П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/26016/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року (суддя Бутенко А.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 17.10.2024) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування постанови,-
16.08.2024 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати Протокол №1682 засідання штатної ВЛК ЦВЛК від 01.04.2024.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування поданої скарги апелянт висловив незгоду із посиланнями суду першої інстанції на порушення процедури при прийнятті оскаржуваного рішення у зв'язку із не дослідженням вилучених в позивача документів, оскільки питання обґрунтованості скасованої постанови перед ЦВЛК було поставлено в контексті її прийняття саме на підставі наданих документів. При цьому своїм рішенням ЦВЛК жодним чином не позбавило позивача права на звернення в самостійному порядку або під час проходження повторного медичного огляду із пакетом документів, які б підтверджували протилежне.
Щодо аргументів позивача стосовно того, що він не був присутній та не викликався під час перегляду постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно довідки ВЛК від 18.05.2022 №1752, апелянт зазначив, що обов'язковий виклик або присутність громадян, стосовно яких переглядаються постанови позаштатних ВЛК, нормами Положення №402 не передбачені, як і не передбачено обов'язку ЦВЛК направляти військовозобов'язаних у заклади охорони здоров'я на контрольне обстеження та медичний огляд для підтвердження чи спростування попереднього діагнозу, або повідомляти їх про перегляд постанов.
Також апелянт вважає, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.02.2003 року призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 було зараховано у запас за ст. 18 п. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" - "Від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни: визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час".
У грудні 2022 року ОСОБА_1 , з метою оновлення військово-облікових даних, пройшов повторний медичний огляд військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 .
За результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 видано Довідку військово-лікарської комісії від 07.12.2022 року №9/1990, якою встановлено Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Остеохондроз ГНВХ. Кісткові остеофіти. Грижі Шморля. Дископатія грудного відділу. Гонартроз обох колінних суглобів 3 ст. Комбінована контрактура, порушення функції. На підставі статті 61А, 64Б графи ІІ Розкладу хвороб графи ТДВ позивач визнаний непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Протокол №44 від 07 грудня 2022 року.
На підставі висновку ВЛК до Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 07.12.2022 було внесено запис: 07.12.2022 р. ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний непридатний до в/сл. з виключенням з в/о за ст.61А, 64Б гр. ІІ Нак. МОУ №402-08. Згідно п. 9 не підлягає повторному медичному пересвідченню. Тимчасове посвідчення видано з виключенням з військового обліку. (п. 10). Відмітки про військовий облік: на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову під час мобілізації (п. 13).
14.12.2023 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.12.2023 року по справі №947/27787/23 працівниками Слідчого управління ГУНП в Одеській області було проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 .
В ході проведення обшуку було вилучено майно:
1. Мобільний телефон "Iphone 14 Pro", з сім карткою № НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_3 ;
2. Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 07.12.2022 на ім'я ОСОБА_1 ;
3. Довідку ВЛК від 07.12.2022 на ім'я ОСОБА_1 ;
4. Заключение магнитно-резонансной томографии на ім'я ОСОБА_1 від 04.04.2022, на 1 арк;
5. Заключение магнитно-резонансной томографии на ім'я ОСОБА_1 від 20.12.2016, на 1 арк;
6. Рекомендації "Спас. Мене спас" від 03.03.2023 ОСОБА_1 з додатками, на 3 арк;
7. Епікриз від 31.01.2023 на ім'я ОСОБА_1 з медичного центру "Спас. Мене спас" від 03.03.2023, на 2 арк;
8. Медичний висновок від 04.12.2017 на ім'я ОСОБА_1 з інституту ім. Філатова, на 1 арк;
9. Медичний висновок від 13.05.2019 на ім'я ОСОБА_1 з інституту ім. Філатова, на 1 арк;
10. Медичний висновок від 26.05.2019 на ім'я ОСОБА_1 з інституту ім. Філатова, на 1 арк;
11. Медичний висновок від 23.06.2020 на ім'я ОСОБА_1 з інституту ім. Філатова, на 1 арк;
12. УЗІ №740 від 05.02.2019 на ім'я ОСОБА_1 на 1 арк, та дві копії результатів аналізів, на 2 арк;
13. УЗІ №7255 від 07.11.2016 на ім'я ОСОБА_1 , на 1 арк;
14. УЗІ №7255 від 07.11.2016 на ім'я ОСОБА_1 , на 1 арк;
15. Файл у якому знаходяться результати аналізів ОСОБА_1 у кількості 11 штук, на 11 арк.;
16. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 ОСОБА_1 , виданий 24.07.2017.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2023 накладено арешт із забороною розпорядження та користування на майно, яке було виявлено та вилучено 14.12.2023 року в ході проведення обшуку.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2024 у справі №947/29564/23 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси в рамках кримінального провадження №12022160000000733 від 26.10.2022 в частині: Мобільний телефон " Iphone 14 Pro ", з сім карткою № НОМЕР_2 , НОМЕР_5 ; Висновок магніто-резонансної томографії на ім'я ОСОБА_1 від 04.04.2022, на 1 арк.; Висновок магніто-резонансної томографії на ім'я ОСОБА_1 від 20.12.2016, на 1 арк.; Рекомендації "Спас. Мене спас" від 03.03.2023 ОСОБА_1 з додатками, на 3 арк.; Епікриз від 31.01.2023 на ім'я ОСОБА_1 з медичного центру "Спас. Мене спас" від 03.03.2023, на 2 арк.; Медичний висновок від 04.12.2017 на ім'я ОСОБА_1 з інституту ім. Філатова, на 1 арк.; Медичний висновок від 13.05.2019 на ім'я ОСОБА_1 з інституту ім. Філатова, на 1 арк.; Медичний висновок від 26.05.2019 на ім'я ОСОБА_1 з інституту ім. Філатова, на 1 арк.; Медичний висновок від 23.06.2020 на ім'я ОСОБА_1 з інституту ім. Філатова, на 1 арк.; УЗІ №740 від 05.02.2019 на ім'я ОСОБА_1 на 1 арк., та дві копії результатів аналізів, на 2 арк.; УЗІ №7255 від 07.11.2016 на ім'я ОСОБА_1 , на 1 арк.; УЗІ №7255 від 07.11.2016 на ім'я ОСОБА_1 , на 1 арк.; Файл у якому знаходяться результати аналізів ОСОБА_1 у кількості 11 штук, на 11 арк.
15.03.2024 майно, згідно резолютивної частини ухвали від 26.02.2024, повернуто ОСОБА_1 .
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.06.2024 у справі №947/27787/23 скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2023р. по справі №947/27787/23 в рамках кримінального провадження №12022160000000733 від 26.10.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України на майно, яке вилучено 14.12.2023 р. в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 07.12.2022 на ім'я ОСОБА_1 , Довідку ВЛК від 07.12.2022 на ім'я ОСОБА_1
16.07.2024 Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та Довідку ВЛК, згідно резолютивної частини ухвали від 14.06.2024, повернуто ОСОБА_1
18.06.2024 до ЦВЛК спрямовано адвокатський запит про надання інформації та документів щодо: 1. Підстави перегляду постанови ВЛК №9/1990. 2. На підставі яких методів дослідження встановлено невідповідність діагнозу. 3. На підставі оригіналів досліджень чи копій заключень встановлено невідповідність діагнозу. 4. Повного переліку оригіналів досліджень та копій заключень, що було використано при перегляді постанови №9/1990. 5. Порядок та спосіб отримання оригіналів досліджень та копій заключень медичного огляду позивача. 6. Належним чином завірену копію рішення (постанови), яким скасовано постанову ВЛК №9/1990.
01.08.2024 отримано відповідь ЦВЛК від 03.07.2024 вих. №598/4/15071, якою повідомлено, що підставою перегляду вище вказаної постанови було звернення слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів Головного управління Національної поліції в Одеській області, яким вилучено медичну справу громадянина ОСОБА_1 в ході досудового розслідування та додатком надані на розгляд до ЦВЛК ЗС України.
01.04.2024 на засіданні штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яке оформлене протоколом №1682, ЦВЛК ЗС України вирішила наступне: "1) Враховуючи невідповідність діагнозу зазначеного у довідці ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 від 07.12.2022 №9/1990 вимогам пункту "а" статті 61 Пояснень щодо застосування Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (зі змінами), зареєстрованої Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, (далі - Положення) постанову військоволікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 в карті медичного огляду військовозобов'язаного при ІНФОРМАЦІЯ_10 від 07.12.2022 №9/1990 щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 , 1986 року народження: "На підставі статті 61-а графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 до Положення) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку" - скасувати.
2) Підлягає повторному медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 згідно вимог Положення".
У висновку комісії зазначено наступне: "Враховуючи обґрунтування, викладені у розділі VIII даного Протоколу, та керуючись вимогами Положення - постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 від 07.12.2022 №9/1990 за статтею 61-а військовозобов'язаного ОСОБА_1 "непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку" - скасувати".
