Номер провадження 1-кс/754/2685/25
Справа № 754/12462/25
Іменем України
04 серпня 2025 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , в присутності підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12025100030001960 від 01.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Чернігівської області, Семенівського району, міста Семенівка, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
04 серпня 2025 року слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12025100030001960 від 01.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження №12025100030001960 від 01.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
Згідно з клопотанням та додатками до нього, 30.06.2025, приблизно о 12:00 год. ОСОБА_4 , будучи переконаним у причетності наглядно знайомого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до вчинення крадіжки належного ОСОБА_4 велосипеда, прибув до приміщення квартири АДРЕСА_3 , маючи умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 підійшов до ліжка в приміщенні житлової кімнати вищевказаної квартири, де спав ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, ОСОБА_4 наніс правою рукою зведеною в кулак не менше чотирьох ударів в область голови ОСОБА_6 .
У подальшому, ОСОБА_4 наказав ОСОБА_6 вийти з приміщення квартири та вчинити дії щодо відшукання належного ОСОБА_4 велосипеду, на що ОСОБА_6 погодився, та в подальшому разом з ОСОБА_4 вони прибули до загального коридору 5-го поверху житлового під'їзду, однак, не встановивши місця знаходження велосипеду, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , наніс долонею лівої руки численну кількість ударів в область голови ОСОБА_6 та наказав повернутись до приміщення квартири АДРЕСА_3 .
Після чого ОСОБА_4 , повернувшись із ОСОБА_6 до приміщення квартири, перебуваючи разом з останнім в приміщенні кухні та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, підійшов до ОСОБА_6 , котрий сидів за столом, та наніс не менше двох ударів правою рукою зведеною в кулак в область голови ОСОБА_6 .
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми (внутрішньочерепної травми): ушкодження м'яких тканин голови (просочуючі крововиливи у м'які тканини правої тім'яно-потилично-скроневої ділянки; лобової ділянки по центру (охоплюючи місце розташування садна на шкірі) з розповсюдженням вправо до надбрівної дуги, синці на верхніх повіках правого та лівого ока біля зовнішніх їх кутів; садно в лобовій ділянці по центру); лівобічна субдуральна гематома об'ємом приблизно 150 см.куб., розповсюджений двобічний обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив над півкулями головного мозку (лобові, тім'яні, скроневі частки) більше зліва та на задній поверхні півкуль мозочка; незначні пластинчасті нашарування згортків крові під твердою мозковою оболонкою над опуклою поверхнею лівої півкулі головного мозку та у передній та середній черепних ямках зліва; вогнища забою з частковим розміжченням мозкової тканини у поєднанні з ерозивними ушкодженнями м'якої мозкової оболонки на лівих лобовій та скроневій частках, лівобічна внутрішньомозкова гематома об'ємом приблизно 12 мл, від яких 06.07.2025 у приміщенні КНП «КМКЛ ШМД», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, буд. 3, настала смерть потерпілого ОСОБА_6 .
31.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні, окрім як на обґрунтованість висунутої підозри, посилався на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а також на те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не здатен запобігти їх виникненню.
Підозрюваний ОСОБА_4 загалом не заперечував щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, однак просив розглянути можливість обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби. Пояснював, що він працює, хоча й не офіційно, та має необхідність оплачувати оренду квартири.
Вислухавши доводи прокурора, промову підозрюваного, дослідивши клопотання та додатки до нього, приходжу до таких висновків.
За змістом ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно з вимогами ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Слідчим суддею встановлено, що клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст. ст. 181, 184 КПК України та вручене підозрюваному 31.07.2025 року, що підтверджується розпискою, долученою до матеріалів клопотання.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2025 року внесено відомості за №12025100030001960 за ч.2 ст. 121 КК України.
31 липня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
Відповідно до ч.1-5 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, окрім визнання винуватості самим підозрюваним, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 30.06.2025, об'єктом огляду якого є приміщення квартири АДРЕСА_3 ; копією карти виїзду швидкої медичної допомоги (форма №110/о) від 30.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 01.07.2025; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 01.07.2025 за участі свідка ОСОБА_7 ; протоколом проведення слідчого експерименту від 01.07.2025 за участі свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.07.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.07.2025 за участі свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 07.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 15.07.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.07.2025 за участі свідка ОСОБА_10 ; висновком експерта №042/1-241-2025 від 01.07.2025; протоколом огляду від 06.07.2025, об'єктом огляду є приміщення моргу патологоанатомічного відділення КНП "КМКЛ ШМД" за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3, в якому виявлено труп ОСОБА_6 ; висновком експертного дослідження №021-1636-2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 01.08.2025; речовими доказами у кримінальному провадженні; іншими доказами у всій їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як вбачається з наданих стороною обвинувачення матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого. Відмінності в окремих деталях опису подій, що містяться у показаннях свідків, не спростовують обґрунтованості підозри, доведеність якої не потребує такої ж високої якості доказів, як при стандарті доведення «поза розумним сумнівом».
Необхідно наголосити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Щодо ризиків, то відповідно до ст.184 КПК України, у клопотанні викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, також клопотання містить обґрунтування необхідності застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Причому наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер і доводитися відповідними доказами (рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України»).
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Обставини, які підтверджують ризик передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними, а ризик доведеним.
Так, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його засудження до можливого покарання у вигляді позбавлення волі, з урахуванням встановлених на даному етапі обставин вчинення протиправних дій, доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства (рішення ЄСПЛ у справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993).
Слідчий суддя вважає, що є можливість істотно зменшити цей ризик встановленням певного обмеження поведінки підозрюваного.
Щодо ризику впливати на свідків, то КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Так, підозрюваному відомі персональні дані свідків у даному кримінальному провадженні і місце їх проживання, що свідчить про високу ймовірність ризику незаконного впливу на свідків з метою схиляння їх до зміни своїх показань або відмови від свідчень.
Також слідчий суддя зауважує, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання судом показань. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Щодо більш м'яких запобіжних заходів, то слідчий суддя приходить до таких висновків.
Особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_4 , у зв'язку із відсутністю письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду.
Особисте зобов'язання не може бути достатніми та дієвими, не сприятиме виконанню покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків та обмежень.
Пропозицій щодо внесення застави ні від підозрюваного, ні від інших осіб-потенційних заставодавців до слідчого судді не надходило.
Отже, прокурор довів обставини, передбачені п 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК.
Обставини, зазначені підозрюваним, не можуть бути підставою для незастосування запобіжного заходу, про який просить прокурор, оскільки твердження ОСОБА_4 про його працевлаштованість не підтверджуються жодними доказами. Крім того, слідчий суддя враховує, що кримінальне правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , має високий ступінь суспільної небезпеки - направлений проти життя та здоров'я особи та вчинений із застосуванням насильства, тому справжні інтереси суспільства у даному випадку виправдовують таку міру втручання у право на особисту свободу підозрюваного.
Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, враховуючи дані про його особу, який раніше не судимий, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, майновий стан, а також те, що ч.2 ст. 121 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, вважаю, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 184, 194, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12025100030001960 від 01.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , строком на два місяці, тобто по 04 жовтня 2025 року, включно.
Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки, а саме: не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора, або суду; зобов'язати прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду та повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді та суду.
Строк дії обов'язків - до 04 жовтня 2025 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвалу передати відповідальній особі Деснянського УП ГУНП у м. Києві для виконання.
Відповідальні особи Деснянського УП ГУНП у м. Києві з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на підозрюваного зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали оголошено 05 серпня 2025 року о 09 годині 50 хвилин
Слідчий суддя: ОСОБА_1