П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/4060/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області, Миколаївській та Херсонській областях (Філія ГСЦ МВС) на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року (суддя Птичкіна В.В., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 21.05.2025) про зміну відповідача по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
25.04.2025 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, у якому позивач просив:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо зазначення ОСОБА_1 в довідці від 09.10.2024 № 51/9354 станом на 01.01.2023 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року у справі №1400/1413/24 розміру надбавки за особливості проходження служби - 0» відсотків та премії - « 0» відсотків;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року у справі №1400/1413/24 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області уточнену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 р., в якій вказати розмір надбавки за особливості проходження служби - 50 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, премії - 170 відсотків посадового окладу.
16.05.2025 МВС України подало до суду клопотання про заміну його як відповідача у справі на належного - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС).
В обґрунтування поданого клопотання зазначалося, що у зв'язку із переходом адміністративних функцій з видачі довідок від Міністерства внутрішніх справ України до Регіональних сервісних центрів ГСІІ МВС, органом, уповноваженим на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, зокрема Позивачу, оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії, відповідно до наказу ГСЦ МВС від 29 квітня 2024 року №77 та наказу МВС від 21 червня 2024 року №432 є Регіональний сервісний центр ГСП МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС).
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 задоволено вказане клопотання та замінено у справі відповідача - Міністерство внутрішніх справ України - на його правонаступника - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС).
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та ухвалити нову про відмову у заміні відповідача по справі №400/4060/25.
На думку апелянта, РСЦ ГСЦ МВС не є належним відповідачем у даній спрів, оскільки на підставі наказу МВС України від 22.04.2024 №259 ГСЦ МВС через РСЦ ГСЦ МВС з 01 травня 2024 року уповноважений видавати довідки про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №160/8324/19 та судових рішень у справах №826/3858/18 та №826/12704/18, а також здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди. Разом з тим, відомості про звернення ОСОБА_1 до сектору з пенсійних питань з обслуговування Миколаївської області (м. Миколаїв) РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) відсутні.
МВС України надіслало до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто в порядку письмового провадження.
Апеляційним судом справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 46 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
За визначенням пунктів 8 та 9 частини першої статті 4 КАС України:
- позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду;
- відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;
Приписами частини третьої статті 48 КАС України передбачено, що у разі якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Суд першої інстанції, здійснюючи заміну відповідача на належного, виходив з того, що під час розгляду справи відбулося компетенційне правонаступництво, оскільки втратив чинність наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25 лютого 2019 року №129 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» (із змінами) та документи та інформація на електронних та паперових носіях, щодо осіб, які проходили службу в органах внутрішніх справ і отримують пенсії відповідно до Закону України передано Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях сектору з пенсійних питань в Миколаївській області.
Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступних міркувань.
Так, у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №812/1408/16 виснувано, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва:
1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та
2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень. Зокрема, підставами для заміни відповідача у справі, що є суб'єктом владних повноважень на правонаступника, є або припинення суб'єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Ураховуючи, що у МВС Україні не є ліквідованим або реорганізованим, а лише визначило в своєї структурі підпорядкований йому підрозділ (РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС)) уповноважений на вирішення питання з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій, колегія суддів вважає помилковим здійснення судом першої інстанції заміни відповідача (МВС Україні) іншою особою.
Зазначене призвело б до того, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дії МВС України щодо визначення в довідці від 09.10.2024 №51/9354 станом на 01.01.2023 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача розміру надбавки за особливості проходження служби та премії - 0 відсотків, фактично залишились без розгляду.
У разі, якщо суд вважає, що видача довідок не належить до компетенції МВС, він має право залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить видача таких довідок, як другого відповідача.
Ураховуючи, що в силу приписів процесуального законодавства суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження позбавлений можливості в межах наданих йому КАС України процесуальних повноважень залучити співвідповідача до участі у справі, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення згаданого питання.
Резюмуючи все викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування статті 52 КАС України, що призвело до порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відтак, апеляційна скарга РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області, Миколаївській та Херсонській областях (Філія ГСЦ МВС) - задовольнити частково.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року про зміну відповідача по справі №400/4060/25 - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов