Справа №705/3311/21
2/705/184/25 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
24 червня 2025 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Піньковського Р.В.
при секретарі Заповітряній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на поховання спадкодавця,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на поховання спадкодавця.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер сусід позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 21.08.2018 року виданий Уманським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
Причиною смерті сусіда ОСОБА_3 стала гостра серцева недостатність, оскільки останній страждав від ішемічної хвороби серця, що підтверджується Лікарським свідоцтвом про смерть №324 від 21.08.2018 року Уманського міжрайонного відділення КУ «Черкаське обласне бюро судмедекспертизи».
Після смерті ОСОБА_3 , він організував поховання, оплатив проведення ритуальних послуг, організацію поминального обіду та придбання продуктів харчування на що витратив 10920 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.1232 ЦК України - спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд лікування та поховання спадкодавця.
На момент поховання ОСОБА_3 ніяких родичів з якими він підтримував стосунки не було, а тому йому самотужки довелось організовувати похорони. Колишня дружина покійного ОСОБА_4 та його діти: ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 , виїхали з міста Умані та зареєстровані з 09.04.2014 року в місті Ялта, з батьком зв'язок не підтримували, а тому не знали про його побутові проблеми та про стан його здоров'я.
Коли йому стало відомо про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 заявила про прийняття нею всієї спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , він намагався порозумітись з відповідачем про відшкодування йому матеріальних витрат, пов'язаних з похованням спадкодавця, але його прагнення залишились зі сторони відповідача без відповіді.
Відповідно до заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини, остання є спадкоємцем, а тому його претензії з приводу відшкодування матеріальних витрат пов'язаних з похованням спадкодавця ОСОБА_3 стосується безпосередньо відповідача ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, спросить суд зобов'язати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 ) сплатити на його користь грошові кошти в розмірі 10920 гривень, як відшкодування його витрат на поховання ОСОБА_3 .
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились, надали до суду заяви, відповідно до яких, просили позов задовольнити та розглянути без їх участі, проти винесення заочного рішення не заперечували.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно, про причини неявки суд не повідомляв, відзиву або будь-яких заяв щодо розгляду справи у його відсутність на адресу суду не надходило.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, неявкою його в судове засідання без поважних причин та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями ст. ст. 80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21 серпня 2018 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 57 років в місті Умань Черкаської області.
Відповідно до дозволу на видачу трупа, наданого Уманською місцевою прокуратурою від 21.08.2018 року за №7134 вих.18, прокурором Уманської місцевої прокуратури Черкаської області Сліпенко І.В. на підставі ч.4 ст.238 КПК України, дозволено видачу тіла ОСОБА_3 , який помер на території міста Умані (на вулиці) сусідам для поховання.
На підтвердження витрат здійснених ним на поховання ОСОБА_3 позивачем надано рахунок офіціанта від 21.08.2018 року, складений ФОП ОСОБА_7 , 21557007987, на суму 8520 гривень 00 копійок та видаткову накладну Похоронного дому від 21.08.2018 на ім'я ОСОБА_1 на суму 2400 гривень 00 копійок.
Згідно з нотаріально посвідченою заявою від 14.12.2018 ОСОБА_2 звернулась з заявою до компетентної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Умань.
Частиною 1 статті 1268 ЦК передбачено, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно приписів ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1232 ЦК України спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягненні не більше як за три роки до його смерті.
Зазначена норма містить особливість при покладенні на спадкоємців обов'язку щодо покриття витрат на поховання спадкодавця, а саме: такі витрати повинні бути розумними, що стосується їхнього розміру та необхідності здійснення.
Приписами ст.2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначено, що поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни із тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та тримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству. Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв'язку із цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Згідно ст.10 Закону України «Про поховання та похоронну справу», надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 8 цього Кодексу, здійснюється ритуальними службами або за договором суб'єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. Надання ритуальних послуг, не передбачених зазначеним переліком, а також виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється за цінами, встановленими за згодою сторін. В силу ст.12 Закону України «Про поховання та похоронну справу» надання ритуальних послуг визначається необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг. Цей перелік затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Таким чином, вартість послуг та предметів ритуальної належності визначається на принципах оплати тільки тих послуг, що відповідають державним стандартам та нормативним документам.
Обов'язковою умовою покладення на спадкоємців обов'язку щодо відшкодування витрат на лікування та поховання спадкодавця є те, що такі витрати повинні бути розумними з точки зору їх розміру і необхідності їх здійснення, що узгоджується з правовими позиціях Верховного Суду, викладені в постановах від 19 березня 2018 року (справа № 554/1793/15-ц, провадження № 61-6381св18), від 10 жовтня 2018 року (справа №713/1434/16-ц, провадження №61-18884св18), від 21 березня 2018 року (справа №753/15444/15-ц, провадження №61-2424св18).
Згідно положень частини 1 статті 11 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого, поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов'язалася поховати померлого.
Згідно роз'яснень викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», витрати на поховання (у тому числі на ритуальні послуги і обряди) відшкодовуються тій особі, яка понесла ці витрати. Витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються виходячи із їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості пам'ятників і огорожу даній місцевості.
Згідно Необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України № 193 від 19.11.2003, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2004 за № 1111/9710, до необхідних ритуальних послуг входять: оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання; оформлення свідоцтва про поховання; копання могили (викопування могили ручним або механізованим способом, опускання труни з тілом померлого в могилу, закопування могили, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території біля могили); монтаж та демонтаж намогильної споруди при організації підпоховання в існуючу могилу; кремація тіл померлих; поховання та підпоховання урни з прахом померлих у колумбарну нішу, в існуючу могилу, у землю; зберігання урн з прахом померлих у крематорії; організація відправлення труни з тілом чи урни з прахом померлого за межі України; запаювання оцинкованої труни; замощення урни з прахом померлого в колумбарну нішу.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 здійснив поховання ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рахунок власних коштів у розмірі 10920 гривень 00 копійок, що відповідає розумності, співмірності та необхідності здійснених витрат, оскільки на момент його смерті родичів чи інших осіб, які б мали здійснити його поховання, не виявилось, то він отримав право на відшкодування понесених витрат від спадкоємця - відповідачки ОСОБА_2 , яка є донькою померлого.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність досліджених у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню та з відповідача, як спадкоємця, підлягають до стягнення витрати в розмірі 10920 гривень 00 копійок, які були зроблені позивачем на поховання спадкодавця.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1232 ЦК України, ст.ст.10, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (рнокпп НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) витрат на поховання в розмірі 10920 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (рнокпп НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 908 гривень 00 копійок.
Копію рішення суду направити сторонам.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 03.07.2025.
Суддя: Р. В. Піньковський