Справа №209/2975/25
Провадження №2/0198/251/25
04.08.2025
04 серпня 2025 року Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Довгопол О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулось до Дніпровського районного суду міста Кам'янського з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «СВЕА ФІНАНС» зазначає, що 16.05.2023 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 23964-05/2023.
Кредитний договір укладений в електронному вигляді та підписаний нею електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України “Про електронну комерцію».
В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим має заборгованість у розмірі 47 164,00 гривень, що складається з наступного: заборгованість за основною сумою боргу - 10 600,00 гривень, заборгованість за відсотками - 36 564,00 гривень.
В подальшому було укладено декілька договорів факторингу, а саме: 03.07.2023 - між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» укладено договір факторингу № 3072023; 29.11.2023 - між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-79/23, за умовами якого право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 23964-05/2023 від 16.05.2023 перейшло до ТОВ «СВЕА ФІНАНС».
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідачки на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 23964-05/2023 від 16.05.2023 у розмірі 47 164,00 гривень та судові витрати.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 06.05.2025 справу направлено за підсудністю до Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області.
19.06.2025 ухвалою Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Представник позивача разом з позовом надав суду письмову заяву про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, у разі неявки відповідача просить ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів та розглянути справу за його відсутності.
Відповідачці у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання направлено судові повістки про виклик до суду та копію ухвали про відкриття провадження, якою повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, а також роз'яснено право подати відзив на позовну заяву.
Вказана судова поштова кореспонденція та інші направлені відповідачці судові повістки повернулись до суду з відмітками відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
З огляду на викладене, відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, тому зі згоди позивача та на підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі матеріалів.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» (надалі - Закон № 675-VIII) визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч.ч. 4, 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).
В силу ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону № 675-VIII).
При цьому, електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором, є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (ст. 3 Закону № 675-VIII).
Іншими словами, це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Судом встановлено, що 16.05.2023 ОСОБА_1 через веб-сайт https://bananaсredit.com.ua/ створила заявку на отримання кредиту, та, пройшовши перевірку, отримала в особистому кабінеті гіперпосилання для ознайомлення з офертою щодо укладання договору. Самостійно внесла до інформаційно-телекомунікаційної системи номер своєї банківської карти, на яку бажала отримати кредит. Після прийняття оферти ОСОБА_1 було надіслано одноразовий ідентифікатор «W1281», яким вона скористалася для підписання кредитного договору.
Отже, в такий спосіб ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» уклали договір № 23964-05/2023 від 16.05.2023, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 10 600,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою відсотків в розмірі 2,5% в день від суми позики.
В подальшому було укладено декілька договорів факторингу, а саме: 03.07.2023 - між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» укладено договір факторингу № 3072023; 29.11.2023 - між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-79/23, за умовами якого право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 23964-05/2023 від 16.05.2023 перейшло до ТОВ «СВЕА ФІНАНС».
В свою чергу, відповідачка зобов'язалася своєчасно повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом в порядку, встановленому договором, виконувати інші обов'язки, передбачені цим договором.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» свої зобов'язання виконало в повному обсязі та в обумовлені в договорі терміни.
В порушення умов кредитного договору відповідачка неналежним чином виконувала свої зобов'язання, допустила виникнення за нею заборгованості у розмірі 47 164,00 грн., яка складається з наступного: прострочена заборгованість за кредитом - 10 600,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 35 564,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов'язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
На підставі викладеного, оскільки відповідачка належним чином не виконала своїх зобов'язань за кредитним договором № 23964-05/2023 від 16.05.2023, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача кредитну заборгованість у сумі 47 164,00 грн., яка складається з наступного: прострочена заборгованість за кредитом - 10 600,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 35 564,00 грн.
На підставі вимог статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідачки на користь до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» судовий збір, сплачений товариством за подання позову до суду, у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 141, 265, 268, 273, 280, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (адреса місцезнаходження: 03124, м. Київ, БУЛЬВАР ВАЦЛАВА ГАВЕЛА, буд. 6, ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за кредитним договором № 23964-05/2023 від 16.05.2023 в сумі 47 164 (сорок сім тисяч сто шістдесят чотири) гривень 00 копійок, що складається з наступного: прострочена заборгованість за кредитом - 10 600,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 35 564,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (адреса місцезнаходження: 03124, м. Київ, БУЛЬВАР ВАЦЛАВА ГАВЕЛА, буд. 6, ЄДРПОУ 37616221) судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Повне судове рішення складено та підписано 04 серпня 2025 року.
Суддя І. О. Гайдар