з питань забезпечення адміністративного позову
Справа № 500/4532/25
01 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Подлісної І.М. розглянувши клопотання про забезпечення адміністративного позову Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Тернопільській області про зупинення дії рішення, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з заявою про забезпечення позову до Головне управління ДПС у Тернопільській області про зупинення дії рішення.
30 липня 2025 року позивачем через канцелярію суду подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності №895-л від 24.07.2025 Головного управління ДПС у Тернопільській області, а саме на право роздрібної торгівлі пальним, за несплату чергового платежу за ліцензію ФОП ОСОБА_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_1 терміном дії з 11.07.2024 по 11.07.2029, до набрання законної сили рішенням у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування такого рішення №895-л від 24.07.2025. .
В обґрунтування вказаного клопотання позивач посилається на те, що рішенням Головного управління ДПС у Тернопільській області №895-л від 24.07.2025, анульовано ліцензію на роздрібну торгівлю пальним у зв'язку із несплатою чергового платежу за ліцензію.
Заявник вказує на те, що таке рішення спричиняє прямі негативні наслідки для провадження господарської діяльності, а тому він звернувся до суду із цією заявою про забезпечення позову.
При цьому ФОП ОСОБА_1 , позбавлений права здійснювати вид діяльності з роздрібної торгівлі пального (підакцизного товару), який є його основним видом господарської діяльності і невжиття заходів забезпечення фактично призведе до повного зупинення його господарської діяльності.
Заявник у поданій заяві посилається на те, що не зупинення дії рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності №895-л від 24.07.2025 невідворотно призведе до негативних фінансових наслідків в частині відсутності прибутку суб'єкта підприємницької діяльності, що в свою чергу напряму вплине на виплату заробітної плати працівникам та беззаперечно приведе до скорочення штату та позбавить ФОП ОСОБА_1 можливості виконання взятих на себе зобов'язань щодо поставки пального.
ОСОБА_1 вказує, що в разі задоволення вказаної заяви про забезпечення позову та зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області до набрання законної сили рішенням суду у справі про визнання протиправним рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності №895-л від 24.07.2025, жодній із сторін спору не буде нанесено будь-яких збитків, адже заявник й надалі буде здійснювати торгівлю пальним, тобто продовжувати здійснювати свою господарську діяльність, й надалі будуть виконуватись взяті на себе договірні зобов'язання.
Як зазначено у заяві, предметом майбутнього позову є правомірність рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності №895-л від 24.07.2025 Головного управління ДПС у Тернопільській області.
Вирішуючи подану заяву суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом приписів ч.ч. 1, 4, 5, 6 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Аналізуючи наведені норми права слід дійти висновку, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недоущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного харатеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Як зазначено вище, законодавець встановив три підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;
- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
Отже, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Системний аналіз наведених норм також дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Тому, підставами для забезпечення позову є очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість або значне ускладнення захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, очевидна протиправність рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є 47.30 Роздрібна торгівля пальним.
З метою здійснення основного виду своєї господарської діяльності заявник у встановленому порядку отримав від контролюючого органу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №19120314202400095 терміном дії з 11.07.2024 до 11.07.2029, видану за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 , АЗС.
Станом на сьогодні, укладеноряд трудових договорів між ФОП ОСОБА_1 з найманими особами і за 2024 рік ФОП ОСОБА_1 проведено витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату найманих працівників у сумі 5 809 843 грн 00 коп.
У заявника наявні зобов'язання щодо поставки пального, зокрема:
- згідно укладеного між ФОП ОСОБА_1 (продавець) та Теребовлянська спеціалізована школа-ліцей (покупець) договору купівлі-продажу нафтопродуктів №33 від 24.03.2025.
Відповідно до пп. 1.1 п. 1 (Предмет договору) вказаного Договору №33 узгоджено, що Продавець зобов'язується передавати (продати) належний йому на праві власності товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах цього Договору.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. п. 2 Договору №33:
Найменування Дизельне паливо;
Кількість товару визначається Покупцем відповідно до його виробничих потреб;
Підпунктом 6.1 п. 6 (Відповідальність сторін) Договору №33 узгоджено, що у випадках порушення своїх зобов'язань Сторони несуть відповідальність визначену Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У пп. 7.1 п. 7 (Строк дії Договору та інші положення) Договору №33 встановлено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2025 року.
згідно договору купівлі-продажу нафтопродуктів №1 від 15.06.2023 укладеного між ФОП ОСОБА_1 (продавець) та ТОВ "Альтфатер Тернопіль" (покупець).
Відповідно до пп. 1.1 п. 1 (Предмет договору) вказаного Договору №1 узгоджено, що Продавець зобов'язується передавати (продати) належний йому на праві власності товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 2 (Відомості про товар) Договору №1:
Найменування Нафта і дистиляти, ДК 021-2015-091300009, а саме дизельне паливо та бензин марки А-95 (пп. 2.1);
Кількість товару визначається Покупцем відповідно до його виробничих потреб (пп. 2.2).
Підпунктом 6.1 п. 6 (Відповідальність сторін) Договору №1 узгоджено, що у випадках порушення своїх зобов'язань Сторони несуть відповідальність визначену Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Підпунктом 6.2 п. 6 (Відповідальність сторін) Договору №1 визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.
В свою чергу, пп. 6.3 п. 6 (Відповідальність сторін) Договору №1 закріплено, що у разі не передачі Продавцем товару Покупцю у строк, обумовлений пп. 3.1 п. З даного Договору, Продавець, за порушення строків виконання зобов'язання, сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У пп. 8.1 п. 8 (Строк дії Договору та інші положення) Договору №1 встановлено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та проторговується на той самий термін та за тих же умов, якщо жодна із сторін не заперечує письмово у термін до 30 календарних днів до моменту припинення дії такого; а в частині виконання грошових зобов'язань - до моменту повного та належного виконання Сторонами усіх своїх грошових зобов'язань за цим Договором.
Також, у заявника наявні аналогічні договірні зобов'язання й з іншими контрагентами згідно укладених Договорів купівлі-продажу Довгенська ЗОШ І-ІІ ступенів (Договір № 12 від 25.02.2025), з Теребовлянською міською радою (Договір від 17.04.2025), з Центром розвитку спорту та фізичного виховання Теребовлянської міської ради (Договір № 39866/8 від 03.02.2025), з ТОВ "Агро Престиж" (Договір № 1/2/24 від 01.01.2024).
Згідно Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.04.2025 №3817-IX припинення дії ліцензії - це позбавлення суб'єкта господарювання права на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності, на який (які) йому надано ліцензію, у порядку, визначеному цим Законом.
Отже, за своєю правовою природою рішення Головного управління ДПС в Тернопільській області №895-л від 24.07.2025 фактично блокує господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 в частині роздрібної торгівлі пальним, який є основним видом діяльності. Як наслідок, неможливість провадження господарської діяльності зумовить невиконання роздрібної торгівлі пальним, договірних зобов'язань перед контрагентами, втрати очікуваного прибутку, що очевидно вплине на результати господарської діяльності товариства, заблокує формування доходу та виплати заробітної плати працівникам, а надалі і можливого вивільнення працівників, що очевидно ускладнить відновлення господарської діяльності у разі вирішення спору на користь заявника.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про наявність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких заявнику необхідно буде докласти значних зусиль.
Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Судом враховано те, що Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 у справі №240/26736/21 сформував правовий висновок, відповідно до якого анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з моменту її отримання суб'єктом господарювання позбавляє його права на подальше здійснення такої діяльності, та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору після розриву відповідних господарських зав'язків, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду.
При цьому, підставою для прийняття ГУ ДПС у Тернопільській області рішення припинення дії ліцензії №895-л від 24.07.2025, як вказано у самому рішенні, є: «несплата чергового платежу за ліцензію».
Однак, заявник стверджує, що 17.07.2025 ним здійснено черговий платіж за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, про що повідомив контролюючий орган заявою встановленого зразка від 18.07.2025 та долученою платіжною інструкцією №470 від 17.07.2025.
Вказану заяву, платіжну інструкцію, а також, відомості з електронного кабінету платника податків про зарахування коштів, про реквізити для сплати, довідку з банку про зарахування коштів, долучено заявником до заяви про забезпечення позову.
Зазначені обставини будуть досліджуватись судом в процесі розгляду справи, однак, наразі свідчать про вчинення заявником дій щодо внесення чергового платежу за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним ще до прийняття контролюючим органом спірного рішення.
Враховуючи наведене, вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, який просить позивач, шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області №895-л від 24.07.2025, суд вважає таким, який в повній мірі узгоджується з положеннями ст.ст. 150, 151 КАС України, оскільки в даному випадку існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі у вигляді зупинення основної господарської діяльності позивача на підставі оскаржуваного рішення. У свою чергу, невжиття таких заходів забезпечення позову у разі задоволення позову призведе до необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушених прав позивача, оскільки заборона здійснення торгівлі пальним може призвести до повного зупинення господарської діяльності заявника.
Також, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням КАС України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
При цьому, на переконання суду, зміст таких заходів забезпечення позову свідчить про те, що ці заходи спрямовано виключно на збереження існуючого становища ФОП ОСОБА_1 до вирішення судом спору по суті і є тимчасовим заходом, покликаним запобігти виникненню ускладнень та докладанню значних та невиправданих зусиль для відновлення господарської діяльності товариства у разі ухвалення рішення на його користь.
У свою чергу, вжиття судом заходів забезпечення позову не порушить прав та законних інтересів відповідача чи інших осіб.
В даному випадку вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті, і не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для припинення ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
При цьому, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Таким чином, приймаючи рішення про забезпечення позову, суд виходить з того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, заподіяна позивачу шкода внаслідок зупинення господарської діяльності у зв'язку з неможливістю реалізації товарів та відмовою контрагентів від співпраці буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв'язків та нормалізація ведення господарської діяльності, призведе до значних зусиль та витрат заявника.
Зважаючи на вищевикладене, а також те, що правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи по суті, то невжиття заходів забезпечення позовної заяви може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Заходи забезпечення позовної заяви відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Таким чином, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані матеріали, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення заяви.
Додатково слід роз'яснити, що відповідно до ч.8 ст.157 КАС України:
Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі:
1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу;
2) повернення позовної заяви;
3) відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст.ст.117-118, 158-160, 241, 243, 248 КАС України, суд -
Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 30.07.2025 задовольнити.
Зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області №895-л від 24.07.2025 про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видану ФОП ОСОБА_1 , реєстраційний номер: 19120314202400095, терміном дії з 11.07.2024 по 11.07.2029, за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 , АЗС - до набрання законної сили рішенням у справі №500/4532/25.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 01 серпня 2025 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.