01 серпня 2025 рокусправа № 380/5299/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. у письмовому провадженні розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить суд:
-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди із 01.03.2018 до 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 31.01.2025 включно;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за періоди із 01.03.2018 до 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 31.01.2025 включно у розмірі 4463,15 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування поточної індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 31.01.2025 включно із урахуванням іншого ніж березень 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 поточну індексацію грошового забезпечення за період із з 01.01.2024 по 31.01.2025 включно із урахуванням березня 2018року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що позивачка у спірний період із грудня 2015 року по 31.01.2025 включно проходила військову службу та перебувала на грошовому забезпеченні в НОМЕР_4 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_5 ) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджується архівними відомостями особистих карточок грошового забезпечення за 2015-2025 роки. Відповідно до інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.03.2021 припинено юридичну особу військова частина НОМЕР_5 із визначенням правонаступника військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 на даний час ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ). Позивач стверджує, що відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), у редакції, чинній з 01.12.2015 (після змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013), базовий місяць для індексації змінюється лише у разі підвищення посадового окладу. Останнє законодавчо встановлене підвищення посадових окладів військовослужбовців до березня 2018 року відбулося у січні 2008 року (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294). Відтак, саме січень 2008 року мав бути базовим місяцем для розрахунку індексації у спірний період до 28.02.2018. Позивач посилається на численну практику Верховного Суду, яка підтверджує такий підхід. Крім того, представник позивача вказує на протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу так званої індексації-різниці за період із 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 31.01.2025 (дату звільнення). Він стверджує, що у березні 2018 року відбулося підвищення грошового забезпечення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, однак розмір цього підвищення (51,77 грн) був меншим за суму можливої індексації, розрахованої від базового місяця січня 2008 року (4463,15 грн). Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, у такому випадку мала бути нарахована та виплачуватися фіксована сума індексації (індексація-різниця) у розмірі 4411,38 грн (4463,15 грн -51,77грн) щомісячно до наступного підвищення окладів або до звільнення. Представник позивача також просить зобов'язати відповідача виплатити компенсацію податку на доходи фізичних осіб, утриманого з нарахованої індексації, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44).
Ухвалою від 19.03.2025 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Відповідач скористався правом на подання відзиву та подав суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Інших заяв по суті справи сторонами не надано.
Суд встановив таке.
Згідно з Витягом з Наказу начальника НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 31.01.2025 №130-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 31.01.2025.
ОСОБА_1 у спірний період із грудня 2015 року по 31.01.2025 включно проходила військову службу та перебувала на грошовому забезпеченні в НОМЕР_4 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_5 ) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), що підтверджується архівними відомостями особистих карточок грошового забезпечення за 2015-2025 роки.
Відповідно до інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.03.2021 припинено юридичну особу військова частина НОМЕР_5 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) із визначенням правонаступника військову частину НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 на даний час ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 )).
Із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення вбачається, що при проходженні військової служби позивачці із грудня 2015 року до часу звільнення не нараховувалась індексація грошового забезпечення, крім поточної індексації з урахуванням березня 2018 року як місяця обчислення індексу споживчих цін.
У відповідь на адвокатський запит, ІНФОРМАЦІЯ_2 надав Розрахунок нарахування індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року по грудень 2022, з січня 2024 року по січень 2025 року (далі - Розрахунок), з якого вбачається, що відповідачем за період з січня 2015 року по лютий 2018 року включно позивачці нараховувано індексація грошового забезпечення з урахуванням з вересня 2013 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (так званий базовий місяць).
На думку позивача, дії відповідача щодо визначення інших місяців ніж січень 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації у період із 01.12.2015 по 28.02.2018 включно протиправними, оскільки із грудня 2015 року при нарахуванні індексації не міг застосовуватись інший місяць, як місяця обчислення індексу споживчих цін (так званий базовий місяць) ніж січень 2008 року.
Також, із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 та із наданих відповідачем розрахунків слідує, що у період із березня 2018 року по грудень 2022 року нараховувалося та виплачувалася позивачці поточна індексація з урахуванням березня 2018 року, як місяця обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін, виплату якої проводили щомісячно із грудня 2018 року. Позивачка вважає, що з боку відповідача порушено її право на отримання індексації різниці за період із березня 2018 року до часу звільнення з військової служби із огляду на наступне.
Відповідно до архівної відомості особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 рік, грошовий дохід позивачки у лютому 2018 року становив 10 201,48 грн (за виключенням разових виплат, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення у сумі 6 352,80 грн, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 740 грн та компенсації прибутку 3 112,97 грн) і включав такі постійні складові, які не мають разового характеру:оклад за військове звання - 60 грн; посадовий гірські - 185 грн; посадовий оклад - 740 грн; надбавка за вислугу років ГР - 37 грн; надбавка за вислугу років - 160 грн; бойове чергування - 37 грн; надбавка за ОУС - 138,75 грн; надбавка за ВОВЗ - 1 063,80 грн; класність - 37 грн; щомісячна додаткова грошова винагорода - 3 811,68 грн; премія - 3 931,25 грн.
Згідно з архівної відомості особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 рік, грошовий дохід у березні 2018 року становив 10 192,03 грн (за виключенням компенсації прибутку у сумі 1 834,57 грн) і включав такі постійні складові, які не мають разового характеру: - оклад за військове звання - 950 грн;- посадовий гірські - 770 грн; посадовий оклад - 3 080 грн; надбавка за вислугу років ГР - 231 грн; надбавка за вислугу років - 1 209 грн; класність - 192,50 грн; щомісячна додаткова грошова винагорода - 63,53 грн; премія - 3 696 грн.
Аналогічна інформація про доходи ОСОБА_1 у лютому 2018 року у сумі 10 201,48 грн (за виключенням разових виплат, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення у сумі 6 352,80 грн та матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань у сумі 740 грн) та у березні 2018 року у сумі 10 192,03 грн відображена у Довідках ОК-5 та ОК-7, які містять дані про суми заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
Вважає, що має право на отримання індексації нарахованої та виплаченої у порядку та спосіб визначений законодавством за спірний період військової служби і що це право відповідач порушив через протиправну бездіяльність та протиправні дії.
При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно із частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
В силу статті 19 Закону №2017-III державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Так, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон №1282-XII) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Положеннями статті 2 Закону №1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 Закону №1282-XII визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
В силу частини першої статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Приписами частини другої статті 5 Закону № 1282-XII передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Згідно частини шостої статті 5 Закону № 1282-XII проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Частиною другою статті 6 Закону № 1282-XII визначено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 8 Закону № 1282-XII перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.
За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно з п.2 вказаного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Відтак, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Згідно з абз. 5 п. 4 Порядку № 1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
До Порядку № 1078 внесено зміни згідно з постановою Кабміну України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», відповідно до якої п. 5 Порядку №1078 викладено в новій редакції. Зокрема, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати . У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Таким чином, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку.
Згідно з п. 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Законодавчо встановлена максимальна межа нарахованої індексації.
Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19.
З аналізу вказаних норм вбачається, що місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Постановою Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (далі - Постанова №1294) затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців, які змінювалися протягом спірного періоду.
Абзацом другим п.3 передбачено, що згаданої вище постанови Уряду №1013 для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Водночас жодної норми про зміну базового місяця для нарахування індексації вона не містить.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до п.13 постанови №1294 вона набрала чинності з 01.01.2008, тобто датою, з якою позивач пов'язує встановлення базового місяця індексації.
Вказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме з 01.03.2018.
Згідно абз. 3 п. 1.1. Порядку №1078 індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
П'ятий абзац п. 1.1. Порядку №1078 встановлює, що для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.
Відповідно до абз.4 п.1.1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком.
Індексація нараховується з наступного місяця, з якого відбулося підвищення цін на споживчі товари та послуги.
Проаналізувавши постанову Кабміну України №1294 в період її дії з 01.01.2008 до 01.03.2018, суд встановив незмінність встановлених Урядом розмірів посадових окладів військовослужбовців. Тобто, січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів).
Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 30.03.2023 у справі № 380/16409/21, від 04.04.2023 у справі № 300/5628/21 та інших.
Верховний Суд у постанові від 15.04.2024 у справі 380/2263/22 дійшов, зокрема, до таких висновків:
« 24. Отже, Постановою №1013 з 1 грудня 2015 року були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Пунктом 3 цієї постанови вирішено підвищити розміри посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також переглянути постійні додаткові виплати, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою №1013.
25. У цьому контексті системний та цільовий способи тлумачення норм Постанови №1013 дають Суду підстави дійти висновку про те, що січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації саме заробітної плати працівникам, яким були підвищені оклади з 1 грудня 2015 року.
26. Водночас норми Постанови №1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для них «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)», з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку №1078 (зі змінами, внесеними Постановою №1013)».
З викладеного вбачається, що для проведення індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 відповідач мав переглянути «базовий місяць», визначений за старими правилами, змінивши його на «місяць підвищення доходу», тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанови від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, щодо регулювання подібних правовідносин.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294 (далі - Постанова №1294) затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до пункту 13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.
З січня 2008 року по 28.02.2018 посадовий оклад військовослужбовців не змінювався.
Верховний Суд у постановах від 12.05.2022 у справі №580/3335/21, від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 28.06.2022 у справі №420/4841/21 дійшов висновку про те, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, оскільки в період з 01.01.2008 по 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців були незмінними.
Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01.03.2018.
Після прийняття Постанови №704 базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
З огляду на місяць підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 суд дійшов висновку, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу, за яким і слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 28.02.2018.
Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладених у постановах від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, від 12.05.2022 у справі № 200/7006/21, від 06.04.2023 у справі №380/12370/21.
Таким чином, базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що відповідач, починаючи з грудня 2015 року, повинен був застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком № 1078.
Відтак, саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач має право на індексацію його грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з застосуванням базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018- січень 2008 року.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі № 380/3632/21.
Щодо вимоги щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення за періоди із 01.03.2018 до 31.12.2022 включно, суд зазначає таке.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.
Водночас слід зауважити, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21.
В межах спірного періоду слід врахувати, що у зв'язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України», починаючи з 01.03.2018 у позивача збільшився посадовий оклад.
Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
У контексті викладених норм суд зазначає, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах.
У цьому випадку положеннями абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 передбачено спеціальний механізм захисту прав працівника для забезпечення підтримання рівня його платоспроможності, який полягає у тому, що навіть у випадку підвищення посадового окладу та зміни місяця підвищення доходу (базового місяця), роботодавцю необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації яка підлягала виплаті у цьому місяці і розміром підвищення доходу відповідної особи для того, щоб запобігти зменшенню загального рівня доходу через припинення нарахування індексації.
Якщо розмір підвищення грошового доходу військовослужбовця перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078.
Тобто, з березня 2018 року підлягає до виплати сума індексації грошового забезпечення, визначена на підставі вищевикладених положень Порядку №1078. У разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то сума індексації підлягає до виплати в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить таку суму індексації.
Вказані правові висновки неодноразово викладені Верховним Судом, зокрема в постановах від 22.12.2022 у справі №380/14479/21, від 02.11.2022 у справі №120/12718/21-а.
Суд встановив, що відповідач з 01.03.2018 по 31.12.2019 здійснювалося періодичне нарахування «поточної» індексації грошового забезпечення та без врахування положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення». Таким чином, з урахуванням зазначених норм, відповідачі не нараховували та не виплачували позивачу індексацію грошового забезпечення з березня 2018 року по грудень 2019 року та не вирішували питання щодо наявності у позивача права на отримання «індексації-різниці», відповідно до абзаців 3, 4 цього пункту.
Як вже зазначалося в рішенні, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо нездійснення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахування січня 2008 року як базового місяця.
Зважаючи на викладене, суд не може брати до уваги розрахунок індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по грудень 2022 року, оскільки відповідачем не здійснено індексації грошового забезпечення за попередній період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та не вирішено питання щодо наявності у позивача права на отримання «індексації-різниці» за період з 01.03.2018 по 31.12.2019.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 31.12.2022.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.01.2025 із застосуванням базового місяця березня 2018 року та відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX, зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Зазначена норма набрала законної сили відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень - з 01.01.2023.
Вказана норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» є чинним та неконституційним не визнавався.
Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення протягом 2023 року.
Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті, однак це не спростовує факту того, що на 2023 рік зупинено дію Закону №1282-XII приписами абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 03.11.2022, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у даній справі.
При цьому, оскільки дію Закону №1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, який прийнятий на виконання вимог ч. 2 ст. 6 вказаного Закону також не може діяти протягом 2023 року.
Отже, відповідач не нараховуючи та не виплачуючи позивачу індексацію грошового забезпечення в 2023 році діяв відповідно до норм чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Що ж стосується 2024 року, суд зауважує, що статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Отже, якщо приріст індексу споживчих цін (коефіцієнт індексації) обчислюється з 01.01.2024, то в силу вимог пункту 5 Порядку №1078 приріст розраховується з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, тобто таким місяцем є грудень 2023 року.
Індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.
Порядком №1078 визначено, що індекс споживчих цін обчислюється Державною службою статистики України і публікується в офіційних періодичних виданнях не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним.
Індекси споживчих цін опубліковані Державною службою статистики України в газеті «Урядовий кур'єр» та становили (по відношенню до попередніх місяців): за січень - 100,4% (дата опублікування 13.02.2024); за лютий - 100,3% (12.03.2024); за березень - 100,5% (11.04.2024); за квітень - 100,2% (14.05.2024); за травень - 100,6% (12.06.2024).
У червні 2024 року по відношенню до травня 2024 року індекс споживчих цін становив 102,2%, за період січень-червень 2024 року - 104,3% (дата опублікування 12.07.2024).
Так, наростаючим підсумком індекс споживчих цін у період з січня по червень 2024 року перевищив 103% лише в червні 2024 року і склав 104,3%. До червня 2024 року перевищення індексом споживчих цін показника 103% не було.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовця у зв'язку з її індексацією повинно здійснитись у серпні 2024 року.
За наведеного слідує, що починаючи з січня по липень 2024 року індексація військовослужбовців не проводилася, адже не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.
Судом встановлено, що починаючи з серпня 2024 року, позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, а саме у серпні-листопаді по 130,20 грн, у грудні в сумі 254,35 грн.
Доводів щодо незгоди позивача з вказаними сумами позовна заява не містить.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність з боку відповідача 1 протиправних дій щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за 2024 рік.
Отже, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо 2025 року, суд зауважує, що статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.
Отже, у січні 2025 року позивачу правомірно не нараховувалась індексація грошового забезпечення.
Індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.
Аналізуючи офіційні дані, що містяться у Зведеній таблиці індексів споживчих цін за період з 2000 по 2025 роки, можна стверджувати, що у 2025 році показник інфляції не досягнув рівня, необхідного для перевищення встановленого порога індексації у 103%.
Тобто, підстав для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2025 по 31.01.2025 зі встановленням базового місяця березень 2018року, немає.
Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині позовних вимог (щодо 2024-2025років), а тому у їх задоволенні належить відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, належним та ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 28.02.2018 враховуючи базовий місяць січень 2008 року, а також зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 індексацію грошового забезпечення, розраховану як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у березні 2018 року, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року установлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
Щодо фіксованої суми індексації, то слід зазначити, що у період існування спірних правовідносин Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містили.
Цей термін фігурував у додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Уряду № 1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.03.2023 року у справі № 400/3826/21.
Проте Постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у ньому, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
Між тим, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 дає суду підстави для висновку, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Стосовно дискреційних повноважень, Суд неодноразово зазначав, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один із правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку (до прикладу, постанови Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 802/412/17-а, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17).
З наведеного суд робить висновок, що у спірному періоді повноваження державних органів щодо визначення місяця підвищення тарифних ставок (окладів) для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними Постановою № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.
Такі висновки судом у цій справі зроблено з огляду на останню актуальну правову позицію Верховного Суду щодо застосування вказаних вище норм матеріального права, зокрема в постановах від 23.05.2023 у справі № 380/7782/21 і від 18.05.2023 у справі № 400/7421/21.
Аналогічні за змістом висновки висловлені Верховним Судом, з-поміж інших постанов, у постановах від 19.05.2022 в справі № 400/103/21, від 31.05.2022 в справах № 380/7071/21, № 400/4491/20, від 09.06.2022 в справі № 600/524/21-а, від 28.09.2022 у справі № 560/3965/21, від 21.03.2023 в справі № 620/7687/21, від 22.03.2023 в справі № 380/1730/22, від 06.04.2023 в справах N 380/166/21, № 380/12370/21, № 380/19089/21, № 420/18162/21, від 19.04.2023 в справі № 380/10594/21, від 20.04.2023 в справі № 320/8554/21, від 27.04.2023 в справах № 380/6869/21, № 420/15397/21, від 03.05.2023 в справах № 400/5597/20, № 160/10790/22, від 04.05.2023 в справі № 640/29759/21 та від 10.05.2023 в справі № 260/5461/21.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення та індексацію грошового забезпечення позивачу із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб необхідно задовольнити з огляду на таке.
Кабінет Міністрів України 31.05.2017 посилив соціальний захист військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу, які звільняються зі служби, а також членів їх сімей та вніс зміни до «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44).
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 №375 «Про внесення змін до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових нагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового та начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам звільненим зі служби, для відшкодування утриманих сум ПДФО з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що нарахування та виплату грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення слід проводити з врахуванням положення пункту 2 Порядку №44, водночас з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Оскільки позивач відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, такий ним не сплачувався, а отже, також не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо не встановлення базового місяця - січень 2008 року при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2022.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення грошового доходу, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, відповідно до «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, розраховану як різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового доходу у березні 2018 року, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.