Справа № 320/3642/24 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
30 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Сорочко Є.О., Коротких А.Ю.
при секретарі Дудин А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 09 січня 2025 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, що полягає у неприйнятті рішення згідно пунктів 41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 №1905/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.2011 №926/19664, в редакції станом на 21.04.2023 щодо ОСОБА_1 . Зобов'язав Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату прийняти рішення згідно пунктів 41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 №1905/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.2011 №926/19664, в редакції станом на 21.04.2023 щодо ОСОБА_1 . Стягнув сплачений судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп. на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним, таким що підлягає скасуванню у зв'язку з допущеними судом порушеннями норм матеріального права i процесуального закону. Апелянт вказав, що визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, є виключною компетенцією Комісії. Рішення Комісії від 17.07.2023 № 12 було прийнято на підставі звіту ДП «НАІС» за результатом здійснення аналізу роботи електронної системи для проведення електронного анонімного тестування та обладнання, в якому було зазначено про наявні обґрунтовані сумніви щодо доброчесності виконання електронного анонімного тестування деякими особами, де серед інших зазначена позивач. Відповідач пояснив, що за результатом опрацювання інформації, що міститься у додатку до Звіту та листі ДП «НАІС» від 06.07.2023 № 3068/14.2-11, рішення Комісією щодо позивача прийнято не було. У зв'язку із зазначеною обставиною Міністерство юстиції України та Комісія звернулись з заявою про відкриття кримінального провадження до правоохоронних органів. Наразі досудові розслідування у кримінальних провадженнях тривають. У свою чергу, рішенням Комісії від 17.07.2023 № 12 оголошено перерву у засіданні зважаючи на інформацію, що міститься у листі та звіті ДП «НАІС» від 22.06.2023 про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, зокрема і позивача. У свою чергу, рішенням Комісії від 17.07.2023 № 12 оголошено перерву у засіданні до отримання Комісією результатів експертно-технічного дослідження системи та відповідного комп'ютерного обладнання, яким були облаштовані автоматизовані робочі місця таких осіб.
Апелянт зазначив, що законодавством не визначено у які саме строки після завершення іспиту має бути прийнято Комісією рішення. З огляду на викладене апелянт вважає, що Комісія діяла в межах повноважень та наявної в неї інформації, в тому числі з урахуванням наданого Звіту ДП «НАІС» і додатку до нього про наявність обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання електронного анонімного тестування деякими авторизованими особами та можливого несанкціонованого втручання в роботу через автоматизовані робочі місця авторизованих осіб, що було проігноровано.
Також на переконання апелянта судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки було відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства про залучення до участі у справі в якості третьої особи ДП «НАІС».
Крім того, апелянт зазначив, що повноваження Комісії щодо визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю та щодо прийняття відповідного рішення є виключною компетенцією Комісії, тобто є дискреційними, а тому зобов'язальні вимоги щодо прийняття того чи іншого рішення з даного питання є втручанням у діяльність органів виконавчої влади.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивачка вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позивач вважає безпідставними посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин Порядку в редакції наказу Міністерства юстиції України від 19 червня 2023 року № 2264/5, який набрав чинності 20 червня 2023 року, оскільки вказаний наказ набрав чинності вже після закінчення проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю, що відбувся 13-15 червня 2023 року. Отже вказаний наказ і нові положення Порядку не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Позивачка звернула увагу на те, що комісія відповідача може прийняти рішення або про видачу, або про відмову у видачі Мін'юстом свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. І більше ніяких інших варіантів.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було допущено до складання кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю, оголошеного Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату при Міністерстві юстиції України 04.05.2023.
14.06.2023 позивачка в установленому порядку склала кваліфікаційний іспит на право на заняття нотаріальною діяльністю.
Згідно з відомостями, що містяться в екзаменаційній відомості, сформованій за результатами виконання 13-15 червня 2023 року електронного анонімного тестування позивачка набрала при складанні теоретичної частини - 82 бали, при виконанні ситуаційних завдань - 25 бали та практичних завдань - 27 балів.
17.07.2023 ВККН було опубліковано повідомлення про результати електронного анонімного тестування, виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю. У повідомленні зазначено, що рішенням ВККН №10 від 17.07.2023 ухвалено видати свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю 156 особі, а також ухвалено відмовити у видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю іншим кандидатам.
При цьому у зазначеному повідомленні відсутня інформація про включення ОСОБА_1 до переліку осіб, щодо яких прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, чи до переліку осіб, щодо яких прийнято рішення про відмову у видачі свідоцтва.
Цього ж дня ВККН ухвалено рішення №12 ВККН, яким вирішено: «З метою з'ясування наявності або відсутності факту несанкціонованого втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, оголосити перерву у засіданні до отримання Комісією результатів експертно-технічного дослідження системи та відповідного комп'ютерного обладнання, яким були облаштовані автоматизовані робочі місця таких осіб».
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, яка полягає у неприйнятті рішення згідно пунктів 41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції зазначив, що позивачка склала кваліфікаційний іспит, проте жодної відомості про результати проходження кандидатом іспиту від ВККН не сформовано та не повідомлено позивачку. Посилаючись на висновки рішення ЄСПЛ, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту є саме зобов'язання Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату прийняти рішення згідно п.41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, в редакції станом на 21.04.2023 щодо ОСОБА_1 .
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначено Законом України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ (далі - Закон № 3425-ХІІ).
Державне регулювання нотаріальної діяльності полягає, зокрема, у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності (стаття 2-1 Закону №3425-ХІІ).
Згідно ч.2 статті 3 Закону № 3425-ХІІ нотаріусом може бути громадянин України, якому присуджено ступінь вищої юридичної освіти не нижче магістра, який володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку (крім реабілітованої особи), особа, дієздатність якої обмежена, або особа, визнана недієздатною.
Частиною 1,4,5 статті 10 Закону № 3425-ХІІ встановлено, що для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.
За наявності стажу роботи, визначеного у частині другій статті 3 цього Закону, особи, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, допускаються Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату до його складання на підставі подання відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.
Порядок допуску до складання кваліфікаційних іспитів та їх проведення встановлюється Міністерством юстиції України.
Процес складання особами кваліфікаційного іспиту у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату визначає Порядок допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 1905/5 від 28 липня 2011 року (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 19 Порядку (в редакції станом на день складання позивачкою іспиту) об'єктивність проведення кваліфікаційного іспиту забезпечується рівними для всіх осіб умовами щодо доступу до інформації стосовно процедури проведення іспиту, місця складання та тривалості іспиту, а також щодо кількості та ступеня складності екзаменаційних завдань та відкритості інформації про результати іспиту.
Згідно пунктів 21 та 24 Порядку кваліфікаційний іспит здійснюється у вигляді електронного анонімного тестування. Екзаменаційні завдання формуються безпосередньо системою для кожної особи індивідуально шляхом генерування у довільній формі переліку тестових питань та завдань, електронне анонімне тестування складається з теоретичної та практичної частин.
Перед початком кваліфікаційного іспиту особи, які беруть участь у його складанні, отримують у секретаря Комісії на вибір ім'я входу та відповідний пароль, необхідні для реєстрації у системі. Ім'я входу та відповідний пароль видаються у запечатаному вигляді. Другий примірник імені входу відрізається Секретарем Комісії, скріплюється підписом особи із зазначенням її прізвища, імені та по батькові та розкривається лише після перевірки роботи для її ідентифікації (пункт 25 Порядку).
Відповідно до п. 31-32 Порядку теоретична частина вважається виконаною, якщо набрано не менше сімдесяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається системою до практичної частини.
Результати виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування виводяться системою у вигляді відповідного повідомлення. Особам, за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування набрали не менше сімдесяти балів, разом з повідомленням про результати її виконання системою видається код доступу до практичної частини електронного анонімного тестування.
Після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість (пункт 38 Порядку).
Ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після формування екзаменаційної відомості у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні. Прізвища, імена і по батькові осіб, що складали іспит, заносяться секретарем Комісії до роздрукованої екзаменаційної відомості, яка скріплюється підписами всіх присутніх на засіданні членів Комісії (пункт 39 Порядку).
Відповідно до п. 40 Порядку після закінчення кваліфікаційного іспиту секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвища, імена та по батькові присутніх членів Комісії; прізвища, імена та по батькові, реквізити паспортів, місце реєстрації осіб, що складають кваліфікаційний іспит; результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит.
Згідно із п. 41-42 Порядку комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про: видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю; підтвердження (або непідтвердження) кваліфікації особою, яка складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.
Після закінчення кваліфікаційного іспиту Комісія оголошує результати його проведення та прізвища, імена, по батькові осіб, щодо яких за результатами його проведення прийнято рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, а також про підтвердження (не підтвердження) кваліфікації особою, що складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.
Повідомлення про результати проведення кваліфікаційного іспиту розміщується на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України не пізніше наступного дня після прийняття Комісією відповідного рішення.
Наказом МЮУ «Про внесення змін до Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату» від 19.06.2023 № 2264/5 внесено зміни до Порядку, які набрали чинності з 20.06.2023.
Пункт 38 Порядку викладено у такій редакції: «Протягом 5 робочих днів після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, адміністратор системи здійснює аналіз роботи системи.
Після завершення аналізу роботи системи адміністратор системи надає Комісії звіт про роботу системи.
У позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу позивачка зазначала, що оскільки кваліфікаційний іспит на право заняття нотаріальною діяльністю проводився 13-15 червня 2023 року, то й застосуванню підлягає саме Порядок в редакції наказу Міністерства юстиції України від 14 квітня 2023 року № 1356/5, який набрав чинності 21 квітня 2023 року та був чинним на момент проведення кваліфікаційного іспиту.
Як було зазначено вище, зміни до Порядку були внесені 20.06.2023, тобто після складання позивачкою кваліфікаційного іспиту.
Внесені зміни фактично змінили порядок і організацію складення кваліфікаційного іспиту таким чином, що формування екзаменаційної відомості за результатами проходження кандидатом усіх етапів іспиту здійснюється після отримання від адміністратора системи звіту про роботу системи.
Слід зазначити, що кваліфікаційний іспит є публічною процедурою, спрямованою на забезпечення суспільного інтересу - формування кваліфікованого кадрового складу. Держава має право вдосконалювати ці процедури для досягнення кращих результатів.
Кваліфікаційне оцінювання (іспит) вважається завершеним з моменту прийняття відповідного рішення. До цього часу процедура є відкритою.
Задля підвищення об'єктивності, прозорості, ефективності або справедливості оцінювання під час проведення процедури кваліфікаційного іспиту можуть бути внесені до відповідних нормативно-правових актів зміни. Наприклад, якщо виявлені прогалини або недоліки в поточному порядку, їх усунення відповідає інтересам усіх сторін.
Якщо зміни мають легітимну мету (наприклад, підвищення якості оцінювання, адаптація до нових вимог, підвищення рівня доброчесності кандидатів) та запроваджуються у встановленому законом порядку, вони є обґрунтованими.
В даній справі правомірність внесення змін до Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату не є предметом позову, а отже не підлягає оцінці судом.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що підставою для застосування таких змін у процедурі кваліфікаційного іспиту є факт надходження до Комісії Звіту ДП «НАІС» від 22.06.2023 про роботу електронної системи для проведення електронного анонімного тестування.
У вказаному Звіті зазначено, що за авторизованими особами, у тому числі позивачем, у системі електронного іспиту зафіксовано одночасне поєднання кількох чинників (критеріїв визначених у п. 1 Звіту), а саме:
- наявності двох та/або більше відповідей на питання, що не знаходяться у послідовному порядку, за проміжок часу, що є меншим або дорівнює 5 секундам;
- наявності щонайменше п'яти коригувань питань, що не знаходяться у послідовному порядку, на правильну відповідь;
- наявність хоча б одного випадку, за яким інтервал часу, витрачений на коригування попереднього чи наступного питання, є меншим або дорівнює 5 секундам.
На переконання відповідача сукупність вказаних чинників вирізняється із загальної логіки та послідовності проходження іспиту, а отже свідчить про не доброчесність виконання тестування та несанкціоноване втручання в роботу через автоматизовані робочі місця авторизованих осіб.
У зв'язку з наведеними обставинами за результатом опрацювання інформації, що міститься у додатку до Звіту та листі ДП «НАІС» від 06.07.2023 № 3068/14.2-11, рішення Комісією щодо позивача прийнято не було.
Враховуючи те, що процедура кваліфікаційного іспиту станом на час внесення відповідних змін до Порядку не була завершена, відповідне рішення прийняте не було, а також враховуючи отримані відповідачем відомості про можливе несанкціоноване втручання в роботу через автоматизовані робочі місця авторизованих осіб, колегія суддів вважає, що у відповідача були наявні обґрунтовані підстави для застосування положень Порядку в новій редакції при прийнятті рішення щодо позивача.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами представника позивача про вчинення відповідачем протиправної бездіяльності, яка полягає у тривалому неприйнятті рішення щодо позивачки.
Як свідчать матеріали справи, 17.07.2023 ВККН прийнято рішення №12, яким вирішено: «З метою з'ясування наявності або відсутності факту несанкціонованого втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, оголосити перерву у засіданні до отримання Комісією результатів експертно-технічного дослідження системи та відповідного комп'ютерного обладнання, яким були облаштовані автоматизовані робочі місця таких осіб».
Інших рішень станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відносно позивачки відповідачем не приймалось.
В обґрунтування правомірності своїх дій, які стосуються неприйняття відповідного рішення щодо позивача протягом тривалого часу, відповідач зазначив, що наразі триває кримінальне провадження щодо факту несанкціонованого втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб. Крім того, апелянт зазначив, що у нього відсутні результати експертно-технічного дослідження системи та відповідного комп'ютерного обладнання, яким були облаштовані автоматизовані робочі місця таких осіб, що позбавляє його права на прийняття передбаченого законодавством рішення відносно позивача.
Колегія суддів вважає вказані відповідачем доводи необґрунтованими з огляду на наступне.
Зі змісту рішення №12 від 17.07.2023 вбачається, що підставою для оголошення перерви у засіданні, зокрема щодо прийняття рішення стосовно позивача, є необхідність отримання Комісією результатів експертно-технічного дослідження системи та відповідного комп'ютерного обладнання, яким були облаштовані автоматизовані робочі місця таких осіб.
Колегією суддів неодноразово у судовому засіданні витребовувались у відповідача пояснення та докази щодо проведення експертно-технічного дослідження та його результатів.
Проте витребованих судом доказів відповідачем до суду не надано, як і не надано доказів вчинення дій щодо проведення фахівцями вказаного дослідження.
Щодо посилання відповідача на те, що наразі триває кримінальне провадження щодо факту несанкціонованого втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб, колегія суддів зазначає наступне.
По-перше слід зазначити, що фактичною підставою прийняття рішення №12 від 17.07.2023 про оголошення перерви - необхідність отримання результатів експертно-технічного дослідження.
Жодних посилань на кримінальні провадження, проведення в рамках таких проваджень експертиз, наведене вище рішення відповідача не містить.
По-друге судом було направлено на адресу Київської міської прокуратури запит про надання інформації, а саме:
- на якій стадії перебуває кримінальне провадження №12023100100002516 від 28.06.2023;
- чи призначалась в рамках кримінального провадження №12023100100002516 від 28.06.2023 експертиза щодо підтвердження чи спростування факту несанкціонованого доступу до інформації з використанням шкідливого програмного забезпечення та який результат останньої;
- чи притягалась в рамках кримінального провадження №12023100100002516 від 28.06.2023 до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 та чи встановлювалась причетність останньої до вчинення вказаних кримінальних правопорушень за результатом проведення слідчих дій.
На виконання вимог суду листом від 09.07.2025 Київська міська прокуратура повідомила, що в ході проведення досудового розслідування ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувалась та на даний час має статус свідка.
Також повідомлено, що під час здійснення досудового розслідування призначено судову комп'ютерно-технічну експертизу.
До матеріалів справи долучено лист Київської міської прокуратури від 10.02.2025 №31/1-217ВИХ-25, яким повідомлено Міністертво юстиції України про те, що під час здійснення досудового розслідування було проведено судову комп'ютерно-технічну експертизу. Висновком експерта Київського науково-ддослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи від 05.09.2024 №8026/24-35 ознак несанкціонованого доступу до інформації з використанням шкідливого програмного забезпечення не знайдено.
Вказані обставини свідчать про обізнаність відповідача щодо наявності висновку експерта від 05.09.2024, в якому зазначено, що ознак несанкціонованого доступу до інформації з використанням шкідливого програмного забезпечення не знайдено.
При цьому відповідачем не було вчинено протягом більш ніж півроку з моменту складення експертного висновку жодних дій щодо відновлення прав позивача, не було відновлено засідання Комісії та не ухвалено рішення відповідно до норм чинного законодавства.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість і межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Окрім того, Верховний Суд указує, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Колегія суддів зазначає, що незавершення відповідачем протягом тривалого часу ( більше 2 років) процедури кваліфікаційного іспиту порушує право позивача на правову визначеність у питанні її кар'єри та правомірних сподівань.
За таких обставин колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення позову шляхом визнання протиправної бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, що полягає у неприйнятті рішення щодо ОСОБА_1 про видачу їй Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату прийняти рішення стосовно позивача, колегія суддів зазначає наступне.
За загальним визначенням, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
У даному випадку за результатами успішного складання позивачкою кваліфікаційного іспиту у відповідача виникає єдиний чітко визначений обов'язок - прийняти рішення про видачу Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Також, ЄСПЛ у рішенні від 17 липня 2008 року у справі «Каіч та інші проти Хорватії» вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, процесуальний закон чітко розділяє два випадки, як має діяти суд, зобов'язуючи суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії при прийнятті рішення про визнання його бездіяльності протиправною.
У цій справі колегія суддів, встановила, що для прийняття рішення про видачу Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виконано всі умови, визначені законом, при цьому прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ефективним способом захисту, який повною мірою захищатиме порушене право позивача, - є зобов'язання Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату прийняти рішення про видачу Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 за результатами електронного анонімного тестування виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю, що відбулося 13-15 червня 2023 року.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, що не стали підставою для невірного вирішення справи у цілому. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду - змінити у мотивувальній та резолютивній частинах.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року змінити в мотивувальній та резолютивній частинах.
Викласти резолютивну частину рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у наступній редакції:
«Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, що полягає у неприйнятті рішення щодо ОСОБА_1 про видачу їй Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.
Зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату прийняти рішення про видачу Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 за результатами електронного анонімного тестування виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю, що відбулося 13-15 червня 2023 року.
Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп. на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити».
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 04 серпня 2025 року.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Є.О.Сорочко
А.Ю. Коротких