Справа № 610/1156/25
провадження № 2/610/925/2025
28.07.2025 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Тімонової В.М.,
за участю секретаря Черепахи А.А.,
представника позивача Тронько Т.П.,
відповідачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Балаклія Харківської області цивільну справу № 610/1156/25 (пр. № 2/610/925/2025) за позовом Савинської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, -
10.04.2025 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Савинської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області у якій просять: відібрати малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у матері ОСОБА_1 , без позбавлення батьківських прав; відібрати малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у батька ОСОБА_5 , без позбавлення батьківських прав.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 24.06.2025 виділено в окреме провадження позовні вимоги Савинської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_5 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що батьками малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
На обліку Служби у справах дітей Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області перебувають: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як діти, що перебувають в складних життєвих обставинах.
ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок має 3 кімнати: кухню, вітальню та спальню; є пічне опалення, забезпечений електропостачанням, зручності у дворі.
02 квітня 2025 року до Служби у справах дітей Савинської селищної ради надійшло анонімне телефонне повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_5 перебувають ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , разом зі своїми дітьми і розпивають алкогольні напої, діти залишені без догляду. Працівники Служби у справах дітей разом з ФСР КУ Центр надання соціальних послуг, фельдшером АЗПСМ с. Веселе, працівниками поліції здійснили виїзд за даною адресою. На місці комісією було засвідчено факт того, що дійсно батьки дітей та їх тітка ОСОБА_5 мали ознаки алкогольного сп'яніння, діти були недоглянуті, перебували в антисанітарних умовах, в брудному одязі.
Враховуючи, що батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків, керуючись ст. 5 Закону України « Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», керуючись п. 6 ,8 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (зі змінами) «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язані із захистом прав дитини», у зв'язку з наявністю загрози життю та здоров'ю дітей, враховуючи результати оцінки рівня безпеки дитини малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , члени комісії з питань захисту прав дитини Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області ухвалили рішення про негайне відібрання малолітніх дітей від матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_5 . Відповідно до ухвали протоколу засідання начальником Савинської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області було винесене розпорядження від 03.04.2025 року № 214 «Про негайне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ». На даний час діти влаштовані до Комунального некомерційного підприємства Балаклійської міської ради Харківської області « Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» для проведення медичного обстеження з метою їх подальшого влаштування.
Враховуючи, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не створює дітям належних умов для проживання, виховання та розвитку, з метою соціального захисту малолітніх дітей, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 24.04.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 24.06.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги про відібрання дітей у матері без позбавлення батьківських прав підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених в позові, просила позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала та зазначила, що на теперішній час вона виправилась, тому просила повернути їй дітей.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачку ОСОБА_1 , свідка, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких в інтересах малолітніх дітей звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача про відібрання дітей у матері без позбавлення батьківських прав не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є матір'ю дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10-12).
Наказами начальника служби у справах дітей Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області № 18-ОД, 19-ОД, 20-ОД від 02.04.2025, малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв'язку з тим, що діти зазнали психологічного насильства внаслідок впливу обставин, зумовлених домашнім насильством (а.с. 20-22).
З акту обстеження умов проживання від 04.03.2025, проведеного за місцем проживання відповідачки за адресою: АДРЕСА_1 убачається, що будинок має 3 кімнати: кухню, вітальню та спальню; є пічне опалення, запас дров, вода та зручності у дворі, є електропостачання, зручності. В будинку тепло, чисто та затишно, є запас продуктів харчування та приготована їжа. Діти забезпечені одягом та взуттям відповідно до віку та сезону. Для навчання створені всі умови, є гаджети, канцелярське приладдя (а.с. 23).
Розпорядженням начальника Савинської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області № 214 від 03.04.2025, негайно відібрано малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_5 , у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю дітей (а.с. 24).
З вказаного розпорядження убачається, що підставою для відібрання дітей стало те, що батьки дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 01.04.2025 по 02.04.2025 розпивали алкогольні напої в будинку сестри брата за адресою: АДРЕСА_2 , діти були недоглянуті, перебували в антисанітарних умовах, в брудному одязі, залишились без відповідного нагляду, так як батьки ухилялися від виконання своїх обов'язків.
Відповідно до довідки-характеристики старости Веселівського старостинського округу виконавчого комітету Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області від 07.04.2025 № 43, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за час проживання на території Веселівського старостинського округу зарекомендувала себе з посередньої сторони, офіційно не працює, не приймає участі у суспільному житті села, відносини з сусідами та односельцями посередні через зловживання спиртними напоями, громадський порядок не порушувала, були випадки батьківської недбалості через зловживання спиртними напоями, притягувалася до адміністративної відповідальності за сімейними обставинами (а.с. 41).
Відповідно до повідомлень КНП «Балаклійський центр первинної медико-санітарної допомоги» Балаклійської міської ради Харківської області від 08.04.2025 року №196, малолітні діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , на «Д» нагляді у лікаря педіатра не перебувають, клінічно здорові. Рекомендації лікаря щодо виконання лікувальних та оздоровчих заходів батьками виконуються, щеплюються згідно календаря, за віком; захворювання, які можуть бути викликані несприятливими соціально-побутовими умовами в сім'ї не мають. Потребують санаторного лікування з метою загального оздоровлення (а.с. 42-44).
Згідно інформації Веселівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є вихованцем даного дошкільного закладу з 01.09.2024 (а.с. 45).
З характеристики на дошкільника ОСОБА_3 від 07.04.2025 убачається, що форма здобуття освіти - дистанційна ( у форматі онлайн- занять). До своїх обов'язків батьки відносилися не відповідально. На телефонні дзвінки часто не відповідали. ОСОБА_6 майже не виходив на заняття. Дитячі роботи з художньо-продуктивної діяльності надсилали дуже рідко. Через відсутність систематичності та допомоги зі сторони батьків до навчального процесу у режимі онлайн-занять ОСОБА_6 не привчений. У нього не сформувалися навички посидючості, уваги, що треба слухати й розуміти вихователя. У дитини не виробилося бажання вчитися. Не відвідуючи онлайн-заняття, дитина не набуває елементарного соціального розвитку (а.с. 46).
Згідно інформації директора Савинського ліцею Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області від 10.04.2025, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається в 4-Б класі цього освітнього закладу (а.с. 47).
Відповідно до характеристики на ОСОБА_4 від 09.04.2025, дівчинка відвідує онлайн-навчання, пропускає заняття з поважних причин та через нестабільний інтернет, на уроках активна, уважна, але навчається не в повну міру можливостей, тому має середній рівень навчальних досягнень, домашні завдання виконує нерегулярно, або здає невчасно. Мати, ОСОБА_7 , спілкується з класним керівником, цікавиться успіхами доньки у навчанні, дівчинка забезпечена усім необхідним для дистанційного навчання та шкільним приладдям (а.с. 48).
З листа Комунальної установи Центру надання соціальних послуг Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області від 04.04.2025 №37 убачається, що що сім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуває на обліку як сім'я, яка перебуває у складних життєвих обставинах від 04.04.2024 (наказ №27 від 04.04.2024 року). Основними ознаками і чинниками, що спричиняють СЖО, є не виконання батьківських обов'язків. 03.04.2025 ОСОБА_1 написала заяву на надання її сім'ї соціальної послуги - соціальний супровід сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, яка після винесення рішення відділу з питань соціального захисту, охорони здоров'я Савинської селищної ради буде їм надаватися (а.с. 49).
З листа ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області від 08.04.2025 № 5638/119-68/01-2025 убачається, що 26.03.2025 до відділу поліції №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області поштою надійшла постанова про закриття кримінального провадження по матеріалам досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12025221080000117 від 09.03.2025 за ст.126-1 КК України, з проханням притягти до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який 08.03.2025 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована в ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП ВП №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області під №3397 від 26.03.2025.
