Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7066/25
Провадження № 2/711/3198/25
про залишення позовної заяви без руху
05.08.2025 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кагарлицького районного суду Київської області про стягнення моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Коханія Олексія Володимировича, звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до Держави Україна в особі Кагарлицького районного суду Київської області про стягнення моральної шкоди, в якому просить стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на його користь моральну шкоду у розмірі 1 000 0000 грн. з урахуванням податків, що можуть нараховуватися на суму відшкодування, а також витрати на правничу допомогу в сумі 120 000 грн.
Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача зазначені: ОСОБА_2 , Державна казначейська служба України.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).
Крім того, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною п'ятою статті 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того, процесуальним законодавством визначено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).
Відповідно до правил загальної підсудності, які встановлені у статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (ч. 4 ст. 28 ЦПК України).
Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Вивчивши подану позивачем позовну заяву та додані до неї документи, вбачається, що зазначені положення закону не виконані. Так, у позовній заяві позивач зазначив адресу свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та місцезнаходження відповідача за адресою: АДРЕСА_2 . Тобто, звертаючись до суду із цим позовом, позивач обґрунтовував належить цієї справи саме до територіальної юрисдикції (підсудності) Придніпровського районного суду м. Черкаси, тим що його зареєстрованим місцем проживання є: АДРЕСА_1 , враховуючи приписи ч. 4 ст. 28 ЦПК України.
Водночас, до позовної заяви не долучені документи, які підтверджують обставини про те, що зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача є вказана вище адреса, з огляду на норми ч. 4 ст. 28 ЦПК України.
Разом з тим, враховуючи відсутність наданих позивачем доказів про його місце проживання чи перебування, ці обставини унеможливлюють визначення підсудності цієї справи саме за Придніпровським районним судом м. Черкаси, враховуючи положення ч. 4 ст. 28 ЦПК України.
До того ж, як уже зазначалось вище, у вступній частині позову вказано місцезнаходження відповідача за адресою: АДРЕСА_2 , що не відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Придніпровського районного суду м. Черкаси, а тому, вказані обставини не дають підстав для визначення підсудності цієї справи за Придніпровським районним судом м. Черкаси, враховуючи положення ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Суд звертає увагу на те, що позивачу слід керуватися положеннями Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», оскільки сам по собі факт перебування особи - позивача за певною адресою без реєстрації у встановленому законом порядку свого місця проживання чи місця перебування не дає підстав для звернення до Придніпровського районного суду м. Черкаси із цим позовом.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Положення статті 27 та статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже у нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
За таких підстав, позивачу слід усунути зазначені недоліки та подати до суду позовну заяву з дотриманням всіх вказаних вимог закону, зокрема щодо визначення підсудності справи. Без підтвердження вказаних обставин, суддя не може вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк на усунення недоліків.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху та надати можливість позивачу належним чином оформити та подати до суду позов.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 4, 27, 28, 174, 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кагарлицького районного суду Київської області про стягнення моральної шкоди, - залишити без руху.
Позивачу необхідно усунути, вказані у даній ухвалі недоліки, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
У випадку неусунення вказаних недоліків позовна заява буде визнана не поданою та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено і підписано суддею 05.08.2025.
Суддя: С. М. Позарецька