П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/8304/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року (суддя Токмілова Л.М., м. Одеса, повний текст рішення складений 28.08.2024) по справі за адміністративним позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,-
14.03.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, у якому позивач просив визнати протиправною та скасувати сформовану 29.02.2024 Міжрегіональним управлінням Володимиром Раілком постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПД/ХС/754/058/НП/П, якою було вирішено накласти на Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області штраф у розмірі 21300 гривень.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
На думку апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача про те, що ненадання позивачем документів, визначених у пунктах 1, 3, 4-6 Вимоги, створило перешкоди у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) та призвело до порушення позивачем ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до якої суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: - допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; - не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; - виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; - надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; - одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу. Враховуючи, що позивачем створено перешкоду у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) шляхом ненадання інформації, необхідної для проведення заходу державного нагляду (контролю) на виконання вимоги державного інспектора про надання документів, апелянт вважає, що на позивача обґрунтовано та правомірно накладено штраф спірної постановою.
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на адресу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за вх. №3-13/ПД-24 від 03.01.2024 надійшло звернення ОСОБА_1 від 03.01.2024 про порушення ТУ ДСА України в Херсонській області вимог законодавства про працю щодо порушення строків виплати заробітної плати та виплати її не в повному обсязі, ненадання інформації, передбаченої ст. 116 Кодексу законів про працю України.
Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці отримало лист-погодження Державної служби України з питань праці від 09.01.2024 №ЦА-142/1/2.3.1-24а на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТУ ДСА у Херсонській області.
На виконання частини другої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ПМУ Держпраці видано направлення про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в ТУ ДСА в Херсонській області №ПД/1/349-24 від 12.01.2024 на підставі наказу ПМУ Держпраці №4/ПД -3К від 10.01.2024, яким доручено заступнику начальника відділу з питань праці управління інспекційної діяльності у Херсонській області ПМУ Держпраці Паламарчук І.С. з 15.01.2024 по 19.01.2024 провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) у ТУ ДСА в Херсонській області з питань обліку робочого часу, оплати праці, виплати заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку відповідно до умов, визначених трудовим договором.
15.01.2024 заступником начальника відділу Паламарчук І.С. складено вимогу №ПД/ХС/754/058/В про надання до 16.00 год. 16.01.2024 переліку документів, а саме:
1. Установчі документи Каланчацького районного суду (Статут, Положення тощо).
2. Штатний розпис працівників апарату Каланчацького районного суду.
3. Табелі обліку використання робочого часу за період жовтень 2023 року - грудень 2023 року працівників апарату Каланчацького районного суду.
4. Відомості по нарахуванню та виплаті заробітної плати за період жовтень 2023 року - грудень 2023 року працівників апарату Каланчацького районного суду.
5. Довідку про наявну суму заборгованості із виплати заробітної плати перед працівниками апарату Каланчацького районного суду, зазначивши загальну суму невиплаченої заробітної плати штатним та звільненим працівникам станом на 01.01.2024, з обов'язковим зазначенням періоду, за який виникла заборгованість.
6. Довідку про наявну суму заборгованості із виплати на дату заробітної плати перед ОСОБА_1 , зазначивши загальну суму невиплаченої заробітної плати станом на дату звільнення, з обов'язковим зазначенням періоду, за який виникла заборгованість, з розмежуванням по місяцям та складовим заробітної плати, належної суми до виплати при звільненні, з урахуванням грошової компенсації за всі не використані нею дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки.
7. Наказ про звільнення ОСОБА_1 .
8. Організаційно-розпорядчі документи, якими визначено порядок обліку використання робочого часу працівниками, складання та оформлення табелів обліку робочого часу, порядок взаємодії структурних підрозділів при нарахуванні та виплаті заробітної плати в ДСА.
9. Організаційно-розпорядчі документи, якими визначено облікову політику та організацію бухгалтерського обліку в ТУ ДСА у Херсонській області та її структурних підрозділах.
10. Журнал реєстрації перевірок.
Перед початком перевірки 15 січня 2024 року начальнику ТУ ДСА у Херсонській області Міняйлу М.П. пред'явлено наказ про здійснення позапланового заходу від 10.01.2024 №4/ПД-ЗК, лист погодження Державної служби України з питань праці від 09.01.2024 №ЦА-142/1/2.3.1-24а та службове посвідчення, під особистий підпис вручено копію направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 12.01.2024 №ПД/1/349-24 та вимогу про надання документів від 15.01.2024 року №ПД/ХС/754/058/В із зазначенням строку виконання до 16:00 год. 16 січня 2024 року. В журналі реєстрацій перевірок внесено запис про проведення заходу державного контролю.
ТУ ДСА України в Херсонській області були надані копії наступних документів:
- штатний розпис Каланчацького районного суду Херсонської області;
- наказ про звільнення заступника керівника апарату Каланчацького районного суду Херсонської області ОСОБА_1 ;
- заяву ОСОБА_1 про звільнення;
- підтвердження відправлення наказу засобами електронного зв'язку;
- табель обліку використання робочого часу Каланчацького районного суду Херсонської області за жовтень 2023 року;
- розрахункові листи про нарахування та виплату заробітної плати за жовтень 2023 року;
- платіжні відомості зарплати від 31.10.2023 та 30.11.2023 (розрахунки за жовтень 2023);
- положення про організацію бухгалтерського обліку в Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в Херсонській області, затвердженого наказом від 07 квітня 2023 року №13-ОД.
В ході перевірки та при проведенні аналізу наданих позивачем документів відповідачем встановлено надання неповного переліку документів, зазначених у вимозі, а саме:
- установчих документів Каланчацького районного суду (Статут, Положення тощо);
- табелів обліку використання робочого часу за листопад та грудень 2023 року працівників апарату Каланчацького районного суду;
- відомостей по нарахуванню та виплаті заробітної плати за листопад - грудень 2023 року працівників апарату Каланчацького районного суду;
- довідок про наявну суму заборгованості із виплати заробітної плати перед працівниками апарату Каланчацького районного суду із зазначенням загальної суми невиплаченої заробітної плати штатним та звільненим працівникам станом на 01.01.2024, з обов'язковим зазначенням періоду, за який виникла заборгованість;
- довідки про наявну суму заборгованості із виплати заробітної плати перед ОСОБА_1 із зазначенням загальної суми невиплаченої заробітної плати станом на дату звільнення, з обов'язковим зазначенням періоду, за який виникла заборгованість, з розмежуванням по місяцям та складовим заробітної плати, належної суми до виплати при звільненні, з урахуванням грошової компенсації за всі не використані нею дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки;
- організаційно - розпорядчих документів, якими визначено порядок обліку використання робочого часу працівниками, складання та оформлення табелів обліку робочого часу, порядок взаємодії структурних підрозділів при нарахуванні та виплаті заробітної плати в ДСА.
ТУ ДСА України в Херсонській області листом від 15.01.2024 року №04-/24 повідомило Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, що організаційно-розпорядчі документи, якими визначено порядок обліку використання робочого часу працівників Каланчацького районного суду Херсонської області, в Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України відсутні.
Виплата заробітної плати всім працівникам апаратів місцевих загальних судів Херсонської області, у тому числі і Каланчацького районного суду, здійснюється на підставі табелів обліку робочого часу, форма якого затверджена наказом Державного комітету статистики України №489 від 05.12.2008 року «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», а також Положенням про організацію бухгалтерського обліку в територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в Херсонській області, затвердженого наказом Управління №13-ОД від 07.04.2023 року.
Довідкою від 18.01.2024 №02-107/24ТУ ДСА України в Херсонській області повідомило Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, що табель обліку робочого часу є підставою для нарахування працівникам заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності, сум за період щорічних відпусток, інших виплат. Складений і підписаний відповідальною за ведення табеля особою та погоджений керівником суду табель подається до бухгалтерії. Табель обліку робочого часу є однією з головних підстав для нарахування заробітної плати.
Відповідно до наданих документів для нарахування заробітної плати Каланчацьким районним судом Херсонської області станом на 01.01.2024 заборгованість із виплати заробітної плати працівникам апарату суду відсутня.
Заступник керівника апарату ОСОБА_1 звільнена з посади відповідно до наказу Територіального управління ДСА України в Херсонській області №04-05/216 від 28.12.2023 року з 01 січня 2024року. Заборгованість по виплаті заробітної плати - відсутня.
У зв'язку з ненаданням документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, зазначених в пунктах 1, 3, 4, 5, 6 та 8 Вимоги, заступником начальника відділу Паламарчук І.С. складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю №ПД/ХС/754/058/ НП від 19.01.2024 року.
29.02.2024 року заступником начальника Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Володимиром Раілко винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПД/ХС/754/058/НП/П, якою накладено на Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області штраф у розмірі 21300,00 грн за порушення законодавства України, а саме: створення перешкод у проведенні перевірки з питань додержання законодавства про працю.
За змістом згаданої постанови, штраф накладено у зв'язку із ненаданням у встановлений строк повного переліку документів, витребуваних у вимозі, що розцінене контролюючим органом, як створення перешкоди у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) шляхом ненадання інформації, необхідної для проведення заходу державного нагляду (контролю), на виконання вимоги державного інспектора про надання документів, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Вважаючи постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю протиправною, ТУ ДСА України в Херсонській області звернулося до суду з даним адміністративним позовом про її скасування.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ТУ ДСА суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем було надано увесь наявний у нього перелік документів та повідомлено про причини ненадання інших документів, що зазначені у вимозі, що спростовує висновки відповідача про створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування у вигляді ненадання документів.
Суд виснував, що створення перешкод у вигляді ненадання документів має місце тоді, коли суб'єкт господарювання не надає наявні у нього документи, а ненадання документів, які взагалі відсутні, про що повідомлено контролюючий орган, не може бути підставою для притягнення до відповідальності за створення перешкод у проведенні перевірки з питань додержання законодавства про працю.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступного.
Так, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб'єкт приватного права зобов'язаний добросовісно виконувати свої обов'язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
Водночас суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом №877-V.
Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 2 Закону №877-V його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.
Статтею 4 цього Закону встановлені загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), зокрема такі.
Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (частина перша).
Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку (частина третя).
Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу (частина восьма).
Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом (частина дев'ята).
Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом (частина десята).
Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (частина одинадцята).
При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів (частина п'ятнадцята).
Статтею 6 Закону №877-V передбачені особливості проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), зокрема підставами для здійснення позапланових заходів є:
подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.
Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;
неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання;
звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
Відповідно до статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:
найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;
номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;
перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;
дата початку та дата закінчення заходу;
тип заходу (плановий або позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
підстави для здійснення заходу;
предмет здійснення заходу;
інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:
дату складення акта;
тип заходу (плановий або позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
предмет державного нагляду (контролю);
найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Усі розпорядчі документи, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до статті 8 Закону №877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:
вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;
вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);
відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом;
надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;
застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема:
повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;
ознайомити керівника суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;
не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом;
дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
не перешкоджати праву суб'єктів господарювання на будь-який законний захист, у тому числі третіми особами.
Згідно зі статтею 10 Закону №877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема:
бути поінформованим про свої права та обов'язки;
вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;
перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;
не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:
державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;
посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;
посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта господарювання);
тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п'ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;
орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);
органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;
у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю);
бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;
вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб'єкта господарювання;
одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);
надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;
оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.
Відповідно до статті 11 Закону №877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний:
допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;
не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;
виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;
надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;
одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону №877-V невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Частиною другою статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, згідно з абзацом 7 частини другої цієї статті, за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, що тягне відповідальність у вигляді штрафу в трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи) визначено у Порядку №509.
Зокрема, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування зокрема.
Справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб'єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв'язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що створення перешкод суб'єктом господарювання органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), які, зокрема можуть полягати у ненаданні документів для проведення інспекційного відвідування, має наслідком накладення штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до відповідача штрафу слугувало те, що в ході перевірки та при проведенні аналізу наданих позивачем документів відповідачем встановлено надання неповного переліку документів, зазначених у вимозі, а саме:
- установчих документів Каланчацького районного суду (Статут, Положення тощо);
- табелів обліку використання робочого часу за листопад та грудень 2023 року працівників апарату Каланчацького районного суду;
- відомостей по нарахуванню та виплаті заробітної плати за листопад - грудень 2023 року працівників апарату Каланчацького районного суду;
- довідок про наявну суму заборгованості із виплати заробітної плати перед працівниками апарату Каланчацького районного суду із зазначенням загальної суми невиплаченої заробітної плати штатним та звільненим працівникам станом на 01.01.2024, з обов'язковим зазначенням періоду, за який виникла заборгованість;
- довідки про наявну суму заборгованості із виплати заробітної плати перед ОСОБА_1 із зазначенням загальної суми невиплаченої заробітної плати станом на дату звільнення, з обов'язковим зазначенням періоду, за який виникла заборгованість, з розмежуванням по місяцям та складовим заробітної плати, належної суми до виплати при звільненні, з урахуванням грошової компенсації за всі не використані нею дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки;
- організаційно - розпорядчих документів, якими визначено порядок обліку використання робочого часу працівниками, складання та оформлення табелів обліку робочого часу, порядок взаємодії структурних підрозділів при нарахуванні та виплаті заробітної плати в ДСА.
Разом з тим відповідачем не заперечується, що ТУ ДСА України в Херсонській області листом від 15.01.2024 року №04-/24 повідомило Міжрегіональне управління, що організаційно-розпорядчі документи, якими визначено порядок обліку використання робочого часу працівників Каланчацького районного суду Херсонської області, в Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України відсутні. Виплата заробітної плати всім працівникам апаратів місцевих загальних судів Херсонської області, у тому числі і Каланчацького районного суду, здійснюється на підставі табелів обліку робочого часу, форма якого затверджена наказом Державного комітету статистики України №489 від 05.12.2008 року «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», а також Положенням про організацію бухгалтерського обліку в територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в Херсонській області, затвердженого наказом Управління №13-ОД від 07.04.2023 року. Довідкою від 18.01.2024 №02-107/24ТУ ДСА України в Херсонській області повідомило Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, що табель обліку робочого часу є підставою для нарахування працівникам заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності, сум за період щорічних відпусток, інших виплат. Складений і підписаний відповідальною за ведення табеля особою та погоджений керівником суду табель подається до бухгалтерії. Табель обліку робочого часу є однією з головних підстав для нарахування заробітної плати. Відповідно до наданих документів для нарахування заробітної плати Каланчацьким районним судом Херсонської області станом на 01.01.2024 заборгованість із виплати заробітної плати працівникам апарату суду відсутня. Заступник керівника апарату ОСОБА_1 звільнена з посади відповідно до наказу Територіального управління ДСА України в Херсонській області №04-05/216 від 28.12.2023 року з 01 січня 2024 року. Заборгованість по виплаті заробітної плати - відсутня.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що така поведінка позивача не свідчить про створення ним перешкод у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) або вчинення інших недобросовісних дій, які б могли стати підставою для притягнення до відповідальності спірної постановою.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, створення перешкод у вигляді ненадання документів має місце тоді, коли суб'єкт господарювання не надає наявні у нього документи, що зумовило неможливість реалізації наявного інспектора праці повноважень щодо інспекційного відвідування. Ненадання документів, які взагалі відсутні не може бути підставою для притягнення до відповідальності за створення перешкод у проведенні перевірки з питань додержання законодавства про працю.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги Міжрегіонального управління, оскільки вони фактично зводяться до порушення позивачем законодавства про працю, а не свідчать про створення перешкод позивачем у проведенні контрольного заходу, що зумовило неможливість реалізації наявного інспектора праці повноважень щодо інспекційного відвідування, тобто не входять до предмету цього спору.
Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов