Справа № 580/8018/24 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО
04 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Черкаській області щодо прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні, нарахуванні та виплаті йому одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку із встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов'язків відповідно до пп. «в» п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію»;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Черкаській області (ідентифікаційний код юридичної особи - 40108667) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу передбачену п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку із встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов'язків відповідно до пп. «в» п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 01.07.2005 проходив службу в органах внутрішніх справ, а в подальшому - в Національній поліції України.
За наслідками медичного обстеження ОСОБА_1 . Медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» складено свідоцтво про хворобу від 23.09.2020 № 208, за висновками якого захворювання позивача так, пов'язані з проходженням служби в поліції. Також у свідоцтві зазначено, що постанова про причинний зв'язок травми не прийнята, так як відсутні необхідні документи, які підтверджують характер травми (акти Н-1 чи НТ) (а. с. 38).
Наказом ГУ НП в Черкаській області від 01.10.2020 № 253 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а. с. 17).
Згідно виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ № 777112 від 26.01.2021 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 16.01.2021. Причина інвалідності - захворювання, пов'язані з проходженням служби в поліції (а. с. 18).
На підставі заяви від 17.02.2021 ОСОБА_1 призначено та виплачено одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, в розмірі 158 900,00 грн.
В той же час Ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області проведено розслідування нещасного випадку, що стався 07.01.2007 з начальником відділення дільничних інспекторів міліції Кам'янського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 , та за наслідками розслідування складено акти форми Н-5* та форми НТ* від 18.01.2021, якими встановлено, що нещасний випадок стався в період проходження служби, та не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі № 580/815/21 з урахуванням змін, внесених постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021: визнано протиправним та скасовано акт ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 18.01.2021 за формою Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 07.01.2007 з начальником відділення дільничних інспекторів міліції Кам'янського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано акт ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 18.01.2021 №18 за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався 07.01.2007 з начальником відділення дільничних інспекторів міліції Кам'янського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 ; зобов'язано Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 07.01.2007 з начальником відділення дільничних інспекторів міліції Кам'янського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 та на підставі Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, скласти та затвердити акти з урахування висновків суду (а.с. 20-30).
На виконання вказаних судових рішень проведено повторне розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 07.01.2007, за наслідками якого складено акти від 28.09.2021 форми Н-1* №14 та Н-5, за висновками яких нещасний випадок стався у період проходження служби та пов'язаний з виконанням службових обов'язків (а. с. 32-37).
У зв'язку з цим 20.10.2021 медична (військово-лікарська) комісія Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» прийняла постанову № 26, якою визначено, що захворювання позивача пов'язане з проходженням служби в поліції; травма позивача пов'язана з виконанням службових обов'язків. Цією ж постановою скасовано постанову по причинному зв'язку захворювань у свідоцтві про хворобу від 23.09.2020 № 208. Також указано, що постанова прийнята згідно з медичною документацією на час фактичного звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції - станом на 23.09.2020 (а. с. 31).
У подальшому згідно з випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ № 358209 від 23.12.2021 позивачу з 20.12.2021 встановлено ІІ групу інвалідності. Причина інвалідності - травма так, пов'язана з виконанням службових обов'язків (а. с. 39).
З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2022 позивач звернувся до ГУ НП в Черкаській області із заявою (вх. №11/В9943) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із тим, що йому встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
За наслідками розгляду заяви від 19.10.2022 начальником ГУ НП в Черкаській області 15.11.2022 затверджено висновок про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Листом ГУ НП в Черкаській області від 16.11.2022 №29/В-255 ОСОБА_1 повідомлено, що на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
У листі вказано, що звільнення позивача із служби у поліції мало місце 06.10.2020, у той час як ІІ групу інвалідності останньому встановлено 20.12.2021, тобто поза межами встановленого указаними вище нормами строку.
Не погодившись з відмовою у перерахунку одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27.03.2023у справі № 580/342/23 зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням ІІІ групи інвалідності відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" у розмірі 250 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, з урахуванням раніше призначеної допомоги.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі № 580/342/23 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 скасовано в частині задоволених позовних вимог та прийнято в указаній частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що встановлення позивачу ІІ групи інвалідності не породжує в останнього права на призначення одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, а із заявою про призначення такої допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності ІІІ групи та зміною причинного зв'язку захворювання останній не звертався.
У січні 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою від 19.01.2024, в якій просив призначити, нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу, передбачену п. 3 ч. 1 ст. 97 ЗУ «Про Національну поліцію», у зв'язку із встановленням III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов'язків відповідно до пп «в» п. 3 ч. 1 ст. 99 ЗУ «Про Національну поліцію», у розмірі 250- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, з урахуванням раніше виплаченої суми (а. с. 41, 42).
Відповідач листом від 12.02.2024 № 29/В-17 за результатом розгляду заяви від 19.01.2024 повідомив позивача, що з метою позитивного вирішення питання, необхідно щоб у довідці до акта огляду МСЕК обов'язково було зазначено, що позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов'язків (а. с. 44, 45).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо прийняття рішення про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги, останній за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Порядок нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського регламентовано статтею 97 зазначеного Закону.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання:
3) у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Частина 1, 3, 5, 6 статті 100 Закону № 580-VIII передбачає, що визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.
Згідно ч. 1 ст. 99 Закону №580-VIII розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату:
3) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності:
а) I групи - 400 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
б) II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
в) III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
4) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності:
а) I групи - 120 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
б) II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
в) III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Частина друга статті 97 Закону № 580-VIII визначає, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Приписами пп. 2 п. 4 розд. І Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.09.2017 № 788), чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі Порядок № 4, втрата чинності 28.06.2024) передбачено випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога (далі - ОГД), зокрема:
2) під час виконання службових обов'язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
3) під час проходження поліцейським служби (пункт 2 частини першої статті 97 Закону) - випадок, який не пов'язаний із безпосереднім виконанням службових обов'язків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту;
4) пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту;
Днем виникнення права на отримання ОГД згідно пп. 2 п. 1 розд. ІІ Порядку № 4 у разі встановлення поліцейському інвалідності, є дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.
У постановах, зокрема, від 25.11.2022 у справі № 560/4479/18 та від 31.01.2023 у справі № 580/10158/21 Верховний Суд висловив позицію, згідно якої положення п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону застосовується виключно за обов'язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
- причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
- інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
- причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Також Верховним Судом у постанові від 11.04.2023 у справі № 420/6377/19 зазначено, що приписи наведеної норми не містять підстав та умов для призначення та виплати поліцейському грошової допомоги в більшому розмірі у разі якщо поліцейському після первинного встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності.
За правилами п. 5 розд. ІІІ Порядку № 4 для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта (актів) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формами, визначеними МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов'язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
З наведеного слідує, що розмір одноразової грошової допомоги залежить від причини інвалідності, а саме: захворювання чи поранення (контузії, травми або каліцтва).
Постановою Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 №1317 були затверджені Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Пунктом 4 Положення про медико-соціальну експертизу від 03.12.2009 №1317 передбачено, що медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Згідно підпункту 1) пункту 11 вказаного Положення міські, міжрайонні, районні комісії визначають, серед іншого, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.
Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності від 03.12.2009 №1317 передбачено, що медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
Згідно пункту 7 вказаного Положення комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п'яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.
Пунктом 12 вказаного Положення передбачено, що причинний зв'язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов'язків військової служби встановлюється на підставі постанови військово-лікарської комісії, оформленої як довідка військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу або витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії за формою, затвердженою Міноборони, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).
За змістом вказаних приписів визначення причини інвалідності відноситься до повноважень медико-соціальної експертної комісії
Як встановив суд, відповідно до виписки з акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 777112 від 26.01.2021 позивачу з 16.01.2021 встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання, пов'язане з проходженням служби в поліції.
Позивач вважає, що причиною інвалідності ІІІ групи на момент її встановлення є травма, пов'язана з виконанням службових обов'язків, на підтвердження чого надав постанову медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» № 26 від 20.10.2021, якою постанова по причинному зв'язку захворювань в свідоцтві про хворобу №208 від 23.09.2020 ОСОБА_1 відмінена, визначено, що захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в поліції; травма, так, пов'язана з виконанням службових обов'язків. Тобто постановою №26 від 20.10.2021 внесені зміни до свідоцтва про хворобу №208 від 23.09.2020.
Проте як вбачається з пункту 12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності від 03.12.2009 №1317 свідоцтво про хворобу є лише підставою для встановлення причини інвалідності і часу її настання.
Згідно ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оскільки причина інвалідності має бути встановлена лише медико-соціальною експертною комісією та зазначена у довідці про встановлення групи інвалідності, постанова №26 від 23.09.2020 не є допустимим доказом, а тому не підтверджує, що на час встановлення ІІІ групи інвалідності (16.01.2021) інвалідність позивача настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
Окрім цього суд зазначає, що згідно ст. 97 Закону №580-V111 підставою для виплати одноразовою грошової допомоги є інвалідність, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва).
Водночас постанова відповідної ВЛК встановлює причинний зв'язок між пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи захворюванням з виконанням службових обов'язків чи проходженням служби в поліції.
Згідно свідоцтва №208 від 23.09.2020 зі змінами, внесеними постановою №26 від 20.10.2021, ВЛК захворювання позивача пов'язані з проходженням служби в поліції, також травма позивача пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Проте свідоцтвом №208 від 23.09.2020 зі змінами, внесеними постановою №26 від 20.10.2021, не встановлено, яка обставина спричинила настання у позивача інвалідності - захворювання чи травма, оскільки встановлення такої обставини відноситься до повноважень МСЕК.
За наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач не надав відповідачу довідку МСЕК про те, що станом на день встановлення ІІІ групи інвалідності її причиною була травма, пов'язана з виконанням службових обов'язків, а тому відмова відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, з урахуванням раніше виплаченої суми, вчинена на законній підставі.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на висновки викладені у постанові Верховного суду від 08.11.2022 у справі № 380/8892/21, оскільки обставини у справі № 380/8892/21 не є подібними до обставин справи, що розглядається, позаяк за обставинами справи одноразова грошова допомога позивачу у справі № 380/8892/21 була призначена останньому за інших законних підстав, а тому висновки Верховного суду в зазначеній справі не можуть слугувати прикладом правильного застосування норм процесуального права у справі № 580/8018/24.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Епель
суддя В.В.Файдюк