Справа № 676/3485/25
Провадження № 2/674/703/25
01 серпня 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Шафікової Ю.Е., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 71850,00 грн.,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 71850,00 грн., а також стягнути судові витрати зі сплати судового збор у та витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 23 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №100037426 за умовами якого остання отримала кредит у сумі 15 000,00 гривень строком на 30 днів та сплатою відсотків та комісії за його користування у розмірах, визначених умовами договору.
30.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір Факторингу №09Т за умовами якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №100037426 у сумі 71850,00 грн., з яких: - 15000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, - 54000,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 2850,00 грн. - заборгованість за комісійними винагородами.
Всупереч умовам Кредитного договору відповідачка не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Діджи Фінанс», ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором №100037426 у сумі 71850,00 грн., з яких: - 15000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, - 54000,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 2850,00 грн. - заборгованість за комісійними винагородами.
Неможливість в досудовому порядку врегулювати спір, наявність непогашеної заборгованості, зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 25 червня 2025 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачка не скористалась своїм правом та не подала до суду відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань до суду також не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачкою склались відносини зобов'язального характеру, що підтверджується укладеними договорами кредиту/ та договором факторингу.
23 червня 2021 року на підставі анкети - заяви позичальниці був укладений договір про споживчий кредит №100037426, відповідно до якого кредитодавець надав позичальниці грошові кошти в розмірі 15000,00 грн., на строк 30 днів до 23.07.2021 року, проценти за користування кредитом 9000,00 грн., які нараховуються за ставкою 2%, базова процентна ставка за користування кредитом 5%, комісія за надання кредиту: 2850,00 грн., яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово (п.п. 1.2,1.3, 1.4 , 1.5.1, 1.5.2, 1.6. договору).
Згідно з пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього договору.
Згідно з п. 6.1 Договору, цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства т/або мобільний додаток чи інші засоби.
Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).
Згідно з платіжним дорученням №29066626 від 23.06.2021 ТОВ «МІЛОАН» виконало умови договору та перерахувало ОСОБА_1 15000,00 грн., призначення платежу: кошти згідно договору 100037426.
В подальшому, 30 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір факторингу №09Т відповідно до умов якого ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за кредитними договорами згідно реєстру прав вимог до вказаного договору. На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Діджи Фінанс» було сплачено ТОВ «Мілоан» кошти, що підтверджується копіями платіжних інструкцій. Відповідно до Договору факторингу № 09Т від 30.09.2021 року ТОВ «ФК «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №100037426 від 30.09.2021 року у загальній сумі 71850,00 грн.
За змістом розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , який міститься у позовній заявівбачається, що загальна сума боргу 71850,00 грн., з яких: - 15000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, - 54000,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 2850,00 грн. - заборгованість за комісійними винагородами.
При застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховується наступне.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в ст.11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19: «Встановивши, що без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.».
ОСОБА_1 уклала кредитний договір в електронному вигляді, первісний кредитор умови договору виконав та надав відповідачці кредит в сумі 15000,00 грн., що підтверджується первинним фінансовим документом, проте в порушення умов означеного договору вона не виконала своїх зобов'язань щодо повернення кредиту в повному обсязі, доказів зворотнього матеріали справи не містять.
Згідно ст. ст. 526, 529 ч. 1 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто, належним виконанням зобов'язання з боку відповідачки є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором та сплата процентів за користування ним.
За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Уклавши договір факторингу №09Т від 30.09.2021 року, позивач у встановленому законом порядку набув право вимоги до відповідачки за кредитними зобов'язаннями за договором №100037426 від 30.09.2021 року.
Зобов'язання за основною сумою боргу складає: кредитний договір №10037426 - 15000,00 грн..
Разом з цим, зважаючи на фактичні строки обумовлені договором щодо користування кредитними коштами, розрахунок відсотків складає: по кредитному договору №10037426 - 9000,00 грн. (15000,00 грн. тіло кредиту х 2,0% х 30 днів) та комісійної винагороди в розмірі 2850,00 грн. за надання кредиту.
Так, відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц.
Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються також частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, проте з такими позовними вимогами він не звертався.
Таким чином, позикодавець відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задоволити частково та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 10037426 - 26850,00 грн., з яких 15000,00 грн.- сума заборгованості за тілом кредиту, - 9000,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 2850,00 грн. - заборгованість за комісійними винагородами.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 37,36 % (26850,00 х 100 : 71850,00), судовий збір слід стягнути в 905,00 грн. (2422,40 х 37,36 : 100).
Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачки на його користь понесених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., що підтверджуються письмовими доказами, а саме: договором про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року № 42649746, укладеного з адвокатом Білецьким Б.М.; додатковою угодою №100037426, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю від 17 березня 2016 року серії КС № 5618/10, актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом №100037426 на суму 6000,00 грн.
Зазначені докази є належними та допустимими, суд також враховує принцип розумності судових витрат, реальності їх фактичного виконання, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову, та приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 2242 грн. 17 коп. (26850,00 х 6000 : 71850,00 ).
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 71850,00 грн.- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»(07406, Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри,21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IVAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК», МФО: 325990) заборгованість за кредитним договором №100037426 від 23.06.2021року в сумі 26850 (двадцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 905,00 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 2242,17 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри,21/1, код ЄДРПОУ 42649746 IVAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК», МФО: 325990)
Відповідачка: ОСОБА_1 , (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено 01 серпня 2025 року.
Суддя Ю. Е. Шафікова