Під час перевірки за матеріалом встановлено, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 , його сестрою ОСОБА_8 та малолітніми дітьми святкували свято «8-го березня» і розпивали спиртні напої. Ввечері батько, будучі в стані алкогольного сп'яніння, був агресивно налаштований і сварився зі своєю цивільною дружиною. Діти перебували в сусідній кімнаті, старша донька ОСОБА_4 побачила сварку, сильно злякалась та вибігла на подвір'я. Через деякий час приїхали працівники поліції, яких викликала донька ОСОБА_9 . В результаті перевірки встановлено, що в діях ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , вбачаються ознаки вчинення домашнього насильства психологічного характеру по відношенню до гр. ОСОБА_1 в присутності малолітньої доньки - ОСОБА_4 , тому відносно ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч .2 ст. 173-2 КУпАП, який скеровано для розгляду і подальшого прийняття рішення по суті до Балаклійського районного суду Харківської області (а.с. 52-53).
З листа ВП №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області від 08.04.2025 № 5642/119-68/01-2025 встановлено, що за результатами опрацювання повідомлення Служби у справах дітей Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області встановлено, що в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , вбачаються ознаки порушення статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.150 СКУ в частині невиконання своїх батьківських обов'язків щодо забезпечення належних умов проживання своїх дітей, тому відносно останніх складені протоколи про адміністративні правопорушення за порушення частини 1 ст. 184 КУпАП, які скеровані для розгляду і подальшого прийняття рішення по суті до Балаклійського районного суду Харківської області (а.с. 54).
Відповідно до акту обстеження умов проживання, проведеного 13.05.2025 за місцем проживання відповідачки за адресою: АДРЕСА_3 убачається, що будинок має 4 кімнати: дві спальні, зала та вітальня; є пічне опалення, є електропостачання, запас продуктів харчування, меблі, посуд, побутова техніка, облаштований куточок для купання. Діти забезпечені одягом та взуттям відповідно до віку та сезону, наявні іграшки для розвитку дітей, є спальні місця для дітей (а.с. 85).
ОСОБА_10 , яка є патронатним вихователем, в судовому засіданні пояснила, що разом з чоловіком виховує трьох дітей ОСОБА_11 з 23.04.2025.
Малолітня ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомила, що з батьками спілкується по телефону, має бажання повернутися додому, оскільки скучила за мамою та татом. Брат та сестра також скучили за батьками, чекають коли мама забере їх додому.
Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» в редакції чинній на момент відібрання дитини, визначено, що у разі, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.
Для прийняття рішення про негайне відібрання дитини у батьків служба у справах дітей подає голові районної, районної у м.м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади відповідне клопотання. Після надходження клопотання голова чи інша уповноважена особа районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади протягом одного дня розглядає порушене питання та приймає відповідне рішення.
На підставі рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади служба у справах дітей разом з уповноваженим підрозділом органів Національної поліції, представниками закладу охорони здоров'я вживають заходів до відібрання дитини у батьків та тимчасово влаштовують її відповідно до пункту 31 цього Порядку.
Якщо надійшла інформація про загрозу життю або здоров'ю дитини, яка проживає на території сільської, селищної ради, виконавчий орган сільської, селищної ради протягом одного дня приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків, забезпечує її тимчасове влаштування та у день відібрання дитини письмово повідомляє про це службу у справах дітей.
Про відібрання дитини у батьків орган опіки та піклування того ж дня письмово інформує прокуратуру за місцем проживання дитини та у семиденний строк після прийняття рішення звертається до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або відібрання дитини у матері, батька без позбавлення батьківських прав.
Згідно з ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням, або органові опіки та піклування.
Згідно з п.п.2-5 ч.1 ст.164 СК України, суд може постановити таке рішення у випадку, якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до роз'яснень пунктів 16 і 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 170 СК України у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор.
Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява від 18 грудня 2008 року № 39948/06) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції.
Європейський суд у своєму рішенні у справі «Гаазе проти Німеччини» (заява від 08 квітня 2004 року № 11057/02) зазначив, що згідно з усталеною прецедентною практикою суду, взаємне почуття втіхи батьків і дитини від того, що вони постійно перебувають разом, становить важливий елемент сімейного життя, тому національні заходи, що перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке захищається статтею 8 Конвенції.
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (SAVINY v. UKRAINE, № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).
З огляду на зазначене, судом відзначається, що підставою відібрання дітей без позбавлення батьківських прав батьків є виникнення в сім'ї небезпечної для дитини обстановки: її життя, здоров'я і морального виховання.
Аналізуючи доводи позивача, щодо підстав відібрання дітей від матері в частині наявності загрози здоров'ю та життю малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у випадку залишення їх з матір'ю, судом відзначається, що зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні з огляду на наступне.
Під час судового розгляду справи відповідачка ОСОБА_1 повідомила суд, що вона врахувала зауваження органу опіки, на майбутнє буде більше приділяти увагу вихованню та розвитку дітей, не буде їх залишати самими, прибрала в будинку, виявила бажання проживати з дітьми та на даний час не вживає алкоголь.
Враховуючи вищевикладене, та враховуючи дані про особу відповідачки ОСОБА_1 , суд зазначає, що відсутні дані про її негативні характеристики, про захворювання на хронічний алкоголізм, хронічну наркоманію, аморальний спосіб життя, жебрацтво, тощо. Так само відсутні дані про насильство над дітьми чи інший негативний на них вплив з боку відповідачки.
При цьому, під час судових засідань мати дітей бажала повернути їх, усвідомила свою поведінку та дії, що вказують на усвідомлення нею необхідності належного виконання своїх батьківських обов'язків, та, більш того, з наданих нею пояснень вбачається, що на даний час веде активну роботу над усуненням можливих недоліків у вихованні дітей та тих обставин, які призвели до поміщення дітей до сім'ї патронатного вихователя.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані її сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Таким чином, з наданих учасниками справи та досліджених в судовому засіданні доказів суд встановив, що станом на день вирішення питання про відібрання малолітніх дітей від матері відсутні підстави для цього. При цьому суд виходить з наступного:
Як зазначено в ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Статтею 12 «Закону України «Про охорону дитинства» закріплено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Пунктом 1 ст. 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
За змістом ст. ст. 151, 163 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.
Відібрання дітей від батьків або одного з них без позбавлення батьківських прав має бути наслідком невиконання батьківських обов'язків або їх неналежного виконання, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я та морального виховання.
Суд виходить з того, що найкращим для малолітніх дітей є їх проживання в рідній сім'ї, що не заперечувалося представником позивача, і більш того, відібрання дітей у матері при встановлених під час судового розгляду конкретних обставинах, що існують на даний час, не відповідає інтересам дітей.
Суд також враховує, що поведінка відповідачки змінилась, вона зробила для себе висновок, бажає і надалі виконувати батьківські обов'язки, має любов до своїх дітей, і демонструє своїм ставленням дійсне бажання жити з дітьми та опікуватись ними. Діти також мають бажання повернутися до матері.
Порівнюючи вагомість тих обставин, на які як на підставу для відібрання дітей посилається позивач, і вагомість психологічного аспекту відібрання, враховуючи особу і поведінку відповідачки, а також враховуючи, що відібрання дітей від матері може бути застосовано лише як крайня міра, коли без відібрання не можна усунути загрозу для життя та здоров'я дитини у інший спосіб, то при наданих доказах і при вставлених судом конкретних обставинах, суд не вбачає підстав для відібрання у ОСОБА_1 малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення батьківських прав, на даний час та вважає, що таке відібрання не відповідатиме інтересам дітей, на підставі чого відсутні підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в задоволенні позову, - на позивача.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, 77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Савинської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Савинська селищна військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, місце знаходження: 64270, сел Савинці Ізюмського району Харківської області, вул. Соборна, 49.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 05 серпня 2025 року.
Суддя В. М. Тімонова