Справа № 216/1771/25
2/212/3876/25
04 серпня 2025 року Покровський районний суд міста Кривого Рогу
в складі: головуючого, судді - Козлов Ю.В.
за участю секретаря - Манько В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у місті Кривому Розі, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
17.06.2025 року до суду за підсудністю, визначеною ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.03.2025 року, надійшла вищезазначена цивільна справа.
В обґрунтування позову зазначив, що 02.11.2023 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №76050750, згідно умов якого відповідач отримав кредит в 8000 грн. на умовах строковості, платності та возвратності. Свої зобов'язання за вказаним договором ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» виконало в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору.
26.03.2024 між ТОВ ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» укладено договір факторингу № 2603, згідно умов якого до ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №76050750 від 02.11.2023. Станом на 10.03.2025 заборгованість відповідача перед позивачем становить 28572 грн., з яких: 8000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 20572 грн. заборгованість за відсотками.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №76050750 від 02.11.2023 в розмірі 28572 грн., а також судові витрати по справі.
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 01.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті на 04.08.2025, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
04.08.2025 ухвалою суду призначено заочний розгляд даної цивільної справи.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду письмову заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу за його відсутністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, відзиву до суду не подав.
Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Суд, сукупністю належних, допустимих і достовірних письмових доказів, встановив, що ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №76050750, згідно умов якого відповідач отримав кредит в 8000 грн. на умовах строковості, платності та возвратності.
Згідно умов вказаного договору сторони узгодили його істотні умови, а саме: суму кредиту у розмірі 8 000 грн., строк кредиту - 30 днів, дату повернення кредиту 31.01.2024, процентну ставку, порядок та умови надання кредиту, пролонгацію строку кредиту та відповідальність сторін.
Свої зобов'язання за вказаним договором ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» виконало в повному обсязі, зарахувавши грошові кошти на платіжну картку відповідача, що підтверджується квитанцією №76050750 від 02.11.2023.
26.03.2024 між ТОВ ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» укладено договір факторингу № 2603, згідно умов якого до ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №76050750 від 02.11.2023.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №2603 від 26.03.2024 ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №76050750 від 02.11.2023 на суму 28572 грн., з яких: 8000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 20572 грн. сума заборгованості за відсотками.
Оцінка суду.
Відповідно до ст.526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1ст.527ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до ч.1ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями статей1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Отже, позивачем доведено факт укладення договору та порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, а тому, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №76050750 від 02.11.2023 на суму 28572 грн., з яких: 8000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 20572 грн. сума заборгованості за відсотками.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу судом відзначається таке.
Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до умов ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи норми частин 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у п. 130, 131, 133 постанови від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 вказала, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
У п. 128 вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду вказано, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України. Із матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» здійснював адвокат Бачинський О.М. на підставі договору про надання правової допомоги №250307-4Ш від 07.03.2025, укладеного між ними.
Крім договору про надання юридичних послуг №250307-4Ш від 07.03.2025 до суду надано також розрахунок суми судових витрат у справі за позовом ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» до громадянина ОСОБА_1 за кредитним договором №76050750 від 02.11.2023.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт отримання ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» послуг адвоката щодо надання правової допомоги в цій справі.
Згідно п. 4.2 договору про надання правової допомоги №250307-4Ш від 07.03.2025 у разі ухвалення судом рішення суду на користь клієнта (задоволення судом позовних вимог у повному обсязі), клієнт зобов'язується сплатити адвокату винагороду у розмірі 7000,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, можливим стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з урахуванням результату розгляду справи з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі ст.ст. 526, 527,530 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» заборгованість за кредитним договором №76050750 від 02.11.2023 в розмірі 28572 грн., що складається з наступних сум: 8000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 20572 грн. сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» витрати зі сплати судового збору, що складають 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн., а всього 9422,40 грн.
Копію рішення направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф», місцезнаходження за адресою: 79013, м. Львів, вул.С.Бандери, 87 оф. 54, ЄДРПОУ 42655697.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн - НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Ю. В. КОЗЛОВ