамках, передбаченої законом санкції.
Крім того, положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б свідчили про необхідність звільнення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а відтак, слід стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в доход держави.
За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя,-
постановив:
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави.
На підставі ст.247 п.7 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ст.124 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя