Справа № 186/1972/24
"04" серпня 2025 р. м. Шахтарське.
Суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області - Янжула С.А.,
розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП,
В провадженні Шахтарського міського суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП.
30 липня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання позивача - ОСОБА_1 про проведення підготовчого судового засідання у його відсутність та збільшення позовних вимог, а саме: просить стягнути з відповідача на його користь 168 094,87 гривень в рахунок матеріального збитку, 1 500 гривень в рахунок відшкодування франшизи, 5 000 гривень витрат на залучення експерта та 50 000 гривень моральної шкоди, а всього - 224 594,87 гривень.
Вивчивши клопотання позивача, приходжу до наступного висновку.
Відповідно ст.183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Клопотання позивача в частині збільшення позовних вимог не відповідає вимогам ст.183 ЦПК України, оскільки не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 у справі № 201/4160/19 вказав, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Тобто збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад у грошовому розмірі.
Пунктом 2 ч.1 ст.49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній з огляду на її зміст, а також зміст раніше поданої позовної заяви та конкретні обставини справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому, при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21)).
Позивач подав суду клопотання про проведення підготовчого судового засідання в його відсутність, в якому, крім цього, збільшив свої позовні вимоги, а саме: просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 50 000 гривень, при цьому, вказане клопотання не оформлене, як заява про збільшення позовних вимог, не відповідає вимогам до позовної заяви, не додано її копії для вручення відповідачу.
Оскільки клопотання в частині збільшення позовних вимог не відповідає вимогам ст.ст.177,183 ЦПК України, вважаю за необхідне клопотання ОСОБА_1 в частині збільшення позовних вимог повернути заявнику без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.183 ЦПК України, - суддя
Клопотання ОСОБА_1 в частині збільшення позовних вимог - повернути заявнику, без розгляду.
Роз'яснити заявнику право на звернення до суду із вказаною заявою після усунення її недоліків та у строки, передбачені ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Суддя: С.А. Янжула.