04 серпня 2025 рокусправа № 380/22040/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2016 року по 04.04.2019 (включно) року в повному обсязі;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2016 по 28.02.2018;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2016 по 28.02.2018, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, розрахованої відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, за період з березня 2018 року по квітень 2019 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату належної ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, розраховану відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, за період з березня 2018 року по квітень 2019 року включно.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату належної ОСОБА_1 основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, із застосуванням індексації грошового забезпечення, розраховану відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, за період з березня 2018 року по квітень 2019 включно.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2024 року у справі №380/22040/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - повернуто позивачу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 січня 2025 року у справі №380/22040/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі №380/22040/24 про повернення позовної заяви скасовано, а справу №380/22040/24 направлено для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.
29 січня 2025 року справу одержано Львівським окружним адміністративним судом.
Ухвалою від 30 січня 2025 року прийнято до розгляду справу № 380/22040/24 та відкрито провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на день виключення зі списків особового складу військових частин позивач не отримав індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2016 року до 28 лютого 2018 року. Також позивач зазначає, що відповідно до чинних нормативно-правових актів базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення вважається місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (посадового окладу) військовослужбовця за посадою, яку він займає, і таким місяцем є січень 2008 року. Також зазначає, що відповідачами не було нараховано та виплачено різниця між сумою індексації грошового забезпечення і розміром підвищення доходу чим порушено вимоги абз. 4, п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що у межах наявного фінансового ресурсу підстав для виплати індексації грошового забезпечення у період з 1 грудня 2016 року до 28 лютого 2018 року у військової частини не було та фінансування на виплату індексації. Крім того, вказав, що визначення базового місяця відноситься до дискреційних повноважень відповідача. У підсумку вказав, що індексація грошового забезпечення нараховувалась позивачу своєчасно та в повному обсязі, а тому й підстави для компенсації за несвоєчасно виплачену індексацію відсутні. Також зазначає, що починаючи з квітня 2018 року для проведення подальшої індексації індекс споживчих цін розраховується наростаючим підсумком до перевищення порогу інфляції. У березні-листопаді 2018 року підстави для індексації грошового забезпечення були відсутні, оскільки за даними Держкомстату України офіційна публікація індексу споживчих цін, який перевищив 103%, відбулась у листопаді 2018 року (обчислений наростаючим підсумком з квітня (наступний місяць після підвищення тарифів) по жовтень 2018 року), що за приписами п. 1-1 Порядку № 1078 є підставою для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу з грудня 2018 року. У грудні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 1921 грн, у зв'язку з чим індексації підлягало грошове забезпечення в саме в цьому розмірі. Сума, що перевищує цю межу, не індексується, оскільки грошове забезпечення індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. (п. 4 Порядку № 1078). З цього приводу зауважує, що позивач помилково тлумачить положення п. 5 Порядку № 1078, вважаючи, що у відповідному місяці до визначеної раніше суми індексації повинна додаватися не сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації у періоді, починаючи з базового місяця, а якась фіксована сума, розрахована за наслідками індексації грошового забезпечення в період з січня 2008 року по лютий 2018 року. Разом з тим, за приписами зазначених вище положень Порядку № 1078 підвищення грошового забезпечення та визначення як наслідок нового базового місяця фактично обнуляють всі раніше нараховані з наростаючим підсумком коефіцієнти та суми індексації за попередній період до підвищення тарифних ставок (окладів) і жодна фіксована сума до нового періоду обчислення індексації після такого підвищення і визначення нового базового місяця не переходять. Після визначення нового базового місяця індексація грошового забезпечення повинна обраховуватись заново з місяця, наступного за місяцем підвищення грошових доходів (абзац 2 п. 5 Порядку № 1078), а тому перенесення з попередніх періодів нарахування індексації якоїсь фіксованої суми та її виплата після підвищення грошових доходів та визначення нового базового місяця суперечить зазначеним положенням Порядку № 1078.
Всебічно дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 04.04.2019 №78 (по стройовій частині), позивач виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
30.01.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку - суми індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом від 19.04.2024 №690/А-257/102 відповідач повідомив, що відсутні підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з базовим місяцем січень 2008 року. Також не має підстав для нарахування та виплати індексації різниці, оскільки розмір доходу перевищує суму індексації грошового забезпечення.
Вважаючи протиправні дії відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2016 року до 28 лютого 2018 року із врахуванням базового місяця січень 2008 року та не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в повному розмірі за період з 01.03.2018, звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частинами першою, другою, третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Індексація є складовою частиною грошового забезпечення і обов'язок з нарахування та виплати такої у відповідні періоди покладався на органи по місцю проходження служби та перебування на грошовому забезпеченні позивача у відповідних органах охорони кордону (відповідачі), а саме: - у період із вересня 2014 року по березень 2017 року на ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ); - у період із квітня 2017 року по грудень 2018 року на ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_5 ); - у період із січня 2019 року по червень 2020 року на НОМЕР_6 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_7 ); - у період із липня 2020 року по листопад 2020 року на ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_5 ); - у період із грудня 2020 року по квітень 2023 року на ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_8 ).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з статтею 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
З аналізу положень Закону № 2011-XII та Закону № 1282-ХІІ слід дійти висновку, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Щодо визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Аналіз наведених норм законодавства України дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 вказаної постанови вона набрала чинності з 01.01.2008.
