01 серпня 2025 рокусправа № 380/3906/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді за участю:Морської Галини Михайлівни
секретаря судового засідання прокурора представника позивача представників відповідачаСенчука Л.Ю. Мельничука Ю.І., Микитишин М.-М.Є., Комара Б.М., Олексія Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні надра" про зобов'язання вчинити дії, -
Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні надра" (далі - відповідач), в якому просить :
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельні надра» укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації охоронний договір щодо пам'ятки історії місцевого значення - складові частини «Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» - «Опорний пункт «Північ» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/4-Лв, «Опорний пункт «Захід» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/5-Лв, та «Опорний пункт «Схід» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/6-Лв, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.
Ухвалою від 04.03.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 09.04.2025.
Ухвалою від 02.04.2025 суд перейшов до розгляду справи у загальному провадженні.
Ухвалою від 30.04.2025 закрите підготовче провадження.
Протокольними ухвалами від 28.05.2025, 16.06.2025 у судовому засіданні оголошені перерви.
У судовому засіданні 23.07.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 01.08.2025.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 517 від 13.07.2021 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Держаного реєстру нерухомих пам'яток України» занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення у Львівській області та видом об'єкта пам'ятки науки і техніки - Західну групу печерних сховищ «Гожеві печери» (група «Лиса гора») (охоронний № 2967/2-Лв) та Східну групу печерних сховищ «Гожеві печери» (група «Лиса гора») (охоронний № 2967/3-Лв). Надалі, наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 189 від 08.06.2022 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Держаного реєстру нерухомих пам'яток України» занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення у Львівській області та видом об'єкта пам'ятки історії 13 об'єктів, що входять до Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв», серед яких, опорні пункти «Північ», «Захід» та «Схід» ( групи «Лиса гора») (охоронний № 2967/4-Лв, № 2967/5-Лв, № 2967/6-Лв). Вказаний наказ прийнято з урахуванням рішення Експертної комісії з питань обліку об'єктів культурної спадщини (протокол 1/22 від 16.02.2022).
Згідно з обліковими документаціями (копії додаються) об'єкт культурної спадщини «Опорний пункт «Північ» займає північну частину «Лисої гори» та розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: 4623082000:04:000:0081, 4623082000:04:000:0406, 4623082000:04:000:0404, 4623082000:04:000:0366. Об'єкт культурної спадщини «Опорний пункт «Захід» займає північно-західну частину та верхівку гори «Лиса гора» і розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: 4623082000:04:000:0081, 4623082000:04:000:0363, 4623082000:04:000:0371, 4623082000:04:000:0372, 4623082000:04:000:0366. 4623082000:04:000:0407, Об'єкт культурної спадщини «Опорний пункт «Схід» займає виступ східного схилу «Лисої гори» на рівні 315-330 м. Територія «Опорного пункту «Схід» розташована на земельних ділянках з кадастровими номерами: 4623082000:04:000:0558 і 4623082000:04:000:0559 та частково знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами: 4623082000:04:000:0363, 4623082000:04:000:0364, 4623082000:04:000:0369, 4623082000:04:000:0407, 4623082000:04:000:0560.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна власником 4623082000:04:000:0363, 4623082000:04:000:0371, 4623082000:04:000:0407 земельних ділянок з 4623082000:04:000:0364, 4623082000:04:000:0404, з 07.07.2023 є кадастровими номерами: 4623082000:04:000:0369, 4623082000:04:000:0406, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельні надра».
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Департаментом архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації перед ТОВ «Будівельні надра» було ініційовано питання щодо укладення охоронного договору на вказані об'єкти культурної спадщини, що підтверджується листом від 05.11.2024 №16-4418/0/2-24 та повторним листом від 16.01.2025 № 16-270/0/2-25. Однак, слід зазначити, що станом на 01.04.2024 на адресу Департаменту звернень від ТОВ «Будівельні надра» щодо укладення охоронного договору на об'єкт культурної спадщини, а саме складові частини «Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» пам'ятки історії місцевого значення: «Опорний пункт «Північ» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/4-Лв, «Опорний пункт «Захід» (група «Лиса гора»)»,охоронний № 2967/5-Лв, та «Опорний пункт «Схід» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/6-Лв не надходило.
Із вказаних підстав Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.
Прокурор у судовому засіданні підтримав позов, просив його задовольнити.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що законодавство розділяє 2 правові категорії: пам'ятки культурної спадщини та земель, на яких розташовані пам'ятки, що не є тотожними поняттями. Об'єкти археології на вказаних у позові земельних ділянках - відсутні, що підтверджується вихідними даними (висновком) Науково-дослідного центру Інституту археології Національної академії наук України. Отже, зобов'язання укладати охоронні договори з власниками земельних ділянок, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини (за винятком пам'яток археології), що має місце в даному випадку суперечить вимогам чинного законодавства.
При переході права власності на земельні ділянки до ТОВ «Будівельні Надра» - не набуло право власності та користування на об'єкти культурної спадщини. З цього приводу не було жодних юридичних актів та відповідних погоджень органів охорони культурної спадщини. Натомість, 07.12.2021 року Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області прийняла рішення №1302 «Про надання дозволу на прийняття до комунальної власності Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області об'єктів культурної спадщини, що є складовою частиною пам'ятки історії місцевого значення «Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв».
У відповідності до вищенаведеного саме Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області є власником і користувачем зазначених пам'яток культурної спадщини, і саме на ній лежить обов'язок щодо укладення охоронних договорів.
Також стверджує, що об'єкти частково чи повністю знаходяться на земельних ділянках третіх осіб. Із доданих до позову матеріалів справи, встановлення конкретних меж розмежування вказаних об'єктів та місця розміщення їх ключових несучих конструкцій не надається можливим. Водночас укладення охоронного договору передбачає не лише закріплення конкретних прав та обов'язків, але й несення встановленої законодавством відповідальності. Відповідач не може нести відповідальність за пошкодження, незбереження чи знищення вказаних об'єктів поза межами своїх земельних ділянок. Втім, з огляду на зміст позовних вимог та відсутність детальних межових ознак, укладення охоронного договору з Відповідачем породжує для нього обов'язок нести відповідальності за цілісність перелічених об'єктів, в тому числі й за елементи їх конструкцій, розміщених поза межами його земельних ділянок, та фактично за потенційні порушення з боку третіх осіб.
Представники відповідача у судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні позову.
Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації надіслав суду пояснення, у яких просив суд задовольнити позов, мотивуючи тим, що Порядок укладення охоронних договорів регулюється Законом України «Про охорону культурної спадщини» та Порядком укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 р. № 630). Відповідно до п. 6 Порядку в охоронному договорі зазначається режим використання пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини, у тому числі території, на якій вони розташовані. Власник (користувач) пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини (п. 12 Порядку). Відтак, обов'язок укладення охоронного договору покладається саме на власника/ користувача об'єкту культурної спадщини, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від власника/користувача повинна виходити ініціатива укладення охоронного договору.
Укладання охоронних договорів має імперативний характер та спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Стверджує, що Відповідач протягом одного місяця з моменту отримання об'єкту культурної спадщини у користування зобов'язаний був укласти охоронний договір на об'єкт культурної спадщини, а саме складові частини «Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» пам'ятки історії місцевого значення «Опорний пункт «Північ» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/4-Лв, «Опорний пункт «Захід» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/5-Лв, та «Опорний пункт «Схід» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/6-Лв. Департаментом архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації перед ТОВ «Будівельні надра» було ініційовано питання щодо укладення охоронного договору на вказані об'єкти культурної спадщини, що підтверджується листом від 05.11.2024 №16-4418/0/2-24 та повторним листом від 16.01.2025 № 16-270/0/2-25 (копії додаються). Однак, слід зазначити, що станом на 01.04.2024 на адресу Департаменту звернень від ТОВ «Будівельні надра» щодо укладення охоронного договору на об'єкт культурної спадщини, а саме складові частини «Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» пам'ятки історії місцевого значення: «Опорний пункт «Північ» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/4-Лв, «Опорний пункт «Захід» (група «Лиса гора»)»,охоронний № 2967/5-Лв, та «Опорний пункт «Схід» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/6-Лв не надходило.
Представниця Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації у судовому засіданні підтримала позов, просила суд його задовольнити.
Прокурор надіслав відповідь на відзив, де зазначив: «…Факт місця знаходження вказаних пам'яток історії як об'єктів культурної спадщини на вищевказаних земельних ділянках підтверджується вихідними даними (висновком) Науково-дослідного центру Інституту археології Національної академії наук України, що досліджено у 2020 році на замовлення гр. ОСОБА_1 , котрому згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, станом 2020 рік, тобто на час проведення вищезгаданого дослідження щодо факту наявності на земельних ділянок пам'яток археології належали на праві приватної власності земельні ділянки 4623082000:04:000:0363, 4623082000:04:000:0367, 4623082000:04:000:0371, 4623082000:04:000:0404, 4623082000:04:000:0405, 4623082000:04:000:0406. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та облікових карт на вищевказані пам'ятки культурної спадщини, земельні ділянки, на яких частково знаходяться зазначені об'єкти, з 07.07.2023 перебувають у власності ТзОВ «Будівельні Надра». Раніше зазначені вищевказані земельні ділянки були у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Також з'ясовано, що ні з попередніми, ні з теперішнім власником земельних ділянок, на яких розміщені пам'ятки історії, науки та техніки, не укладено охоронних договорів для збереження цих пам'яток. … Крім цього, відповідно до п.18 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини, затвердженого По становою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 р. № 630), охоронний договір на пам'ятку археології чи її частину укладається власником (користувачем) земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка археології, з відповідним органом охорони культурної спадщини…».
Просить суд задовольнити позов.
