ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10836/25
провадження № 3/753/4500/25
"30" липня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надані Управлінням патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 330327, 14.05.2025 о 15:30 год. в м. Києві по вул. Євгена Харченка, буд. 17, водій ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, керував транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, сповільненість ходи. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив, вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 13.06.2025, 30.07.2025 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом надсилання тексту судової повістки засобами поштового зв'язку на зазначену ним адресу місця проживання. Вказані поштові відправлення повернулись на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Клопотань про відкладення судового засідання чи проведення судового засідання в режимі відеоконференції до суду не надходило.
Виходячи з положень ст.ст. 268, 271 КУпАП, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.
Разом з тим, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за статтею 130 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте розгляд справи за статтею 130 КУпАП, в якій ОСОБА_1 притягається до відповідальності, не належить до цих випадків.
Європейський суд з прав людини вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України" № 16652/04).
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, відеозаписи з бодікамер №472392 та №473891, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу.
За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, керував транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, сповільненість ходи. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив, вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Отже за змістом ст. 130 КУпАП відповідальність за вчинення зазначених у ній діянь може нести лише особа, яка керує транспортним засобом (водій).
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Процедура огляду водія на стан сп'яніння та оформлення результатів такого огляду встановлені статтею 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі також -Інструкція № 1452/735).
Так, частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналогічні положення містяться у пункті 6 Інструкції № 1452/735.
Відповідно до частини п'ятої статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Застосування органами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису регулює Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ від 18.12.2018 № 1026 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 за № 28/32999 (далі також - Інструкція № 1026).
За змістом пунктів 2, 4, 5, 6 Інструкції № 1026 під час здійснення повноважень поліцейськими використовуються, зокрема, портативні відео реєстратори, включення яких відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища, при цьому поліцейський під час здійснення повноважень забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, якщо водій відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічних спеціальних засобів або висловив незгоду з його результатами.
Відповідно до положень норм чинного законодавства, працівники патрульної поліції повинні діяти згідно встановленої законом процедури, проте, аналізуючи відеоматеріали з нагрудних камер поліцейських, суд констатує невідповідність їх дій при проведенні огляду та складенні протоколу про адміністративне правопорушення, з огляду на таке.
З дослідженого судом відеозапису з бодікамери працівника поліції № 473891 вбачається, що працівники поліції під'їхали до припаркованого автомобіля Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 (57 хв. 20 с.). При цьому вказаний автомобіль був з вимкненим двигуном, а сам ОСОБА_1 сидів на місці водія. Коли до автомобіля підійшов інспектор патрульної поліції, ОСОБА_1 вийшов з транспортного засобу. Далі працівник поліції представився та запитав у ОСОБА_1 чи є у нього посвідчення водія, на що останній повідомив, що немає (57 хв. 30 с.). У подальшому працівник поліції запитав у ОСОБА_1 дослівно: "Сьогодні до врача їдемо?", на що той погодився (58 хв. 25 с. - 58 хв. 35 с.), надавши документ, що посвідчує його особу. Потім ОСОБА_1 сів до автомобіля патрульної поліції, де поліцейський спитав: " Всьо , їдемо?". ОСОБА_1 відповів: "А довго будемо виписувати протокол?". Поліцейський: "Ну как всєгда". Далі ОСОБА_1 погодився на складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці (1 год. 00 хв. 45 с. - 1 год. 03 хв. 30 с.). У подальшому відеозапис фіксує процес складення протоколів про адміністративне правопорушення працівниками патрульної поліції (1 год. 03 хв. 30 с. - 1 год. 52 хв. 30 с.) та ознайомлення з їх змістом ОСОБА_1 .
Відеозапис з бодікамери № 472392 фіксує ті самі події.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом на жодному з відеозаписів не зафіксовано. Крім того, на вказаних відеозаписах не зафіксовано чіткого, однозначного факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Особливої уваги заслуговує те, що відеозапис не містить роз'яснення поліцейським ОСОБА_1 його прав та обов'язків у відповідності до положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.
З дослідженого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не роз'яснено, які саме ознаки сп'яніння поліцейськими було у нього виявлено: наркотичного сп'яніння чи алкогольного сп'яніння; відсутня пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння на місці події чи в медичному закладі з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не роз'яснено в чому полягає суть скоєного ним правопорушення;. Лише зафіксована пропозиція поліцейського поїхати до «врача».
Відповідно до положень статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 62 Конституції України проголошує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно частини другої статті 251 КУпАП - обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Однак, Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже ураховуючи, що в матеріалах справи відсутні дані, які б давали підстави стверджувати про наявність у ОСОБА_1 статусу водія в розумінні статті 130 КУпАП, оскільки відеозаписом не зафіксовано ні факт керування транспортним засобом, ні його зупинку поліцейськими, беручи до уваги, що процедура фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння була проведена з порушенням вимог статті 266 КУпАП та прийнятих на її підставі відомчих нормативно-правових актів, що тягне за собою її недійсність, справа підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 цього Кодексу у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 283-285 КУпАП, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ю.С.Мицик