вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №547/1160/24
Провадження №1-кп/547/17/25
05 серпня 2025 року с-ще Семенівка, Полтавська область
Семенівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
потерпілий ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 14.10.2024 за № 42024172010000036, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , народився у смт Летичів Хмельницької області, громадянин України, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, пенсіонер, не працює, особа з інвалідністю 2 групи,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України,
цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
Обвинувачений ОСОБА_5 06.10.2024 близько 11:40 год., перебував поряд багатоквартирного будинку, який розташований за адресою: вул. Івана Вовчука, 8, селище Семенівка Кременчуцького району Полтавської області, де до нього підійшов потерпілий ОСОБА_4 . В цей час між ними на ґрунті неприязних відносин виникла суперечка.
У ході сварки ОСОБА_5 , маючи прямий умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання наніс один удар по пальцях лівої руки ОСОБА_4 , алюмінієвою тростиною для ходьби.
Згідно висновку експерта № 276 від 18.10.2024 у потерпілого ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого скалкового перелому середньої фаланги 4-го пальці лівої кисті, який утворився від не менш ніж одноразової дії тупого предмету із обмеженою контактуючою поверхнею та кваліфікується як ушкодження середньої ступені тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я.
Зазначеним діянням обвинувачений ОСОБА_5 вчинив щодо потерпілого ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Суд змінює первинно висунуте обвинувачення у частині годин і хвилин нанесення травм із 12:00 год. на 11:40 год., враховуючи час прямування обвинуваченого від місця свого проживання до лікарні.
Обвинувачений ОСОБА_5 під час допиту у судовому засіданні свою провину у діянні заперечував повністю, оскільки потерпілий ОСОБА_4 зламав собі палець внаслідок падіння з велосипеда і потерпілий вводить всіх в оману щодо обставин і хронології конфлікту, звернення за і отримання медичної допомоги.
Під час допиту у судовому засіданні дав покази, що через наявну низку хвороб не може вільно і швидко пересуватися, має м'язову слабкість, не має "сили в руках". Через прийом ліків завжди дивиться на годинник і знає у котрій годині і хвилині щось відбувалося.
06.10.2024 о 11:10 год. почалися збори мешканців під'їзду їх будинку з питання ремонту під'їзду, дверей і сходів, а загалом облаштування входу до під'їзду. Всього було 8 мешканців. Збори ініціювала Кліпачевська, але першим на них почав виступати потерпілий ОСОБА_4 . Між обвинуваченим і потерпілим виникло різне бачення послідовності ремонтних робіт і їх вартості, їх розмова була досить емоційною. Наостанок обвинувачений дорікнув потерпілому, що він нічого не доклав до під'їзду за весь час проживання у ньому, не прибирав у під'їзді, тому потерпілий образився і покинув збори. Обвинувачений одразу пішов додому. О 11:30 год. обвинувачений був біля свого сараю, порався там хвилин 20 і повертався до під'їзду. У цей час вискочив потерпілий з відром у лівій руці зі словами "тебе що, охладити?", "що мозги поїхали?". Між ними виникла суперечка. Потерпілий зробив рух відром у бік обвинуваченого яке було у правій руці, обвинувачений закрився лівою рукою у якій була палиця. На емоціях обвинувачений хотів вдарити потерпілого щоб зупинити його дії, але промахнувся, потім попав йому в ділянку лоба. Наміру нанести ушкодження обвинувачений не мав. Обоє почали тримати за палицю потерпілого і намагатися її вихопити один з рук іншого. Потерпілий мав намір зламати палицю об своє коліно. Обвинувачений міцно її тримав оскільки у разі падіння не зміг би самостійно підвестися з землі. Від потерпілого було чути запах алкоголю. Потерпілий вдарив обвинуваченого у ліву вилицю. Майже одразу обвинувачений відчув як його облили якоюсь рідиною. Також на нього полетіли коробки від ліків із відра. Після кілька секундного зціпеніння обвинувачений побачив, що потерпілий вже був він нього на відстані близько 10-15 метрів. Обвинувачений на емоціях висловився на адресу потерпілого кількома непристойними словами. Після цього ОСОБА_5 зайшов у під'їзд, розповів двом мешканцям що сталося, зайшов у квартиру, переодягся. Його дружина оглянула місце удару на обличчі. Там було почервоніння. Око не зачепило. Сусідка зателефонувала обвинуваченому і питала чи не треба для нього викликати швидку чи поліцію, на що обвинувачений відмовився. Обвинувачений не закривав двері своєї квартири на замок, будь-хто міг до неї увійти.
Від людей у Семенівці обвинувачений знає, що потерпілий зламав собі палець при падінні з велосипеда. Про це потерпілий казав у "швидкій допомозі ОСОБА_7 також казала обвинуваченому, що ОСОБА_4 упав з велосипеда і його направили у лікарню.
Під час досудового розслідування обвинувачений заперечував свою провину, вважає позицію слідчого і прокурора однобічною, а покази потерпілого неправдивими. Фотознімки перелому, синця і відра не свідчать, що вони стосуються потерпілого.
ОСОБА_5 не зміг дати відповіді на питання чому він звертався до хірурга та працівника швидкої медичної допомоги щодо стану здоров'я потерпілого. Обвинуваченому не відомо чи хтось бачив падіння ОСОБА_4 з велосипеда.
Потерпілий і прокурор акцентували увагу на відповідності висновку експерта наданим фотознімкам перелому пальця і синця потерпілого. Постійному намаганні потерпілого і його дружини щось з'ясувати у медичних працівників щодо звернень потерпілого, неспроможності назвати де як і коли потерпілий впав з велосипеда, посиланні обвинуваченого лише на чутки щодо падіння з велосипеда. Наголосили, що події розвивалися саме у тій послідовності, про які повідомляють обвинувачений і потерпілий. Ніхто з них, а так само і медичні працівники, не фіксували з точністю до хвилин, годин, хвилин і секунд ті чи інші події у справі. Хронологія подій і конфлікту є вірною. Відомості в ЄРДР було внесено після відповідної перевірки прокурора і це не вплинуло на невинуватість обвинуваченого. Травма отримана у вихідний день, тому потерпілий одразу звернувся до "швидкої допомоги", а вже потім у лікарню. Потерпілий у лікарні казав про причини перелому. Не він нього залежить що медики фіксували у журналах. Потерпілий наголошував на тому, що не надавав лікарні, обвинуваченому чи захиснику права доступу до його медичної документації, яка не була у матеріалах кримінального провадження.
Прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у виді 2 років позбавлення волі з іспитовим строк тривалістю 1 рік.
Сторона захисту наполягає на недоведеності провини обвинуваченого та неправдивості показів потерпілого. Інші люди чули від потерпілого що він впав з велосипеда і тому зламав собі палець. Стан здоров'я потерпілого не дозволяє йому нанести такої сили удари, які потягли б перелом пальця. Потерпілий сам травмував свій палець. Хвилин через 25 після зборів саме потерпілий вискочив до обвинуваченого і почав з ним конфлікт. Потерпілий замахнувся відром у бік обвинуваченого і обвинувачений у стані афекту махнув рукою щоб не отримати удар відром і зупинити намір потерпілого. Після конфлікту потерпілий втік. Обвинувачений не викликав поліцію оскільки вважав сутичку суто побутовою хоча стверджує що отримав від потерпілого удар нижче лівого ока. За медичною допомогою щодо удару потерпілий не звертався. Відомості в ЄРДР внесено майже через тиждень після конфлікту. Потерпілий підлаштовує кількість ударів під 1 синець і 1 перелом. Потерпілий вказує, що його били дерев'яною палицею, а обвинувачений мав алюмінієву палицю. Висновок експерта вказав, що перелом пальця не властивий для самозахисту. Ознаки самооборони не доведено. Провина обвинуваченого не доведена поза розумним сумнівом. Його слід повністю виправдати у пред'явленому обвинуваченні.
Дослідивши та перевіривши в повному обсязі докази обвинувачення, незважаючи на не визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї провини у вчиненому кримінальному правопорушенні, що є одним із можливих способів захисту від висунутого обвинувачення, винуватість ОСОБА_5 у зазначеному діянні за зазначених обставин підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні і перевірених у судовому засіданні доказів, що оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінці судом кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, у т.ч. з дотриманням вимоги про те, що жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Окремо суд зауважує, що під час вивчення і оцінки доказів щодо кількості нанесених обвинуваченим потерпілому ударів, суд надає перевагу об'єктивними даними судово-медичного дослідження ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого - зафіксованими експертом тілесними ушкодженнями, кількістю ударів і механізмом їх нанесення, фотознімкам перелому, синяка, зламаного відра, оскільки покази обвинуваченого є суперечливими та умовно "прискіпливими" щодо хронометражу подій, а також посилаються на непідтверджені належними засобами доказування чутки про падіння потерпілого з велосипеда.
Так, потерпілий ОСОБА_4 обвинувачення підтримує повністю.
Під час допиту у судовому засіданні ОСОБА_4 дав покази, що 06.10.2024 близько 11 год. почалися збори мешканців під'їзду їх будинку, де обговорювали питання послідовності та обсягу ремонтних робіт біля і у під'їзді. ОСОБА_5 звинувачував ОСОБА_4 у тому, що він нічого не зробив ні для дому ні біля дому, казав що через це ОСОБА_4 не може радити що і як робити. Як наслідок ОСОБА_4 покинув збори і радив усім далі слухати ОСОБА_5 . Невдовзі потерпілий взяв у своїй квартирі відро, набрав у нього води і йшов у напрямку свого гаража щоб зремонтувати колесо у велосипеді. Це було близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_4 зустрів ОСОБА_5 , зробив йому зауваження про те, що ОСОБА_5 зроби наклеп щодо ОСОБА_4 . Були слова потерпілого до обвинуваченого: "до якого часу ти будеш мене ображати?". У відповідь ОСОБА_5 ударив ОСОБА_4 по обличчю. У відповідь ОСОБА_8 водою з відра. ОСОБА_5 у відповідь замахнувся палицею. ОСОБА_4 закрився рукою щоб не отримати удар по голові і отримав удар по пальцю лівої руки. Також був це мінімум 1 удар по лівому передпліччю, про що є синяк. Очевидців конфлікту не було. Через емоційний стан потерпілий не рахував кількість ударів. Точно може показати лише їх наслідки: перелом і синяк.
Майже одразу конфлікт припинився так само як і раптово розпочався. Потерпілий зайшов додому, сказав дружині що трапилося і близько 11 год. 50 хв. поїхав у лікарню. Це був вихідний день, тому одразу звернувся на "швидку допомогу". Там показав зламаний палець. Йому сказали, що треба їхати лікарню і чи потрібна йому допомога щоб відвезти у лікарню. Потерпілий сказав, що поїде у лікарню сам. Про дійсну причину перелому не хотів казати лікарям "швидкої", сказав про неї у лікарні. У лікарні палець оглянув хірург, зробили знімок, сказали, що є перелом, наклали гіпс. Перед цим лікар сказав, що буде боляче і вправив відтопирений зламаний палець. Хвилин через 20 після накладення гіпсу написав заяву у поліції. Його там опитали. Потерпілий не фіксував з точністю до хвилин коли відбувся удар, візит у "швидку", приїзд у лікарню, рентгенографія, огляд хірурга, накладення гіпсу, візит у поліцію тощо.
Потерпілий не розуміє чому обвинувачений і його дружина "лізли" потім до медиків щоб з'ясувати чому до них звертався потерпілий і які травми медики у нього виявили. Потерпілий заперечує правомірність адвокатського запиту про отримання без його згоди його медичної документації у лікарні.
Потерпілий підтримує необхідність призначення обвинуваченому покарання запропонованого прокурором.
Згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.10.2024 ст. дізнавач СО ВП № 1 КРУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 прийняв заяву від ОСОБА_4 про те, що 06.10.2024 близько 13:00 год. ОСОБА_5 на подвір'ї багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 спричинив йому тілесні ушкодження.
Заява згідно рапорту ст. інспектора-чергового ВП № 1 (м. Глобине) ГУНП в Полтавській області ОСОБА_10 зареєстрована в ЄО за № 9735 від 056.10.2024.
Листом КП "Семенівська лікарня" від 25.10.2024 № 01-04/667 повідомлено, що ОСОБА_4 06.10.2024 о 12:00 год. звертався за медичною допомогою до КП "Семенівська лікарня". Діагноз: закритий перелом основної фаланги IV пальця лівої кісті.
Рапортом прокурора Глобинської окружної прокуратури ОСОБА_11 повідомлено, що в ході перевірки матеріалів ЄО ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області № 9735 від 06.10.2024 встановлено, що до ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 06.10.2024 за адресою АДРЕСА_2 , невстановлена особа, нанесла йому тілесні ушкодження. Для перевірки вказаного повідомлення за допомогою засобів мобільного зв'язку здійснено спілкування із заявником ОСОБА_4 , в ході якого останній підтвердив факт спричинення йому тілесних ушкоджень та повідомив, що за результатом огляду лікарем у нього діагностовано перелом середньої фаланги пальця. Тобто, вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а саме: умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження та надано вказівку про необхідність внесення відповідних відомостей до ЄРДР за вказаною статтею.
Відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР за № 42024172010000036 від 14.10.2014. Правова кваліфікація ч. 1 ст. 121 КК України з фабулою: у ході перевірки матеріалів ЄО № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області № 9735 від 06.10.2024 встановлено, що 06.10.2024 за адресою АДРЕСА_2 , невстановлена особа, нанесла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Згідно протоколу огляду місця події від 17.10.2025 і фото таблиці до нього встановлено, що квартирний будинок по АДРЕСА_2 , знаходиться неподалік автомобільної дороги. Будинок п'ятиповерховий не пошкоджений. Біля під'їзду № 2 мається бетонний паркан близько 70 см. висотою. Як пояснив ОСОБА_4 саме біля під'їзду № 2 близько 2 м. від нього ОСОБА_5 спричинив тілесні ушкодження 06.10.2024. З місця нічого не вилучалося.
Згідно протоколу огляду від 28.10.2024 встановлено, що предметом огляду є алюмінієва тростина для ходьби, яку ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції в приміщенні СПД № 1 ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області (смт. Семенівка, вул. Шевченка, 43, каб. 14). Оглядом встановлено, що тростина для ходьби виготовлена з алюмінію довжиною 87 см, чорного кольору. У верхній частині тростини є ручка пластикова, знизу тростини є гумовий наконечник, без пошкоджень. Як пояснив ОСОБА_5 , що цією тростиною він замахнувся на ОСОБА_4 06.10.2024.
Вказана тростина постановою слідчого від 28.10.2024 приєднана до кримінального провадження у якості речового доказу та 28.10 2024 під розписку передана ОСОБА_5 на відповідне зберігання.
Згідно висновку експерта № 276 від 18.10.2024 тілесні ушкодження ОСОБА_4 у вигляді закритого скалкового перелому середньої фаланги 4-го пальці лівої кисті утворився від не менш ніж одноразової дії тупого предмету із обмеженою контактуючою поверхнею. Таким предметом могла бути тростина (палиця для спирання). Дане тілесне ушкодження кваліфікується як тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я (пункт 2.2.1. "Правил судово-медичного визначення ступенів тяжкості тілесних ушкоджень" Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України"). Дане тілесне ушкодження могло утворитися при вказаних обставинах і вказаний строк, як вказано в описовій частині постанови та на які вказує підекспертний. В момент отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 міг знаходитися як у вертикальному так і в горизонтальному положеннях тіла або близькому до них. Утворення вищевказаних тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту та послідуючим ударом об тверду поверхню - маловірогідне.
Згідно протоколу слідчого експерименту від 21.10.2024 за участі потерпілого ОСОБА_4 йому було запропоновано розповісти та показати на місці, як та при яких обставинах він отримав тілесні ушкодження. На дану пропозицію він погодився та розповів, що 06.10.2024 близько о 11:00 год. він разом із своїми сусідами по квартирному будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , біля під'їзду зібралися обговорити ремонт будинку. Під час обговорення ОСОБА_5 почав говорити в його бік нецензурні слова та ображати, на що він йому зробив зауваження, але він ніяк не відреагував. Того ж дня, близько 12:00 год. він вийшов із свого гаражу та прямував до квартири, в руках він тримав пластикове відро з водою, як біля під'їзду зустрів ОСОБА_5 та почав знову робити йому зауваження чому він в його бік висловлюється нецензурною лексикою, на слова він не реагував а накинувся на нього, а саме в бійку. ОСОБА_4 взяв і вилив на ОСОБА_5 із свого відра воду, яка була в ньому, щоб його призупинити. Але ОСОБА_5 це не зупинило і він своєю дерев'яною палицею, яка була в нього в руках, наніс йому два удари, а саме один удар в область лівого плеча та замахнувся йому в обличчя і він своєю лівою рукою закрив обличчя в наслідок чого другий удар прийшовся в область руки, а саме пальців, через що він отримав перелом 4-го пальця лівої руки. ОСОБА_4 на статистові показав, як ОСОБА_5 наніс йому один удар в область плеча лівої руки а другий удар по пальцях лівої руки.
Згідно висновку експерта № 276-А/283 від 22.10.2024 покази потерпілого ОСОБА_4 дані ним в ході проведення слідчого експерименту 21.10.2024. відповідають об'єктивним даним, встановленим при проведенні судово-медичної експертизи останнього.
Довідкою від 0610.2024 № 4193 ренгенографічного кабінету підтверджено, виявлення у ОСОБА_4 скалкового перелому середньої фаланги четвертого пальця лівої руки. ОСОБА_4 поступив зі скаргами на біль 4-го пальця лівої кисті внаслідок нанесення йому удару сусідом ОСОБА_5 близько 12:00 год. 06.10.2024. Проведено закриту локалізацію фрагментів кістки.
Вказаний опис повністю відповідає фотографії знімка рентгена, який надано потерпілим.
Доводи сторони захисту про їх не належність потерпілому спростовано цими документами та вказаному вище висновку експерта № 276 від 18.10.2024.
Також суд погоджується з доводами потерпілого про наявність у нього на передпліччі сліду від удару палицею, що також відповідає показам потерпілого, протоколу слідчого експерименту і висновкам експертів.
Свідок ОСОБА_12 не змогла взяти участі у судовому засіданні за станом здоров'я.
Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 25.10.2024 вона підтвердила, що близько 11 год. відбулися збори мешканців біля під'їзду будинку АДРЕСА_2 . Під час зборів ОСОБА_5 почав кричати на ОСОБА_4 . Через деякий час збори закінчилися і свідок пішла додому. Близько 12:00 год. до неї постукав ОСОБА_5 і сказав, що ОСОБА_4 облив його водою.
Свідок ОСОБА_12 не давала показів, про які стверджує обвинувачений: ОСОБА_4 впав з велосипеда і зламав собі палець.
Під час допиту у судовому засіданні ОСОБА_13 , яка є дружиною потерпілого ОСОБА_4 , вона дала покази, що не була під час конфлікту. До цього потерпілий взяв воду і речі для ремонту велосипеда і пішов з дому. Через кілька хвилин він повернувся, сказав, що його вдарив ОСОБА_5 , зламав йому палець. Палець був напухлим і стирчав на бік. А потерпілого також була червона ссадина на обличчі. Коли він роздягся то вона побачила синяк. Потерпілий поїхав у лікарню. Свідок одразу у розпачі пішла до дверей квартири ОСОБА_5 , стукала у них намагалася з'ясувати у нього що сталося між чоловіками.
Свідок ОСОБА_14 , який є хірургом КП "Семенівська лікарня" під час допиту дав покази, що 06.10.2024 близько 13:30 год. у лікарні був ОСОБА_4 зі скаргами на біль у лівій кисті. Зробили рентген, виявили перелом 4-го пальця, наклали гіпс, призначили лікування. Свідок дав пораду потерпілому з'явитися наступного дня до рентгенолога для опису знімку і надати свою медичну карту. ОСОБА_4 казав, що з кимось побився. ОСОБА_5 одного разу приходив до свідка, жалівся що між ним і потерпілим було взаємне побиття. Відомості про звернення за допомогою і її надання відображено у відповідних журналах обліку лікарні.
Свідок ОСОБА_15 , яка працює на станції швидкої медичної допомоги, під час допиту повідомила, що 06.10.2024 у першій половині дня до неї усно звернувся ОСОБА_4 через зламаний палець. Було враження що він не ходів казати як це сталося, і "витиснув" з себе що впав з велосипеда. Свідок бачила відтопирений палець. Слідів крові чи подряпин на пальці не було. Свідок порадила ОСОБА_4 звернутися в лікарню за допомогою.
Довідкою до акта МСЕК від 13.04.2021 і пенсійним посвідченням від 11.08.2021 підтверджено наявність у ОСОБА_5 ІІ групи інвалідності довічно. Висновком ЛКК від 11.07.2022 стверджено, що ОСОБА_5 за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду, хворіє на міастенію, має помірні опорно-рухові порушення, виражену слабкість м'язів кінцівок, цукровий діабет ІІ типу.
КП "Семенвська лікарня" листами від 24.10.2024 № 01-04/660 і від 25.10.2024 № -1-04/666 повідомила, що ОСОБА_5 на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КП "Семенівська лікарня" не перебуває; в період з 01.10.2024 по теперішній час за медичною допомогою до КП "Семенівська лікарня" не звертався.
Згідно характеристики виконавчого комітету Семенівської селищної ради від 30.10.2024 № 02-55/438 ОСОБА_5 зареєстрований по вул. Івана Вовчука, 8, кв. 12, с-ще Семенівка. Виконавчий комітет компрометуючих матеріалів на ОСОБА_5 не має та іншою інформацією про громадянина не володіє.
Ухвалою суду від 05.08.2025 вказано на порушення адвокатом ОСОБА_16 і КП "Семенівська лікарня" Семенівської селищної ради та Оболонської сільської ради існуючого законодавчого регулювання доступу до, отримання і поширення відомостей, що містять лікарську таємницю.
За зазначених обставин, суд вважає встановленою і доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_5 в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, а, отже, він є винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України, та підлягає покаранню за його вчинення.
Обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання, не встановлені.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні обвинуваченому покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує межі, установлені у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; положення Загальної частини КК України; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; особу винного; відсутність обставин що пом'якшують чи обтяжують покарання; позицію потерпілого щодо суворості покарання.
У справі "Бакланов проти Росії" (рішення від 09.06.2005), та у справі "Фрізен проти Росії" (рішення від 24.03.2005) Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що підчас відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним. У п. 38 рішення від 16.10.2008 у справі "Ізмайлов проти Росії" Європейський суд з прав людини вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий надмірний тягар для особи".
Зважаючи на вказані обставини у їх сукупності, у т.ч. причини і наслідки діяння обвинуваченого щодо потерпілого, позицію потерпілого щодо суворості покарання, суд вважає, що покарання, необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень має бути призначене у виді позбавлення волі зі звільненням від покарання з випробуванням відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком, що також пропонувалося прокурором як можливе покарання і на застосування якого погодився потерпілий.
Призначення менш суворого покарання у виді виправних робіт є неможливим, оскільки обвинувачений не працює. Також неможливим є призначення покарання у виді обмеження волі, оскільки обвинувачений є особою з інвалідністю 2 групи.
Потерпілий ОСОБА_4 повністю підтримує свій цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого 15000,00 грн моральної шкоди.
Наголошує, що зазнав побиття і травмування, відчував та відчуває біль у осколковому переломі пальця руки. Мав гематому та крововилив лівого плеча. На все життя тепер має скаліченого пальця, який стирчить, і через це обмежене функціонування лівої кисті. Витрачав свій час на лікування, на захист себе від протиправних дій обвинуваченого. Первинно не вважав за доцільне ініціювати кримінальне провадження, але змінив своє ставлення після того як з'ясувалася серйозність перелому. Всі травми отримано з лівого боку тіла.
Прокурор вважає цивільний позов обґрунтованим і доведеним, зауважує, що у подібних категоріях справ моральна шкода 15000,00 грн є дуже малою.
Обвинувачений ОСОБА_5 і захисник ОСОБА_6 повністю заперечують проти цивільного позову, оскільки обвинувачений є невинуватим у діянні, у якому він обвинувачується.
Відповідно до ст.ст. 1166, 1177, 1195 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) шкода, завдана фізичної особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла: у цьому провадженні обвинуваченим - потерпілому.
За змістом ст. 23 ЦК України зазначені у позовній заяві і показах потерпілого обставини, а також характер і наслідки отримання тілесних ушкоджень від обвинуваченого, є моральною шкодою (фізичний біль і страждання, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я; душевні страждання, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї; приниження честі та гідності фізичної особи), завданою неправомірними діями обвинуваченого щодо потерпілого, тобто з вини обвинуваченого, одноразове відшкодування якої передбачено ст.ст. 23, 1167, 1168, 1177 ЦК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.
Отже зменшення розміру шкоди, що завдана кримінальним правопорушенням, з огляду на стан здоров'я, вік, майновий стан тощо заподіювача шкоди, є неможливими.
Як наслідок суд повністю задовольняє пред'явлений потерпілим до обвинуваченого цивільний позов про стягнення 15000,00 грн моральної шкоди, оскільки потерпілим належними і допустимими доказами доведено факт заподіяння обвинуваченим потерпілому моральної шкоди, а саме: протиправним заподіянням тілесних ушкоджень; спричинення моральних і фізичних страждань внаслідок постійної втрати функціоналу зламаного пальця та його "прямоти"; спогадами про протиправну поведінку та необхідністю докладання зусиль для захисту своїх прав; заподіянням фізичного болю в результаті побиття та його постійним повторенням після отримання травми; необхідністю звернення за медичною допомогою та лікуванням від наслідків протиправної поведінки щодо потерпілого; необхідності частково змінити свій звичайний уклад життя через неналежну роботу зламаного пальця.
Речовий доказ - алюмінієву тростину для ходьби - залишити обвинуваченому ОСОБА_5 .
Процесуальні витрати не встановлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, клопотання про його застосування не подано.
Ураховуючи зазначене, керуючись ст.ст. 1, 2, 7, 84-86, 91, 94, 118, 131, 170, 176, 177, 318, 337, 368, 369, 371, 373-376, 392-395, 532 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, за яким призначити йому покарання позбавлення волі на строк 1 рік.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Цивільний позов про стягнення моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 15000,00 грн моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Речовий докази - алюмінієву тростину для ходьби - залишити обвинуваченому ОСОБА_5 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Семенівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення вироку.
Суддя ОСОБА_1