Справа № 752/1510/23
Провадження №: 1-кс/752/6320/25
28.07.2025 м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП в м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12022100010001943, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
25.07.2025 до суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП в м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12022100010001943, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100010001943 від 16.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 перебуваючи з 27.11.2015 року на посаді виконуючого обов'язки генерального директора ДП «Укроборонресурси», обіймав посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто являється службовою особою.
Так , у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 01.01.2020 у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді безпідставного нарахування та виплати винагороди за виконану роботу, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в супереч інтересам служби.
Згідно чинного законодавства України встановлено, що підприємство самостійно встановлює форми та системи оплати праці, розмір заробітної плати, а також інших видів винагороди працівників.
Питання державного та договірного регулювання оплати праці визначаються Кодексом законів про працю України від 10.12.71р., із змінами та доповненнями (далі - КЗпП України), Законом «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24.03.95р., із змінами та доповненнями (далі - Закон № 108/95-ВР) та іншими нормативно-правовими актами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами; сфери державного і договірного регулювання оплати праці визначає Закон № 108/95-ВР.
Відповідно до статті 94 К3пП України та статті 1 Закону № 108/95-ВР, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Заробітна плата складається з основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат (стаття 2 Закону № 108/95-BР)
Підприємства усіх форм власності й господарювання та фізичні особи, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці мають виконувати державну соціальну гарантію щодо мінімальної заробітної плати (стаття 3 Закону № 108/95-BP).
Джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності (стаття 4 Закону № 108/95-BP).
Відповідно до статті 96 К3пП України та статті 6 Закону № 108/95-ВР, системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.
Колективним договором, а якщо договір не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці.
Згідно статті 8 Закону №108/95-ВР, держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.
Статтею 20 Закону № 108/95-ВР передбачено, що оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов?язана з виконанням умов контракту.
При укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством (стаття 29 Закону № 108/95-BP).
Встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, належить до сфери державного регулювання оплати праці (стаття 8 Закону N? 108/95-BP).
На виконання приписів статті 8 Закону N? 108/95-ВР Кабінет Міністрів України видав постанову «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об?єднань державних підприємств» №859 від 19.05.99р., із змінами та доповненнями (далі - ПКМУ № 859), якою надав керівникам центральних органів виконавчої влади, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, керівникам місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, наглядовій раді суб?єкта господарювання державного сектору економіки, а також керівнику уповноваженого суб?єкта господарювання з управління об?єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, які укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на державній власності, у тому числі казенних, та об?єднань державних підприємств, утворених центральними органами виконавчої влади відповідно до законодавства, підприємств, які належать Автономній Республіці Крим, підприємств, заснованих на комунальній власності, право встановлювати виключні умови оплати праці.
Таким чином, умови і розміри оплати праці керівників державних підприємств визначаються виключно в контракті з урахуванням положень ПКМУ № 859.
У постановою КМУ №859 визначено вичерпний перелік і граничні розміри доплат, надбавок, премій і винагород, які можуть бути встановлені керівникові державного підприємства, а саме: посадовий оклад; премія за підсумками роботи за квартал, рік; доплати за науковий ступінь кандидата або доктора наук; надбавки за стаж наукової діяльності; грошова допомога під час виходу на пенсію; винагорода за успішне виконання завдань по приватизації об'єкта.
Вищевказані виплати, надбавки та доплати є виключними, інші заохочувальні витрати керівнику підприємства не нараховуються.
ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що вичерпний перелік і граничні розміри доплат, надбавок, премій і винагород, які можуть бути встановлені керівникові державного підприємства передбачені ПКМУ №859, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді безпідставного нарахування та виплати винагороди за виконану роботу, в супереч інтересам служби, перебуваючи за місцем знаходження ДП «Укроборонресурси» за адресою: м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 3, в період часу з 01.01.2020 по 15.07.2021 видав накази, щодо безпідставного нарахування та виплати собі грошової винагороди, яка не передбачена чинним законодавством України, а саме:
?наказ ДП «Укроборонресурси» № 65-к від 31.07.2020 щодо надання ОСОБА_4 матеріальної допомоги на оздоровлення;
?наказ ДП «Укроборонресурси» № 99-к від 05.10.2020 щодо заохочення ОСОБА_4 за сумлінне виконання службових обов'язків;
?наказ ДП «Укроборонресурси» № 3-к від 15.01.2021 щодо надання ОСОБА_4 матеріальної допомоги на оздоровлення;
?наказ ДП «Укроборонресурси» № 4-к від 19.01.2021 щодо заохочення ОСОБА_4 за вагомий внесок в розвиток підприємства, сумлінне виконання службових обов'язків, плавну та багаторічну працю.
?наказ ДП «Укроборонресурси» № 5-к від 20.01.2021 про відкликання з відпустки ОСОБА_4 та Про виплату компенсації за невикористану відпустку.
?наказ ДП «Укроборонресурси» № 11-к від 02.02.2021 про надбавку.
?наказ ДП «Укроборонресурси» № 24-к від 28.02.2021 про надбавку.
?наказ ДП «Укроборонресурси» № 33-к від 30.03.2021 про надбавку.
?наказ ДП «Укроборонресурси» № 40-к від 30.04.2021 про надбавку.
В подальшому, на підставі зазначених підписаних ОСОБА_4 наказів ДП «Укроборонресурси» у період часу з 01.01.2020 по 15.07.2021, останньому було безпідставно нараховано та виплачено винагороду за виконану ним роботу в розмірі 709406,80 грн.
Отже, ОСОБА_4 внаслідок реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді безпідставного нарахування та виплати винагороди за виконану роботу, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в супереч інтересам служби, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, порушуючи положення Закону № 108/95-BP та положень ПКМУ №859, як виконуючий обов'язки генерального директора ДП «Укроборонресурси», безпідставно нарахував собі грошову винагороду в розмірі 709406,80 грн., чим завдав майнової шкоди ДП «Укробороресурси» у вказаному розмірі, що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та спричинило тяжкі наслідки.
25.07.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе, службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, приймаючи до уваги, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, то для дієвого виконання кримінального провадження, вважає доцільним застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав викладених у ньому.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання. Захисник послався на необґрунтованість підозри, ряд суперечностей у наданих слідчому судді експертизах та відсутності складу злочину у діях його підзахисного.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100010001943 від 16.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
25.07.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе, службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
Згідно ч. 4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Частиною 1 ст.177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно із ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
У судовому засіданні прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Крім того, на даному етапі суд позбавлений права надавати оцінку правильності кваліфікації пред'явленої підозри, та належність, допустимість і обґрунтованість доказів, які зібрані на стадії досудового розслідування, а оцінює лише сам факт пред'явлення ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
У судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може вчинити спроби:
- Переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Даний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування та в подальшому від суду.
Крім того, вказаний злочин має корупційний характер та становить підвищену суспільну небезпеку.
Таким чином, у судовому засіданні прокурором доведено наявність лише одного ризику передбаченого ст. 177 КПК України.
Ризик незаконного впливу на свідків у судовому засіданні свого підтвердження не знайшов, оскільки події інкриміновані ОСОБА_4 мали місце у 2020-2021 роках жодних доказів того, що за час, що минув підозрюваний контактував із потенційними свідками слідчому судді не надано. Фабула пред'явленої підозри свідчить про безпідставне нарахування та виплату винагороди за виконану роботу у даному разі вказані обставини підтверджуються у першу чергу письмовими доказами, а не показами свідків. Крім того, на даний час підозрюваний звільнений з посади в.о. генерального директора ДП «Укроборонресурси», у його підпорядкуванні чи службовій залежності свідки не перебувають, він працює в іншій місцевості - Львівська область, та безпосереднього спілкування зі свідками не має.
Інших ризиків прокурором не заявлено.
Слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу підозрюваного, зокрема, що підозрюваний має постійне місце проживання, роботи, подяки, позитивно характеризується.
З огляду на зазначене слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Разом з тим, причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, із застосуванням, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків. Саме такий вид запобіжного заходу буде достатнім для уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України.
Керуючись ст.ст. 32, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193,194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, до 25.09.2025.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
-не відлучатися із населеного пункту, де останні фактично проживає, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути заснований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 9 годині 25 хвилин 01.08.2025.
Слідчий суддя: ОСОБА_1