Справа № 643/12695/25
Провадження № 2-о/643/410/25
05.08.2025
05 серпня 2025 року місто Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Сугачова О.О. вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявниця звернулася до Салтівського районного суду міста Харкова із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту прав, а також дотримання правил підсудності та виконання вимог встановлених для форми, змісту заяви.
Дослідивши отримані матеріали, судом встановлені недоліки заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення заяви без руху.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Як вбачається з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно із ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб'єктивних прав.
Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але на відміну від заявника ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом.
Матеріали заяви свідчать про те, що до участі у справі заявницею взагалі не залучено заінтересованих осіб.
За таких обставин, заявниці необхідно вказати заінтересовану особу, яка має власний суб'єктивний законний інтерес до результату розгляду справи.
Крім того, у відповідності до положень ст. 177 ЦПК України, заявник повинен додати до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості заінтересованих осіб.
У разі залучення заявницею заінтересованої особи (осіб), суду необхідно надати копію заяви з додатками до неї для заінтересованої особи (осіб).
Далі, статтею 1 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Приписами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Так, у порушення зазначених норм законодавства, заявницею не додано до заяви підтвердження сплати судового збору за звернення із цією заявою до Салтівського районного суду міста Харкова.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн.
Відтак, заявниці необхідно надати до суду оригінал підтвердження сплати судового збору за звернення до суду із заявою у справі окремого провадження на суму 605,60 грн.
Реквізити для сплати судового збору - отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Салтіввсь//22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA568999980313171206000020657, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: «судовий збір за подання заяви у справі окремого провадження до Салтівського районного суду міста Харкова».
Далі, відповідно до ч. 1 п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Положеннями ч. 5 ст. 95 ЦПК України визначено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, у порушення наведених вище норм законодавства, надані з боку заявниці копії доказів (документів) належним чином не засвідчені.
Одночасно, зава подана без дотримання вимог п. 6, п. 10 ч. 3 ст. ЦПК України, оскільки не містить: відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у заявниці або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які заявниця понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження заявниці про те, що нею не подано іншої такої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність залишення заяви без руху та надання заявниці часу, необхідного для усунення зазначених вище недоліків.
Згідно зі ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене вище, залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Залишити без руху заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Надати заявниці строк на усунення недоліків протягом 10 днів з дати отримання копії цієї ухвали.
Попередити заявницю, що у разі не усунення недоліків протягом зазначеного часу заяву буде визнано неподаною та їй повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Сугачова