Справа № 646/7618/25
№ провадження 2/646/3958/2025
про залишення позовної заяви без руху
05.08.25 м. Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Барабанова В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Куп'янської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, -
встановив:
До Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Куп'янської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє додержання усіх передумов відкриття провадження.
Проаналізувавши подану позивачем заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху у зв'язку з тим, що подана без додержання вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимоги до позовної заяви регламентовано положеннями ст.ст. 175 -177 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір " за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України "Про судовий збір " за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3028 грн.
Таким чином, за подання даної заяви, позивач зобов'язаний додати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У клопотанні про звільнення від сплати судового збору позивач покликається на те, що вона є внутрішньо-переміщеною особою, її майновий стан не дозволяє їй сплатити судовий збір.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, чи зменшення їх розміру являється майновий стан позивача, який позбавляє його можливості здійснити оплату судового збору у визначеному Законом розмірі при зверненні з позовом до суду, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, або позивач належить до категорії осіб вказаних в п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Крім того, за змістом вказаної норми, відстрочення, звільнення від сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого, а також його зменшення є правом суду, а не обов'язком.
З наведено вбачається, що особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі або надати докази, що вона відноситься до певної категорії осіб, визначених ч.1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».
На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані, наприклад, довідка про доходи, розмір пенсії за попередній календарний рік, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї.
Разом з тим, позивачем на підтвердження свого матеріального становища не надано жодного доказу, а тому суд не може однозначно визначити майновий стан особи за попередній календарний рік з метою встановлення підстав для звільнення від сплати судового збору.
Крім того, враховуючи наведені норми ст. 8 Закону України «Про судових збір», позивач не надала доказів, що вона відноситься до тієї категорії осіб, за клопотанням яких суд може звільнити від сплати судового збору.
Також суд зауважує, що позивачка просить звільнити її від сплати судового збору за подання позовної заяви про зняття арешту майна.
Отже, суд позбавлений можливості встановити за документами, які є в матеріалах справи, наявність передбачених законом підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, тому заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Згідно ст.175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військова адміністрація є тимчасовим державним органом, який разом із військовим командуванням запроваджує та здійснює заходи правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.
Згідно постанови Верховної Ради України від 16 листопада 2022 року №2777-ІХ «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Харківській області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», начальник Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району здійснює повноваження відповідної міської ради та її виконавчого комітету, а також міського голови.
Позивачем вказано відповідача - Куп'янську міську раду Харківської області.
Таким чином, позивачу (представнику) роз'яснюється право уточнити особу належного відповідача у справі.
Згідно ч. ч. 1, 2ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали.
В якості усунення недоліків позивачу слід:
- додати до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору за вимогу позивача майнового характеру, а також додати відповідний платіжний документ.
- визначити коло осіб, із зазначенням їх процесуального статусу.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Куп'янської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, залишити без руху, запропонувавши позивачу в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути ці недоліки.
У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Роз'яснити позивачам, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Барабанова