Справа № 175/10796/25
Провадження №2-з/175/81/25
04 серпня 2025 року с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Войтух О.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви, -
31 липня 2025 року(сформовано в системі «Електронний суд» 29 липня 2025 року) представник заявника ОСОБА_1 за ордером на надання правової допомоги ОСОБА_2 звернулася до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви, в якій просила суд винести ухвалу, якою вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та будь-яким іншим третім особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження житлового будинку, загальною площею 86,8 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 до винесення судом рішення по справі.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.
Заявник обгрунтовує заяву тим, що ОСОБА_1 має намір звернутися з позовом до ОСОБА_4 , яка є законним представником малолітнього ОСОБА_3 , який є спадкоємцем ОСОБА_5 , що в свою чергу є його боржником за борговими розписками та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так заявником зазначено, що ним подано до нотаріальних органів претензію кредитора, на підставі якої 01 червня 2022 року було відкрито спадкову справу. В середині липня 2025 року заявника було повідомлено про подання ОСОБА_4 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_4 в усному порядку відмовилася задовольнити претензію ОСОБА_1 щодо погашення боргу за розписками та повідомила в подальшому здійснити продаж спадкового майна, а саме будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а отже зазначені дії можуть бути вчиненні з метою ускладнення виконання майбутнього рішення.
Враховуючи викладене, заявник просить заяву про забезпечення позову задовольнити.
Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Суд враховує, що згідно з ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову. Так, за змістом п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Згідно з ч. 13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі:
1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ч. 3 ст. 152 цього Кодексу;
2) повернення позовної заяви;
3) відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23.12.2020 №756/2609/20 (провадження № 61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою:
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) вказано, що забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів, насамперед, відповідача в інтересах забезпечення належного виконання в майбутньому рішення суду щодо суті спору.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 640/17361/20 необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При цьому обґрунтування заяви щодо необхідності застосування забезпечення зводиться до того, що у разі задоволення позову заявник буде вимушений докласти значних зусиль для відновлення своїх прав.
Судом враховується, що інформація про надходження відповідного позову до суду на момент винесення даної ухвали відсутня.
До заяви про забезпечення позовну додано лише: докази сплати судового збору; ордер; паспорт позивача; витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі з датою видачі 01 червня 2022 року; копії розписок від 02 листопада 2021 року та 15 грудня 2021 року; претензію кредитора Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна; копії свідоцтв про право на спадщину щодо об'єкту нерухомого майна; технічний паспорт будинку.
Згідно з ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судове рішення не може грунтуватися на припущеннях.
Враховуючи наведене, наразі суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо відчуження житлового будинку, оскільки судом враховано, що заявником подано до нотаріальних органів претензію кредитора, що в свою чергу у разі відмови спадкоємців від задоволення зазначеної претензії не перешкоджає вчинити нотаріусу відповідні заходи щодо забезпечення спадкового майна з метою збереження його цілісності та можливості задоволення вимог кредиторів, якщо спадкоємці не виконують свої зобов'язання добровільно. Також заявником не надано жодних доказів здійснення ОСОБА_4 , яка яка є законним представником малолітнього ОСОБА_3 , дій щодо можливого відчуження майна(звернення до органів опіки та піклування щодо отримання дозволу на укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договорів щодо відчуження житлового будинку, оголошення щодо продажу нерухомого майна,тощо).
Водночас, суд звертає увагу на приписи ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якою визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість , добросовісність та розумність.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні клопотання про забезпечення позову не позбавляє особу права звернутись повторно з заявою про забезпечення позову навівши нові мотивування та надавши всі необхідні докази на підтвердження такого клопотання.
За змістом ч. 11 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-153, 158, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 за ордером на надання правової допомоги ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.М. Войтух