Справа № 320/58829/24 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.
04 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., при секретарі Присяжній Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-Автотехнікс" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСО-Автотехнікс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 16.04.2024 №727/Ж10/31-00-04-02-02-32.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
31 березня 2025 року через систему Електронний суд до суду від представника позивача адвоката Спиридонова Олега Володимировича надійшло клопотання про розподіл судових витрат.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково, стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-Автотехнікс" витрати на правничу допомогу у розмірі 32 599 грн.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Згідно з пунктом четвертим частини 1статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт дев'ятий частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт шостий частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 122 950,00 грн.
Судом встановлено, що 07.10.2024 між адвокатом Спиридоновим Олегом Володимировичем (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Есо-Автотехнікс» (Клієнт) було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №07/10/2024-1ПД, за умовами якого адвокат зобов'язався надати необхідну правову допомогу клієнту щодо захисту його прав та законних інтересів у судах всіх інстанцій та юрисдикцій шляхом здійснення позовної роботи у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України у справі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.04.2024 №727/Ж10/31-00-04-02-02-32.
Згідно з пунктом 4.1 договору за правову допомогу, передбачену п.1.2 договору клієнт сплачує адвокату винагороду у розмірі, визначеному в додатковій угоді до цього договору за розрахунковою ставкою 4000,00 грн. за 1 годину витраченого часу адвоката.
07.10.2024 між сторонами було підписано Додаткову угоду, пунктом 1 якої визначено, що сторони домовилися, що розмір винагороди за надання послуг за основним договором становить:
- за вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах клієнта, судової практики Верховного Суду, а також підготовку та подання до Київського окружного адміністративного суду позовної заяви - 45000,00 грн. (згідно опису наданих послуг, що додається);
- за представництво клієнта та ведення справи у Київському окружному адміністративному суді в процесуальному статусі позивача, тому числі участь у судових засіданнях - 4000,00 грн. за 1 годину витраченого часу адвоката.
Пунктом 4 додаткової угоди визначено, що за згодою сторін у разі задоволення судом позову у справі, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 5-ти процентів від ціни позову.
Позивачем додано до матеріалів справи опису наданих послуг від 17.10.2024, що є додатком до Додаткової угоди, відповідно до якого адвокатом було надано клієнту такі послуги:
- вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору (3 години) - 12000,00 грн.;
- аналіз чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи, підготовку та узгодження з клієнтом правової позиції по справі, збір доказів (1,5 години) - 6000,00 грн.;
- вивчення та аналіз судової практики Верховного Суду щодо застосування норм права, якими врегульовані спірні правовідносини (0,25 години) - 1000,00 грн.;
- опрацювання стратегії захисту інтересів клієнта і правових підстав позову; написання (набрання) тексту позовної заяви; формування матеріалів позовної заяви, підготовка та подання до суду позовної заяви з додатками (6,5 годин) - 26000,00 грн., що загалом становить 45000,00 грн.
Також позивач долучив до матеріалів справи акт приймання-передачі послуг від 31.03.2025, відповідно до якого адвокатом було надано клієнту такі послуги:
- участь у судовому засіданні 22.01.2025, з урахуванням часу, витраченого для прибуття до суду (1,10 година) - 4400,00 грн.;
- участь у судовому засіданні 12.05.2025, з урахуванням часу, витраченого для прибуття до суду (1,4 години) - 5600,00 грн.;
- участь у судовому засіданні 04.03.2025, з урахуванням часу, витраченого для прибуття до суду (1,4 година) - 5600,00 грн.;
- підготовка, складання та надіслання до суду через підсистему «Електронний суд» заперечення на додаткові пояснення відповідача від 28.02.2025 (на 4-х арк.) (2 години) - 8000,00 грн.;
- виплата гонорару відповідно до п.4 додаткової угоди до Договору зі змінами 48 988,00 грн.
Загальна сума наданих послуг за актом становить 72 588,00 грн.
Також позивач долучив до матеріалів справи платіжну інструкцію від 14.10.2024 №101 на суму 45000,00 грн.
Відповідач, заперечуючи проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначив, що участь позивача у судових засіданнях 22.01.2025 (1,10 година), 12.02.2025 (1,4 години), 04.03.2025 (1,4 година) не підтверджується протоколами судового засідання.
Крім того, відповідач зазначив, що виокремлення адвокатом послуг з: вивчення та аналізу документів, що підтверджують наявність спору, вивчення та аналізу чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи, підготовку та узгодження з клієнтом правової позиції по справі, збір доказів, вивчення та аналізу судової практики Верховного Суду щодо застосування норм права, якими врегульовані спірні правовідносини, опрацювання стратегії захисту інтересів клієнта і правових підстав позову; написання (набрання) тексту позовної заяви; формування матеріалів позовної заяви, підготовка та подання до суду позовної заяви з додатками як самостійні види адвокатських послуг є необґрунтованим та неспівмірним із фактично наданими послугами.
Також відповідач зауважив, що заявлений позивачем до стягнення розмір гонорару успіху не є співмірним зі складністю справи.
Крім того, відповідач зазначив, що виокремлення адвокатом «вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору; вивчення та аналіз чинного законодавства України, яким врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи, підготовку та узгодження з Клієнтом правової позиції по справі, збір доказів; вивчення та аналіз судової практики Верховного Суду щодо застосування норм права, якими врегульовані спірні Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.04.2025 6 правовідносини; опрацювання стратегії захисту інтересів Клієнта і правових підстав позову; написання (набрання) тексту позовної заяви; формування матеріалів позовної заяви, підготовка та подання до суду позовної заяви з додатками» як самостійних видів адвокатської послуги є необґрунтованими, а тому визначення оплати 6 год., 30 хв. є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги.
Надаючи оцінку обставинам пов'язаності заявлених до відшкодування витрат з розглядом судом цієї справи, суд зазначає, що не відповідають ознакам «неминучості» такі складові заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу:
- вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору (3 години) - 12000,00 грн.;
- вивчення та аналіз чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи, підготовку та узгодження з клієнтом правової позиції по справі, збір доказів (1,5 години) - 6000,00 грн.;
- вивчення та аналіз судової практики Верховного Суду щодо застосування норм права, якими врегульовані спірні правовідносини (0,25 години) - 1000,00 грн.
Такі дії представника фактично охоплюють необхідність таких підготовчих дій як підготовка, оформлення та подання до суду позову.
Зокрема, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі №922/2321/20 виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.
Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі застосовний до цієї справи, з огляду на що вищевказані послуги, надані адвокатом, на загальну суму 19000,00 грн. не відповідають критерію «неминучості», а також охоплені за свою суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу.
Суд зауважує, що наведене зменшення вартості витрат на правничу допомогу не стосується оцінки співмірності таких витрат (що може здійснюватися виключно за наявності відповідного клопотання сторони про це), позаяк у даному випадку суд надає оцінку не вартості, а обсягу наданих послуг, що не є тотожним. При цьому, на переконання суду, ретельне дослідження обсягу витрат на правничу допомогу є обов'язком суду, виконання якого є запобіжником штучного збільшення недобросовісними учасниками процесу вартості судових витрат шляхом необґрунтованого включення до їх обсягу робіт (послуг), які фактично не виконувалися (не надавалися), або охоплюються іншими роботами (послугами), або не пов'язані критерієм «неминучості» з розглядом справи тощо. Отже, оцінка обсягу та складових наданих представником послуг та їх відношення до розгляду справи (у тому числі через критерій «неминучості») має передувати оцінці розміру таких послуг на предмет їх співмірності зі складністю справи, витраченим часом, ціною позову тощо.
Щодо заявленої позивачем суми компенсації за участь представника позивача у судових засіданнях 22.01.2025, 12.02.2025, 04.03.2025, то суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні протоколи судових засідань, які підтверджують факт їх проведення та, відповідно, участь представника позивача у них.
При цьому, включення у склад витрат на правничу допомогу адвокатом часу, що витрачений на прибуття до суду є неправомірним, оскільки відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» час на прибуття до суду не входить до складу адвокатської діяльності та правової допомоги.
Так, відповідно до протоколу судового засідання від 22.01.2025 дане судове засідання розпочалося о 13 год. 17 хв. та закінчилося о 13 год. 29 хв., отже підтверджена участь адвоката у судовому засіданні, що тривало 12 хвилин. А тому, вартість послуги з участі адвоката у даному судовому засіданні становить 1000,00 грн.
Відповідно до протоколу судового засідання від 12.02.2025 дане судове засідання розпочалося о 14 год. 02 хв. та закінчилося о 14 год. 45 хв., отже підтверджена участь адвоката у судовому засіданні, що тривало 43 хвилин. А тому, вартість послуги з участі адвоката у даному судовому засіданні становить 2866,00 грн.
Відповідно до протоколу судового засідання від 04.03.2025 дане судове засідання розпочалося о 14 год. 16 хв. та закінчилося о 14 год. 57 хв., отже підтверджена участь адвоката у судовому засіданні, що тривало 41 хвилину. А тому, вартість послуги з участі адвоката у даному судовому засіданні становить 2733 грн.
У зв'язку з цим, послуги з участі у судових засіданнях на суму 6599 грн. є обґрунтованими.
Щодо віднесення позивачем до витрат суму гонорару за виконані послуги у розмірі 48988,00 грн., суд зазначає таке.
Як було вказано вище, пунктом 4 додаткової угоди визначено, що за згодою сторін у разі задоволення судом позову у справі, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 5-ти процентів від ціни позову.
Відповідач, заперечуючи проти клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, зазначив, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу не підтверджено належним чином, а розрахунок суми витрат на правничу допомогу значно завищений і є неспіврозмірним відносно втраченого часу представника позивача на участь у розгляді даної справи.
Колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 02.06.2022 у справі № 160/6899/20, відповідно до яких, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При цьому суд приймає до уваги постанову Великої Палати Верховного суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, за змістом якої зазначено: "У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність "
Варто зазначити, що поняття "гонорар успіху" не закріплене на законодавчому рівні. При цьому, як вбачається з Правил адвокатської етики, адвокат зобов'язаний приділяти розумно необхідну увагу для успішного виконання кожного доручення, незалежно від розміру обумовленого гонорару. Отже, уклавши договір про надання правової допомоги адвокат визначає гонорар, тобто вартість своїх послуг за виконання доручення (надання послуг) і при цьому адвокат зобов'язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту та успішно здійснити його захист або представництво.
Виходячи з викладеного, судом не встановлено, що такі витрати як "гонорар успіху" були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим у даній справі.
Відтак, колегія суддів вважає, що витрати на правову допомогу в частині гонорару у розмірі 5-ти відсотків ціни позову розподілу за рахунок відповідача не підлягає.
Разом з тим, суд зазначає, що правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Водночас суд враховує, що справа не є надміру складною, правовідносини, які є предметом спору у даній справі вже розглядались Верховним Судом, тобто практика Верховного Суду вже є усталеною з порушених питань.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та об'ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт та їх обсягом, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 32 599 грн.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Епель
суддя В.В.Файдюк