Вважаючи рішення оформлене протоколом протиправним ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог та скасовуючи спірне рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність процедурних порушень при прийнятті оскаржуваного рішення ВЛК ЦВЛК, які свідчать про його протиправність.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Водночас, частинами 1 та 2 статті 2 КАС України установлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень збоку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2232).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із частинами другою, третьою статті 1 Закону №2232, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини п'ятої статті 1 Закону №2232-XII від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Згідно з частиною сьомої статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402).
Так, відповідно до пунктів 1.2, 1.3 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров'я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров'я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров'я (установам); визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров'я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій; формування висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою, наведеною в додатку до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) або з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року №321.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. (пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення)
Згідно з пунктом 2.2 глави 2 розділу I Положення №402, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія та ВЛК регіону.
Підпунктами 2.3.1., 2.3.3. пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 встановлено, що ЦВЛК є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України та на неї, окрім іншого, покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти), розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи, а також прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
На виконання підпункту 2.3.4. пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №420, ЦВЛК зокрема має право: перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров'я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів; запитувати від закладів охорони здоров'я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; а також розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Відповідно до підпункту 2.5.1. пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення №420, ВЛК (ЛЛК) належать до позаштатних постійно діючих ВЛК.
До складу ВЛК (ЛЛК) входять медичні працівники закладу охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону. (підпункт 2.5.3. пункту 2.5.)
Підпунктом 2.8.4. пункту 2.8 глави 2 розділу I Положення №420 передбачено, що на ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення.
За змістом пункту 3.1 глави 3 розділу І Положення №420, вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України "Про звернення громадян", Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року №735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за №94/29962.
Згідно з пунктом 3.3 глави 3 розділу I Положення №420, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення".
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_12 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_13 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
Пунктом 3.4 глави 3 розділу I Положення №420 встановлено, що у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.
Отже, зміст вказаних норм дає підстави для висновку про те, що ЦВЛК є найвищим керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України, який має повноваження розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 видано Довідку військово-лікарської комісії від 07.12.2022 року №9/1990, якою встановлено Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Остеохондроз ГНВХ. Кісткові остеофіти. Грижі Шморля . Дископатія грудного відділу. Гонартроз обох колінних суглобів 3 ст. Комбінована контрактура, порушення функції.
На підставі статті 61А, 64Б графи ІІ Розкладу хвороб графи ТДВ ОСОБА_1 визнаний непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку (Протокол №44 від 07.12.2022).
На підставі звернення слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів Головного управління Національної поліції в Одеській області, яким вилучено медичну справу громадянина ОСОБА_1 в ході досудового розслідування та додатком надані на розгляд до ЦВЛК, 01.04.2024 на засіданні штатної ВЛК ЦВЛК ЗСУ прийнято рішення про невідповідність діагнозу, зазначеного у довідці ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 від 07.12.2022 №9/1990 вимогам пункту "а" статті 61 Пояснень щодо застосування Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Постанову військоволікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_10 в карті медичного огляду військовозобов'язаного при ІНФОРМАЦІЯ_10 від 07.12.2022 №9/1990 щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 , 1986 року народження: "На підставі статті 61-а графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 до Положення) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку" - скасовано.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, підставою для такого скасування слугувало те, що в експертному діагнозі ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 від 07.12.2022 №9/1990 відсутні патологічні стани, які можна обґрунтовано віднести до статті 61-а. Ступінь порушення функції суглобів визначена без урахування вимог Таблиці 7 «Оцінка обсягу рухів у суглобах (у градусах)» статті 61. Постанова про придатність до військової служби в разі захворювань кісток та суглобів приймається після стаціонарного обстеження та лікування. При цьому слід ураховувати схильність захворювання до рецидивів або прогресування. Не надані результати спеціальних досліджень та виписні епікризи.
При цьому, штатною ВЛК ЦВЛК ЗСУ розглянуті наступні документи: 1) Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_1 , видане при ІНФОРМАЦІЯ_10 МА№001123 віл 07.12.2022; 2) Довідка ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 №9/1990 віл 07.12.2022; 3) Ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Одеси віл 20.02.2024; 4) Супровідний лист №4/-3309 віл 22.02.2024; 5) Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 28.02.2024 та опис до нього; 6) Облікова картка №3/35-03; 7) Запит №4/1-4370 від 19.03.2024; 8) відповідь на запит №2606 від 19.03.2024.
З наведеного вбачається, що фактичною підставою для скасування експертного діагнозу ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 від 07.12.2022 №9/1990 слугувало його неналежне оформлення, а саме: відсутність патологічного стану, якій можна обґрунтовано віднести до статті 61-а та визначення ступеню порушення функції суглобів без урахування вимог Таблиці 7 «Оцінка обсягу рухів у суглобах (у градусах)» статті 61.
Водночас, як обґрунтовано встановив суд першої інстанції, документи, що стали підставою для експертного діагнозу ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 від 07.12.2022 №9/1990, а саме: висновок магніто-резонансної томографії на ім'я ОСОБА_1 від 04.04.2022, на 1 арк; висновок магніто-резонансної томографії на ім'я ОСОБА_1 від 20.12.2016, на 1 арк; рекомендації «Спас. Мене спас» від 03.03.2023 ОСОБА_1 з додатками, на 3 арк; епікриз від 31.01.2023 на ім'я ОСОБА_1 з медичного центру «Спас. Мене спас» від 03.03.2023, на 2 арк; медичний висновок від 04.12.2017 на ім'я ОСОБА_1 з інституту ім. Філатова, на 1 арк; медичний висновок від 13.05.2019 на ім'я ОСОБА_1 з інституту ім. Філатова, на 1 арк; медичний висновок від 26.05.2019 на ім'я ОСОБА_1 з інституту ім. Філатова, на 1 арк; медичний висновок від 23.06.2020 на ім'я ОСОБА_1 з інституту ім. Філатова, на 1 арк; УЗД №740 від 05.02.2019 на ім'я ОСОБА_1 на 1 арк, та дві копії результатів аналізів, на 2 арк; УЗД №7255 від 07.11.2016 на ім'я ОСОБА_1 , на 1 арк; УЗД №7255 від 07.11.2016 на ім'я ОСОБА_1 , на 1 арк, ВЛК ЦВЛК ЗСУ не розглядалися.
Враховуючи зазначене, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає, що висновки відповідача про невідповідність діагнозу, зазначеного у довідці ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 від 07.12.2022 №9/1990, без дослідження документів, що стали підставою для його поставлення свідчить про невідповідність таких дій ВЛК ЦВЛК ЗСУ вимогам статті 2 КАС України, зокрема, обґрунтованості, неупередженості, добросовісності, розсудливості та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_4 .
Відхиляючи як безпідставні доводи апеляційної скарги про те, що суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, колегія суддів звертає увагу, що апелянтом визнається, що під час прийняття спірного рішення членами ЦВЛК не було проведено огляд позивача, як і не досліджено відповідну медичну документацію.
Частинними першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Також колегія суддів звертає увагу не те, шо відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення був порушений принцип, закріплений у п. 9 ч. 2 КАС України, а саме - з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Зазначений принцип розтлумачений у ст. 17 Закону України «Про адміністративну процедуру». Так, вказаною нормою установлено, що Особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов'язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов'язків. Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.
Водночас, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Отож, у спірних правовідносин слід ураховувати, що однією із складових принципу законності та верховенства права є правова процедура (fair procedure - справедлива процедура), яка передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.
У Рішенні від 11 жовтня 2018 року №7-р/2018 (справа №1-123/2018 (4892/17) Конституційний Суд України зазначив, що принцип юридичної визначеності як один з елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.
Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
Європейська Комісія "За демократію через право" на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року) (CDL-AD(2011)003rev) схвалила Доповідь "Верховенство права" (далі - Доповідь), у якій до елементів верховенства права віднесено, зокрема, юридичну визначеність та заборону свавілля (пункт 41).
У пункті 45 Доповіді зазначено, що потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними; у цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції; не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади; отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої дискреції та на спосіб її здійснення з достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій влади.
Щодо заборони свавілля у пункті 52 Доповіді зазначено про те, що хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб; їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним з поняттям верховенства права.
Виходячи з практики ЄСПЛ за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості адміністративних актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (рішення від 31 липня 2008 року у справі "Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки", від 22 листопада 1995 року у справі "Брайєн проти Об'єднаного Королівства", від 21 липня 2011 року у справі "Сігма радіо телевіжн лтд проти Кіпру", від 2 грудня 2010 року у справі "Путтер проти Болгарії").
Наведене дає підстави стверджувати, що межі дискреції суб'єкта владних повноважень під час прийняття управлінських рішень не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному контролю.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Суд першої інстанції правильно та повно з'ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.-
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов