Справа № 709/560/20
провадження № 1-в/709/41/25
31 липня 2025 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
заявника - ОСОБА_3 ,
представника заявника - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області клопотання ОСОБА_3 та її представника адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту з майна, накладеного по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,-
24 липня 2025 року до Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна.
В обґрунтування клопотання зазначено, що під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської областівід 19 липня 2021 року накладено арешт на майно обвинуваченого, а саме земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 7125189600:03:000:2560.
Вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 вересня 2021 року у справі №756/12864/15-к, ухваленого в даному кримінальному провадженні, окрім іншого, було ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави матеріальну шкоду у розмірі 528 600,00 грн.
Станом на 17 липня 2025 року матеріальна шкода за вироком суду в розмірі 528000,00 грн. сплачена повністю.
16 грудня 2023 року ОСОБА_3 загинув під час оборони України.
Проте наявність арешту є перешкодою для оформлення дружиною загиблого ОСОБА_3 спадкових прав на вказану земельну ділянку.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 та заявник ОСОБА_3 клопотання підтримали, просили задовольнити.
Прокурор Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання не заперечувала, враховуючи, що вирок суду в частині стягнення матеріальної шкоди виконано повністю.
Представник потерпілої особи Міністерства оборони України та представник Чорнобаївського ВДВС в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином та завчасно про дату та час судового засідання. Представник Чорнобаївського ВДВС клопотав про проведення судового засідання за його відсутності.
На підставі ч. 5 ст. 539 КПК України суд постановив проводити розгляд клопотання за відсутності нез'явившихся учасників провадження.
Вислухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської областівід 17 вересня 2021 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, призначено відповідне покарання. Крім того, було задоволено позов потерпілого Мністерства оборони України до обвинуваченого ОСОБА_3 , стягнуто з останнього в якості відшкодування матеріальної шкоди 528000,00 грн.
Між тим, під час судового розгляду даного кримінального провадження ухвалою Чорнобаївського районного суду від 19 липня 2021 року накладено арешт на майно обвинуваченого, а саме земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 7125189600:03:000:2560.
Вказану ухвалу суду виконано, в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено інформацію про обтяження майна.
Чорнобаївським відділом державної виконавчої служби було відкрите виконаче провадження щодо примусового виконання вироку суду в частині стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди. 17 липня 2025 року виконавче провадження закінчене у зв'язку з повним фактичним виконанням.
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить і земельна ділянка з кадастровим номером 7125189600:03:000:2560, відкрита спадкова справа.
Заявник ОСОБА_3 була дружиною померлого, відповідно являється спадкоємцем першої черги за законом.
У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 202/1452/18 Велика Палата Верховного Суду визнала, що в разі якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити ці дії та звернутися до суду про скасування арешту лише в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з правлюдини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до пункту 30 постанови Великої Палати Верховного Суду України
№ 727/2878/19 від 30 червня 2020 року окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України 2012 року є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.
Ураховуючи викладене та перевіривши у судовому засіданні обставини викладені в клопотанні наданими доказами, суд вважає правомірними заявлені вимоги адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту з майна. А відтак, клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 7, 16, 22, 100, 110, 169, 170-175, 369-372, 376 КПК України, суд-
Клопотання ОСОБА_3 та її представника адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту з майна, накладеного по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених
ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт з земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 7125189600:03:000:2560, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 , який накладено на підставі ухвали Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 липня 2021 року № 709/560/20.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1