Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 серпня 2025 р. Справа № 520/6431/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого апеляційного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Другого апеляційного адміністративного суду, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Другого апеляційного адміністративного суду щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідку для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2025 року у відповідності до вимог ч. 2 статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» обчисливши розмір суддівської винагороди, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу, з розрахунку на один місяць для працездатних осіб, який був визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» в розмірі 3028 грн;
- зобов'язати Другий апеляційний адміністративний суд, видати ОСОБА_1 довідку для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням базового розміру посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, яку ОСОБА_1 займала до звільнення у відставку, у відповідності до вимог ч. 2 статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів, обчисливши розмір суддівської винагороди, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць для працездатних осіб, який визначений Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 11.11.2020 року позивач відрахована зі штату у зв'язку з поданням у відставку відповідно до наказу Другого апеляційного адміністративного суду №04-05/382 від 11 листопада 2020 року на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 10 листопада 2020 року №3063/0/15-20.
З листопада 2020 року є суддею у відставці, перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Харківській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, відповідно до статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.
18.03.2025 року позивач звернулася до Другого апеляційного адміністративного суду із заявою про надання довідки про суддівську винагороду станом на 01.01.2025 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням прожиткового мінімуму 3028 грн. Листом від 19.03.2025 №2.1-28/12171/25 відповідач відмовив у наданні такої довідки. Підставою для відмови було вказано те, що нарахування та виплата суддівської винагороди суддям Другого апеляційного адміністративного суду здійснюється виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисом суду на 2025 рік. Вказане слугувало підставою для звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до його Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" та ним отримана, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Представником відповідача надіслано до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що наказом Другого апеляційного адміністративного суд від 11.11.2020 року №04-05/382 позивача звільнено з посади судді Другого апеляційного адміністративного суду.
18.03.2025 року позивач звернулась до відповідача з заявою, в якій просила надати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн, встановленого на 01.01.2025.
Листом від 19.03.2025 №2.1-28/12171/25 Другий апеляційний адміністративний суд відмовив у видачі такої довідки, зазначивши, що суми прожиткового мінімуму на 2025 рік встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", яким запроваджено розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді, яка станом на 01.01.2025 складає 2102 грн.
З позову вбачається, що спірним є питання щодо величини, яка є розрахунковою при визначенні розміру посадового окладу судді для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 130 Конституції України, розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Відповідно до ч.3 ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" для обрахунку посадового окладу судді передбачений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 гривень.
Питання, щодо правомірності застосування для розрахунку посадового окладу судді прожиткового мінімуму, визначеного законами Про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 2021 року, такої величини як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", неодноразово був предметом розгляду Касаційним адміністративним судом України.
З цього приводу склалась стала судова практика, посилання на яку міститься в позові.
Водночас, 24.04.2025 Великою Палатою Верховного суду України прийнято рішення у справі № 240/9028/24, в якому висловлено позицію щодо прожиткового мінімуму, який підлягає застосуванню при визначення посадового окладу судді.
Відповідно до постанови в цій справі (забезпечено надання загального доступу 20.05.2025), Велика Палата Верховного суду України дійшла таких висновків: "Закон № 966-XIV дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
93. Згідно зі статтею 1 цього Закону прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
94. Частиною третьою статті 4 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
95. Так, за змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб було встановлено у розмірі 2684 гривні.
96. Водночас згідно з абзацом п'ятим цієї статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, було встановлено у розмірі 2102 гривні.
97. Аналогічно абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб було встановлено у розмірі 3028 гривень, а згідно з абзацом п'ятим цієї статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - у розмірі 2102 гривні.
98. Отже, окремими приписами законів України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2023 року та з 1 січня 2024 року відповідно встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
99. У цьому аспекті Велика Палата Верховного Суду зауважує, що наведені приписи абзацу п'ятого статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та абзацу п'ятого статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому, застосовуючи їх для визначення посадового окладу позивачки, відповідач-1 діяв на законних підставах.
100. Водночас викладений у цій справі висновок Великої Палати Верховного Суду відрізняється від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22, від 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23 та ін. Спори у цих справах стосувалися застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року.
101. У наведених справах Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV, і в цьому ж Законі закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум. Ураховуючи те, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді" і за приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відсутність законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.
102. За позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в цій категорії спорів закон про Державний бюджет України на відповідний рік не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
103. Велика Палата Верховного Суду не погоджується з наведеними висновками з таких міркувань.
104. Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
105. Водночас законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
106. Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді".
Отже, Велика Палата Верховного Суду з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі №620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Застосовуючи зазначені вище приписи і враховуючи викладену вище позицію Великої палати Верховного Суду України, суд доходить висновку, що відмова відповідача видати позивачці довідку для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 3028 грн є правомірною, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Другого апеляційного адміністративного суду (майдан Театральний, буд. 1, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61057 код ЄДРПОУ: 42256976) про визнання діяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.