Справа № 704/734/25
Провадження № 2-а/690/15/25
31 липня 2025 року м. Багачеве
Багачевський міський суд Черкаської області
у складі: головуючого-судді Здоровила В.А.
за участю секретаря Мельник С.В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Желізняк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ББА № 331432, винесену ПОГ СПВПО Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області капітаном поліції Вовк О.В., який виніс постанову відносно нього, згідно з якою його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340, 00 грн. та просить провадження у справі відносно нього закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 02.06.2025 ПОГ СПВПО Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області капітаном поліції Вовк О.В винесено постанову серії ББА № 331432 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340, 00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення складена повноважною особою, однак за своєю формою і змістом не відповідає нормам чинного законодавства та не відображає дійсні обставини події, на які він посилається.
Він дійсно 02.06.2025 о 17 год. 18 хв. керуючи транспортним засобом «Дача Логан», державний номерний знак НОМЕР_1 був змушений здійснити стоянку в районі будинку, який знаходиться за адресою: м. Тальне, вул. Захисників України, 115 біля Файно Маркету, а не як зазначив у постанові працівник поліції в районі будинку № 63. Вимушена зупинка була здійснена у зв'язку з переповненою стоянкою авто, яка є прилеглою до Файно Маркета та в'їзду до внутрішньої території будинків. Він мав погане самопочуття, так як є інвалідом 2 групи та пішов придбати води, коли повернувся, то біля свого автомобіля побачив поліцейського, який повідом його, що він здійснив стоянку автомобіля у зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена» та склав відносно нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Він не є місцевим жителем та розташування дорожніх знаків не знає, відстань до знаку була більше 100 метрів, умислу на вчинення вказаного правопорушення у нього не було. Своїми діями він не перешкоджав рух транспортних засобів та не було здійснено аварійної обстановки.
Представник відповідача ГУНП в Черкаській області Желізняк Ю.В. в судовому засіданні просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю, оскільки позов є необґрунтованим, а ГУНП в Черкаській області, як суб'єкт владних повноважень, під час винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п.2.8 ПДР водій з інвалідністю, що керує мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», або водій, що перевозить пасажира з інвалідністю, може відступати від вимог дорожніх знаків 3.1, 3.2, 3.35, 3.36, 3.37, 3.38, а також знака 3.34 за наявності під ним таблички 7.18. (Крім осіб з інвалідністю).
З долученого відео файлу вбачається, що поліцейський вказує, що водій допустив порушення вимог дорожнього знаку 3.34. «Зупинка заборонена», позивач на 00:50 секунді відеозапису - 2022_0401_000213_0000000_000000_0003 уточнює, де знаходиться дорожній знак та поліцейський розказує про зону дії дорожнього знака. Крім цього, у позовній заяві позивач не заперечує, що останній допустив порушення вимог дорожнього знаку, проте не погоджується, що останнього притягнуто до відповідальності за вчинене порушення.
Отже, автомобіль марки «Дача Логан» реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив зупинку безпосередньо в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена». Крім цього, під знаком 3.34 відсутня табличка 7.18 (Крім осіб з інвалідністю), тому позивач допустив адміністративне правопорушення за яке останього притягнуто до адміністративної відповідальності.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн. відповідає вимогами чинного законодавства.
В той час, позивачем не надано доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 02.06.2025 серії ББА № 331432 позивача ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн..
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови 02.06.2025 о 17:24 год. в м.Тальне, Звенигородського району Черкаської області по вул. Захисників, 63 не виконав вимогу дорожнього знаку п. 3.34 зупинка заборонена, здійснив зупинку 1.3. не пов'язану з виконанням вимог ПДР (раптова перешкода в русі, тощо) у зоні дії знаку п. 3.34, чим порушив п. 3.34 ПДР.
За правилами ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-УІП, поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 цього ж закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично дорожній мережі.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, Іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Ст. 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, і за ч. 1 ст.122 КУпАП.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 2.3 рішення Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 "у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення", законодавство передбачає випадки коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова (ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП), в такому разі притягнення особи до адміністративної відповідальності фактично відбувається у скороченому провадженні.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Ч. 2 ст. 33 КУпАП встановлює, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і є тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об'єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.
У відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Так, у п. 7 спірної постанови серії ББА № 331432 від 02.06.2025 вказано, що до постанови додається відеоматеріали, який долучено відповідачем до справи на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 №1306 ( із змінами і доповненнями).
Згідно з вимогами п. 1.1 ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих правил.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно оскаржуваної постанови позивачу ставиться у вину те, 02.06.2025 року о 17:24 год. в м. Тальне, Звенигородського району Черкаської області по вул. Захисників, 63 не виконав вимогу дорожнього знаку п. 3.34 зупинка заборонена, здійснив зупинку 1.3. не пов'язану з виконанням вимог ПДР (раптова перешкода в русі, тощо), чим порушив п. 3.34 ПДР.
Ч. 1 ст. 122 КУпАП, передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з Правилами дорожнього руху, заборонні знаки призначені для упорядкування руху транспортних засобів і пішоходів на окремих ділянках доріг, шляхом введення або скасування певних обмежень у русі.
Знак 3.34 «Зупинку заборонено», забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснюють посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Знак застосовується для заборони зупинки і стоянки транспортних засобів і встановлюється на тому боці дороги, на якому вводиться заборона. Зона дії заборонних знаків поширюється до найближчого перехрестя за знаком і не може бути продовжена за допомогою будь-яких засобів регулювання дорожнього руху, за винятком випадків встановлення за перехрестям аналогічних заборонних знаків.
У зоні дії цього знака дозволяється зупинка транспортних засобів, які рухаються за встановленими маршрутами у визначених для цього місцях.
Відповідно до п. 2.8 ПДР водій з інвалідністю, що керує мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», або водій, що перевозить пасажира з інвалідністю, може відступати від вимог дорожніх знаків 3.1, 3.2, 3.35, 3.36, 3.37, 3.38, а також знака 3.34 за наявності під ним таблички 7.18. (Крім осіб з інвалідністю).
З оглянутого в судовому засіданні відео файлу вбачається, що поліцейський вказує, що водій допустив порушення вимог дорожнього знаку 3.34. «Зупинка заборонена», позивач на 00:50 секунді відеозапису - 2022_0401_000213_0000000_000000_0003 уточнює, де знаходиться дорожній знак та поліцейський розказує про зону дії дорожнього знака. Крім цього, у позовній заяві позивач не заперечує, що останній допустив порушення вимог дорожнього знаку, проте не погоджується, що останнього притягнуто до відповідальності за вчинене порушення.
Отже, автомобіль марки «Дача Логан» реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив зупинку безпосередньо в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена». Крім цього, під знаком 3.34 відсутня табличка 7.18 (Крім осіб з інвалідністю), тому позивач допустив адміністративне правопорушення за яке останього притягнуто до адміністративної відповідальності.
Зважаючи на викладене, постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн. відповідає вимогами чинного законодавства.
В той час, позивачем не надано доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
А тому суд вважає за необхідним у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУНП в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення слід відмовити.
Позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як особа з інвалідністю 2 групи.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
А тому, судові витрати у справі компенсуються за рахунок держави.
Керуючись ст. 7, 122, 222, 247, 251, 258, 268, 280, 283, 288, 289 КУпАП, ст. 5, 6, 9, 72, 74, 77, 139, 241-246, 257-262, 286 КАС України, суд,-
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 05 серпня 2025 року.
Головуючий В.А. Здоровило