Справа № 610/1885/25
провадження № 2/610/1065/2025
29.07.2025 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Тімонової В.М.,
за участю секретаря Кучеренко Ю.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Балаклія Харківської області цивільну справу № 610/1885/25 (пр. № 2/610/1065/2025) за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Балцем» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
27.05.2025 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідача ПАТ «Балцем» заборгованість по заробітній платі за період з 01.12.2021 по 23.02.2022 у розмірі 78608,33 грн; компенсацію за невикористану відпустку в сумі 48821,94 грн; компенсацію доходів у разі їх несвоєчасної виплати в сумі 41480,96 грн; середній заробіток за весь період затримки розрахунку за період з 01.09.2023 по 28.02.2024 в сумі 184262,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 27.05.2002 до 31.08.2023 вона працювала у ПрАТ "БАЛЦЕМ". З грудня 2021 року до звільнення їй не було виплачено заробітну плату та не було проведено повний розрахунок при звільненні, внаслідок чого утворилася заборгованість з виплати заробітної плати. Також позивач зазначила, що неодноразово зверталася до відповідача з вимогою виплатити заробітну плату та провести остаточний розрахунок при звільненні, однак ніяких дій з боку відповідача вчинено не було, остаточний розрахунок при звільнення не проведено, довідки про розмір заборгованості та розмір середньої заробітної плати не видано. Останнього разу заробітна плата була виплачена позивачу за листопад 2021 року. Позивач надала детальний розрахунок, відповідно до якого станом на дату подачі позовної заяви заборгованість зі сплати заробітної плати становить 78608,33 грн (з урахуванням утриманих податків та обов'язкових платежів), середній заробіток за весь період затримки розрахунку становить 184262,00 грн (без урахуванням податків та обов'язкових платежів), компенсація за невикористану відпустку - 48 821,94 грн. (без урахуванням податків та обов'язкових платежів), компенсація громадянам доходів у разі їх несвоєчасної виплати - 41 480,96 грн. (без урахуванням податків та обов'язкових платежів). Вищенаведене стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 02.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Витребувано у Приватного акціонерного товариства «Балцем»: довідку про заборгованість по заробітній платі та період, за який вона утворилась, довідку про середній заробіток (середньоденний та середньомісячний) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалу судді Балаклійського районного суду Харківської області від 02.06.2025, якою було витребувано докази у ПрАТ "БАЛЦЕМ", відповідачем виконано не було.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала та наполягала на його задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронних документів судових повісток про виклик до суду на 01.07.2025 та 29.07.2025 (а.с. 68, 74 зворот). Причини неявки суду не повідомив, відзив не подав, заяв і клопотань від нього не надходило.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Судом встановлено, що за даними трудової книжки, серії НОМЕР_1 , заповненої 20.07.1992, ОСОБА_1 27.05.2002 на підставі наказу № 704 від 27.05.2002 була прийнята до ВАТ «Балцем» на посаду кладовщика.
Згідно з наказом від 07.05.2004 ОСОБА_1 була переведена на посаду бухгалтера ВАТ «Балцем».
За наказом від 06.07.2006 ОСОБА_1 була переведена на посаду в.о. заступника головного бухгалтера ВАТ «Балцем».
За наказом від 02.10.2006 ОСОБА_1 була переведена на посаду заступника головного бухгалтера ВАТ «Балцем».
24.04.2009 ВАТ "Балцем" перейменовано у відкрите акціонерне товариство "ЄВРОЦЕМЕНТ УКРАЇНА" (далі ВАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА") на підставі наказу від 2/9 від 24.04.2009.
24.05.2011 ВАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА" перейменовано в публічне акціонерне товариство "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА" (далі ПАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА") на підставі наказу від 24.05.2011 №П-710/11.
28.04.2017 ПАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА" перейменовано в приватне акціонерне товариство "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА" (далі ПрАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА").
26.04.2019 ПрАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА" перейменовано в приватне акціонерне товариство "БАЛЦЕМ".
Відповідно до наказу від 11.07.2019 №11/19-Пр ОСОБА_1 переведена на посаду головного бухгалтера ПАТ "БАЛЦЕМ".
За наказом від 31.08.2023, ОСОБА_1 31.08.2023 звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗПП ПАТ «Балцем» (а.с. 14-17).
28.04.2025 ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ "БАЛЦЕМ" із заявою про виплату нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, грошової компенсації за всі дні невикористаної відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за час затримки у виплаті середньої заробітної плати з урахуванням індексу зростання цін, а також видачу довідки про суму заборгованості по заробітній платі та інших документів (а.с. 43-45).
Зазначена заява не була отримана ПрАТ "БАЛЦЕМ", відправлення повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання 05.05.2025 (а.с. 46-48).
06.06.2025 ОСОБА_1 звернулася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МР БАНК» із заявою про надання витягу з виписки по банківському рахунку зарплатного проекту в частині виплати їй заробітної плати, відкритому ПАТ «Балцем» у АТ «МР БАНК» за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 (а.с. 18).
За даними довідки Пенсійного фонду України ОК-7, сформованої 18.05.2025, ПрАТ "БАЛЦЕМ" було нараховано заробітну плату ОСОБА_1 за грудень 2021 року 27581,80 грн, за листопад 2022 року 13678,60 грн., за грудень 2022 року 16300,50 грн, за 2023 рік -198750,70 грн, за 2024 рік - 243866,92 грн, з 01.01.2025 по 30.04.2025 - 66769,20 грн. З січня 2022 року до жовтня 2022 року заробітна плата ПрАТ "БАЛЦЕМ" ОСОБА_1 не нараховувалася (а.с.23-25).
З розрахункового листа за січень 2022 убачається, що ОСОБА_1 виплачено заробітну плату у розмірі 39275,00 грн., борг за підприємством на кінець місяця становить 66607,50 грн (а.с. 36).
Як убачається з особової картки працівника АТ «Євроцемент-Україна» ОСОБА_1 убачається, що остання перебувала у відпустці з 31.05.2020 по 10.06.2020 та з 30.12.2020 по 03.01.2021, загальним терміном 14 днів (а.с. 42).
Відповідно до ч.1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з частиною першою статті 3 та статтею 4 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Частиною першою статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються з частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", визначено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Положенням ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше ніж за шість місяців.
Середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі Порядок).
Пунктом 2 Порядку передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (пункт 5 Порядку).
За змістом пункту 8 Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
За загальним правилом, у трудових спорах обов'язок доказування правомірності своїх дій покладається на роботодавця.
У судовому засіданні було встановлено, що між ОСОБА_1 і ПрАТ "БАЛЦЕМ" виникли трудові правовідносини на підставі наказу від 27.05.2002 № 704 про прийняття на посаду кладовщика ВАТ «Балцем», в подальшому переведеної на посадуголовного бухгалтера, яке у подальшому неодноразово було перейменовано, востаннє 26.04.2019 на ПрАТ "БАЛЦЕМ".
За період грудень 2021 року - лютий 2022 ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату в загальній сумі 78608,33 гривень (з урахуванням утриманих податків та обов'язкових платежів).
Водночас суду не надано будь-яких доказів виплати позивачу нарахованої заробітної плати у зазначеному розміру.
Суд погоджується з доводами позивача, що відповідач не виконав вимоги чинного законодавства та у день звільнення не здійснив відповідні виплати, внаслідок чого позивач має право на відшкодування середнього заробітку за весь час затримки. Доказів відсутності вини відповідача у несвоєчасній виплаті остаточного розрахунку з позивачем при звільненні суду не надано.
Враховуючи те, що повного розрахунку з позивачем в день звільнення проведено не було, тому в силу наведених вище норм статей 116, 117 КЗпП України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми нарахованої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Розрахунки позивача, наведені в позові, щодо її середньоденної заробітної плати, яка становить 1417,40 гривень, відповідають положенням Порядку обчислення заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
Також суд погоджується з наведеним позивачем розрахунком середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні, який становить 184262,00 гривень (1417,40 гривень - середньоденна заробітна плата х 130 кількість робочих днів затримки за шість місяців станом на лютий 2024 року).
Відповідачем не надано жодного документу, який би спростовував розрахунок середньоденної заробітної плати у вказаному розмірі, наданий позивачем.
Позивачка зазначила, що має 54 днів невикористаної щорічної відпустки: за період з 27.05.2019 по 26.05.2020 - 3 дня основної відпустки, за період з 27.05.2020 по 26.05.2021 - 28 днів (24 дня основної відпустки та 4 дня додаткової відпустки), за період з 27.05.2021 по 23.03.2022 - 23 дня (20 днів основної відпустки та 3 дня додаткової відпустки), шо підтверджується копіями особової картки працівника №430 та доповненнями № 1 та №2 до розділу V «ВІДПУСТКА» особової картки працівника №430 ОСОБА_1 .
При цьому приводить розрахунок, згідно якого середня заробітна плата складає 904,11 грн. (27500 грн.*12/365 днів= 904,11 грн.). Кількість днів відпустки 54 дня, сума компенсації за невикористану відпустку становить 48821,94 грн. (904,11х54 дні=48821,94 грн.), з яким погоджується суд.
Відповідачем не надано жодного документу, який би спростовував розрахунок компенсації днів за невикористану відпустку у вказаному розмірі, наданий позивачем.
Щодо стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період заборгованості за грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, серпень 2023 року у розмірі 41480 грн. 96 коп. слід зазначити наступне.
Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Компенсація громадянам доходів у разі їх несвоєчасної виплати здійснюється відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженою постановою КМУ від 21.02.2001 №159.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати» визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадяться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) тощо (стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати»).
Відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 відтворюють положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати» та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Відповідно до пункту 3 Порядку компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) тощо.
Таким чином, компенсації підлягають грошові доходи, які не мають разового характеру.
Відповідно до пункту 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Встановлено, що відповідачем не було виплачено позивачу заробітну плату у грудні 2021 року - 22203,41 грн, у січні 2022 року - 22203,41 грн, лютому 2022 року - 18872,89 грн., у серпні 2023 року - 39301,66 грн., тому суд приходить до висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Визначаючи суму такої компенсації, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, погоджується з ним.
Тому, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період заборгованості за грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, серпень 2023 року у розмірі 41480 грн. 96 коп..
Відповідачем не надано жодного документу, який би спростовував розрахунок компенсації громадянам доходів у разі їх несвоєчасної виплати у вказаному розмірі, наданий позивачем.
Враховуючи викладене, суд відповідно до загальних принципів цивільного законодавства вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам даної справи, які мають значення та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у заявленому позивачем розмірі.
Як убачається з матеріалів справи, позивач на підставі п. 1 ч. 1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору.
У зв'язку із задоволенням позову відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір в сумі 3531,63 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Балцем» про стягнення заборгованості по заробітній платі, - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Балцем» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01.12.2021 по 23.02.2022 у розмірі 78608,33 гривень (сімдесят вісім тисяч шістсот вісім гривень 33 копійок).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Балцем» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 48821,94 гривень (сорок вісім тисяч вісімсот двадцять одну гривень 94 копійок).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Балцем» на користь ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у розмірі 41480,96 гривень (сорок одну тисячу чотириста вісімдесят гривень 96 копійок).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Балцем» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку за період з 01.09.2023 по 28.02.2024 у розмірі 184252,00 гривень (сто вісімдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят дві гривень 00 копійок).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Балцем» на користь держави судовий збір у розмірі 3531,63 гривень (три тисячі п'ятсот тридцять одну гривень 63 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Балцем», код ЄДРПОУ 00293060, місцезнаходження: 64200, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Цемзаводське шосе, буд. 3.
Повний текст рішення складено 04 серпня 2025 року.
Суддя В. М. Тімонова