Ця постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме - до 01.03.2018.
Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2016 року до 28 лютого 2018 року.
Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Позовні вимоги про захист права не можуть вважатися передчасними, якщо вони були предметом правовідносин, з яких виник спір. Позиція відповідача з цих питань не залишає підстав сподіватися, що у разі визнання за позивачем права на нарахування індексації, вона буде перерахована так, як про це просив позивач.
Отже, за результатами розгляду цієї справи, з метою забезпечення ефективного правового захисту прав та інтересів позивача, та з метою недопущення необхідності наступного звернення до суду з позовом щодо перерахунку індексації у певному відсотковому розмірі, в межах розгляду цієї справи необхідно було дослідити питання щодо базового місяця для нарахування спірної індексації.
Окрім цього, за усталеною судовою практикою дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Внаслідок викладеного суд вважає про необхідність задоволення позову шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 грудня 2016 року до 28 лютого 2018 року та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2016 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січня 2008 року.
Щодо індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 04.04.2019, суд зазначає наступне.
Зміна посадового окладу позивача відбулася на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
Оскільки, з 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Згідно з розміщеною на офіційному сайті Державної служби статистики України інформацією про індекс споживчих цін:
- індекс споживчих цін у березні 2018 склав 101,1;
- індекс споживчих цін у квітні 2018 року склав 100,8;
- індекс споживчих цін у травні 2018 року склав 100,0;
- індекс споживчих цін у червні 2018 року склав 100,0;
- індекс споживчих цін у липні 2018 року склав 99,3;
- індекс споживчих цін у серпні 2018 року склав 100,0;
- індекс споживчих цін у вересні 2018 року склав 101,9.
- індекс споживчих цін у жовтні 2018 року склав 101,7.
Враховуючи наведене, індекс споживчих цін з квітня 2018 року по жовтень 2018 року не перевищував 103%.
Суд звертає увагу, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
Саме такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21.
Суд встановив, що відповідач не проводив нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по квітень 2019 року (включно).
В межах спірного періоду у позивача, починаючи з 01.03.2018 збільшився посадовий оклад у зв'язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України» від 01.03.2018 №90.
Разом з тим, питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також, виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078.
Відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах.
Абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 передбачено спеціальний механізм захисту прав працівника для забезпечення підтримання рівня його платоспроможності, який полягає у тому, що навіть у випадку підвищення посадового окладу та зміни місяця підвищення доходу (базового місяця), роботодавцю необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації яка підлягала виплаті у цьому місяці і розміром підвищення доходу відповідної особи для того, щоб запобігти зменшенню загального рівня доходу через припинення нарахування індексації.
Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.
Тобто, з березня 2018 року підлягає до виплати сума індексації грошового забезпечення, визначена на підставі вищенаведених положень Порядку №1078, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить таку суму індексації.
Вказані правові висновки були неодноразово викладені в постановах Верховного Судом від 22.12.2022 у справі № 380/14479/21, від 02.11.2022 у справі № 120/12718/21-а.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Ураховуючи наведене, суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на виплату індексації грошового забезпечення, а тому доводи відповідача у цій частині є необґрунтованими.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач порушив вимоги законодавства та протиправно позбавив позивача гарантій індексації грошового забезпечення як складової грошового забезпечення військовослужбовців.
Таким чином доводи відповідача, про відсутність фінансових ресурсів для виплати індексації грошового забезпечення є безпідставним.
Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому у Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абз. 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абз. 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абз. 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням набрання 01.03.2018 чинності Постановою № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21.
З огляду на викладене, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо вимоги зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату належної позивачу основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, із застосуванням індексації грошового забезпечення, розраховану відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, за період з березня 2018 року по квітень 2019 включно, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку з відмовою відповідача у нарахуванні індексації грошового забезпечення, спору щодо виплати основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення із застосуванням індексації грошового забезпечення не існує, бо відповідач взагалі не здійснював нарахування індексації грошового забезпечення. Суд не може передбачити у даному випадку, як вчинить відповідач.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Суд зазначає, що судовому захисту підлягає лише дійсне порушене право. Задоволення позовних вимог на майбутнє не допускається.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Щодо судового збору, то такий позивачем не сплачувався, оскільки відповідно до п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір» останній звільнений від його сплати.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2016 по 04.04.2019 в повному обсязі.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату належної ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, розраховану відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, за період з березня 2018 року по 04.04.2019.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович