Справа № 216/5801/25
Провадження 1-кп/216/669/25
05 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілої особи: ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025046230000228 від 16.07.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, громадянина України, офіційно не працюючого, маючого середню освіту, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не має інвалідності, не є пенсіонером, утриманні будь-яких осіб не має, раніше не судимий
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонді України як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Згідно з частиною 2 «Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, а також іншим малозабезпеченим сім'ям у випадках, установлених законом, які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Відповідно до частини 11-2 Порядку, якщо на дату звернення за призначенням державної соціальної допомоги у складі малозабезпеченої сім'ї є особа, яка втратила працездатність, в тому числі особа, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", але не набула права на пенсійну виплату у зв'язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого зазначеною статтею, державна соціальна допомога призначається незалежно від сплати/несплати нею (за неї) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи.
Так, 31.01.2024, 05.07.2024, 01.01.2025 ОСОБА_5 , під час подання заяв про надання державної соціальної допомоги особі у складі малозабезпеченої сім'ї, в приміщенні Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, за адресою: м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Свято-Миколаївська, буд. 27, був ознайомлений з умовами надання державної соціальної допомоги особі у складі малозабезпеченої сім'ї та попереджений про відмову в призначенні або припиненні виплати призначеної державної допомоги та/або повернення надміру нарахованих коштів, у разі подання неповних чи недостовірних відомостей.
Відповідно до положень п. 3 ч. 10 Постанови № 250 державна соціальна допомога не призначається/не виплачується, якщо у власності малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване в населених пунктах, зазначених у переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженому Мінрозвитку (далі - Перелік територій) (крім тих, які розташовані на територіях можливих бойових дій, а також тих, щодо яких зазначено дату припинення окупації), або житла, знищеного/непридатного для проживання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, або з інших причин за наявності відповідної інформації у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту знищення/пошкодження житлового приміщення (квартири, будинку), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках; житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності; житла, на яке оформлено право на спадщину, за умови, що жодне із житлових приміщень, яке перебуває у власності, зокрема на яке оформлено право на спадщину, не здається в оренду, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи.
Так, ОСОБА_5 будучи особою у складі малозабезпеченої сім'ї, будучи обізнаним з умовами надання такої допомоги, достовірно знаючи про те, що він у власності також має квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , всупереч вимогам ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» та Постанови Кабміну № 250 від 24.02.2003, маючи на меті у подальшому незаконно отримувати грошову допомогу як особа у складі малозабезпеченої сім'ї щодо себе, керуючись корисливими намірами, вирішив вчинити шахрайські дії, шляхом замовчування відомостей при підписанні заяв про надання державної соціальної допомоги особі у складі малозабезпеченої сім'ї.
Таким чином, ОСОБА_5 , 31.01.2024, перебуваючи в приміщенні Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 27, реалізуючи свій умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради та бажаючи їх настання, з метою отримання державної соціальної допомоги особі у складі малозабезпеченої сім'ї, механізм призначення та виплати якої передбачений Порядком, керуючись корисливими намірами, особисто подав письмову заяву про надання державної соціальної допомоги особі у складі малозабезпеченої сім'ї, строк отримання якої в подальшому продовжував відповідними заявами від 05.07.2024 та 01.01.2025, при цьому, шляхом замовчування відомостей, не зазначав наявність у нього у власності другої квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , внаслідок чого ОСОБА_5 було безпідставно нараховано та виплачено грошові кошти в загальній сумі 26 154,76 (двадцять шість тисяч сто п'ятдесят чотири гривні сімдесят шість копійок) гривень, у виді державної соціальної допомоги особі у складі малозабезпеченої сім'ї, за період з 31.01.2024 по 28.02.2025, якими останній розпорядився на власний розсуд, чим спричинив Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради матеріальну шкоду на загальну суму 26 154,76 гривень.
Тим самим, встановлено достатність доказів для обвинувачення ОСОБА_5 , у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство).
Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 надав письмове клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 45 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
Відповідно до положень ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував, надав суду докази винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, зібрані під час досудового розслідування. Прокурор зазначив, що обвинувачений активно сприяв розкриттю злочину шляхом надання органам дізнання або досудового слідства допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.
Представник потерпілої особи не заперечувала щодо задоволення клопотання обвинуваченого надала суду копію платіжної інструкції про сплату ОСОБА_5 Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради надміру виплачених коштів на загальну суму 26154,76 гривень. Зазначила, що обвинувачений в повній мірі відшкодував завдані збитки.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася шляхом відшкодування заподіяної шкоди.
За таких обставин суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 190 КК України кваліфіковано вірно.
Суд, заслухавши думку прокурора, представника потерпілої, обвинуваченого, захисника вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до довідки №212-16072025/12050 ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягався (м.к.п. а.с. 57). Тому ОСОБА_5 є особою яка вчинила злочин уперше.
Дійове каяття підтверджується тим, що після вчинення злочину ОСОБА_5 щиро покаявся, активно сприяв його розкриттю, про що в судовому засіданні зазначив прокурор та повністю відшкодував завдану шкоду, що підтверджується копією платіжної інструкції та чеком про сплату Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради надміру виплачених коштів на загальну суму 26154,76 гривень (м.к.п. а.с. 75).
Разом з цим, відповідно ст. 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі, а нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
В свою чергу, санкцією частини першої статті 190 КК України, передбачено покарання у вигляді штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Таким чином, беручи до уваги зазначене, а також виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 190 КК України, положень ст. 25 КК України та фактичних обставин справи, кримінальне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості підпадає під ознаки нетяжкого злочину та за своєю правовою природою є кримінальним проступком.
Таким чином, судом встановлено наявність всіх підстав визначених ст. 45 КК України для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
З огляду на викладене, суд, врахувавши думку прокурора та представника потерпілої особи, яка зазначила, що матеріальна шкода їй відшкодована у повному обсязі, просить закрити кримінальне провадження у зв'язку з дієвим каяттям, думку прокурора який, не заперечував щодо закриття кримінального провадження на цій підставі, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, оскільки обвинувачений вперше вчинив кримінальний проступок, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та повністю відшкодував завдану шкоду в розмірі 26154,76 грн..
За таких обставин, він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження підлягає закриттю.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід до обвинуваченій ОСОБА_5 не застосовано.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст.45 КК України, ст.ст.284,285,286 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025046230000228 від 16.07.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, - закрити.
Матеріали кримінального провадження № 12025046230000228 від 16.07.2025 року залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті № 216/5801/25 (1-кп/216/669/25).
Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_1