Розглянувши надані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 17.05.2021 № 362/0/5-21 «Про занесення щойно виявлених об'єктів до Переліку об'єктів культурної спадщини» 18 об'єктів культурної спадщини, що є складовими частинами пам'ятки історії місцевого значення - Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» (охоронний № 2967-Лв), включені, за поданням Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, до Переліку об'єктів культурної спадщини як щойно виявлені об'єкти культурної спадщини за видом «історія». Серед цих об'єктів, також зазначено: Східна група печерних сховищ «Гожеві печери»; Західна група печерних сховищ «Гожеві печери»; Опорний пункт «Схід» ( група «Лиса гора»); Опорний пункт «Захід» ( група «Лиса гора»); Опорний пункт «Північ» ( група «Лиса гора»).
Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 517 від 13.07.2021 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Держаного реєстру нерухомих пам'яток України» занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення у Львівській області та видом об'єкта пам'ятки науки і техніки - Західну групу печерних сховищ «Гожеві печери» (група «Лиса гора») (охоронний № 2967/2-Лв) та Східну групу печерних сховищ «Гожеві печери» (група «Лиса гора») (охоронний № 2967/3-Лв).
Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 189 від 08.06.2022 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Держаного реєстру нерухомих пам'яток України» занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення у Львівській області та видом об'єкта пам'ятки історії 13 об'єктів, що входять до Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв», серед яких, опорні пункти «Північ», «Захід» та «Схід» ( групи «Лиса гора») (охоронний № 2967/4-Лв, № 2967/5-Лв, № 2967/6-Лв).
Вказаний наказ прийнято з урахуванням рішення Експертної комісії з питань обліку об'єктів культурної спадщини (протокол 1/22 від 16.02.2022).
Згідно з обліковими документаціями (копії додаються) об'єкт культурної спадщини «Опорний пункт «Північ» займає північну частину «Лисої гори» та розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: 4623082000:04:000:0081, 4623082000:04:000:0406, 4623082000:04:000:0404, 4623082000:04:000:0366.
Об'єкт культурної спадщини «Опорний пункт «Захід» займає північно-західну частину та верхівку гори «Лиса гора» і розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: 4623082000:04:000:0081, 4623082000:04:000:0363, 4623082000:04:000:0371, 4623082000:04:000:0372, 4623082000:04:000:0366. 4623082000:04:000:0407.
Об'єкт культурної спадщини «Опорний пункт «Схід» займає виступ східного схилу «Лисої гори» на рівні 315-330 м. Територія «Опорного пункту «Схід» розташована на земельних ділянках з кадастровими номерами: 4623082000:04:000:0558 і 4623082000:04:000:0559 та частково знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами: 4623082000:04:000:0363, 4623082000:04:000:0364, 4623082000:04:000:0369, 4623082000:04:000:0407, 4623082000:04:000:0560.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна із 07.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельні надра» є власником земельних ділянок з кадастровими номерами :
4623082000:04:000:0363,
4623082000:04:000:0364,
4623082000:04:000:0369,
4623082000:04:000:0371,
4623082000:04:000:0404,
4623082000:04:000:0406,
4623082000:04:000:0407.
Факт місця знаходження вказаних пам'яток історії як об'єктів культурної спадщини на вищевказаних земельних ділянках підтверджується вихідними даними (висновком) Науково-дослідного центру Інституту археології Національної академії наук України, що досліджено у 2020 році на замовлення гр. ОСОБА_1 , котрому згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, станом 2020 рік належали зазначені земельні ділянки.
Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА надіслав ТОВ «Будівельні надра» лист №16-4418/0/2-24 від 05.11.2024 із проханням забезпечити укладення охоронного договору на вказані об'єкти культурної спадщини.
Окружною прокуратурою 02.01.2025 на адресу Львівської ОДА скерований лист спонукального характеру №14.57/05-42 - 39 ВИХ з метою вжиття заходів реагування до укладення з ТОВ «Будівельні надра» охоронного договору задля збереження «Комплексу «Фортеця фортифікаційних та інженерних споруд м. Миколаїв» як об'єкта культурної спадщини пам'ятки історії місцевого значення та його складових, якими є «Опорний пункт «Північ» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/4-Лв, «Опорний пункт «Захід» (група «Лиса гора»)»,охоронний № 2967/5-Лв, та «Опорний пункт «Схід» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/6-Лв.
Львівська обласна військова адміністрація листом №5/14 343/0/2-25/7-16.3.2 від 09.01.2025 повідомила прокуратуру, що станом на 08.01.2025 до органу охорони культурної спадщини Львівської ОДА не надходило звернень від ТОВ «Будівельні надра» щодо укладення охоронних договорів на вказані вище об'єкти культурної спадщини.
Прокурор стверджує, що Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, котрий маючи реальну можливість та відповідні повноваження вжити відповідні заходи реагування такі не вживає, натомість займає споглядальницьку позицію у захисті інтересів держави у сфері охорони об'єктів культурної спадщини. Вказані обставини у свою чергу вимагають втручання органів прокуратури у ситуацію, яка склалася щоби інтереси держави не залишилися без відповідного захисту.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 року № 1805-III (далі - Закон № 1805-III).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1805-III охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Частиною першою статті 13 Закону №1805-ІІІ врегульовано, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки.
Відповідно до підпункту «б» частини першої статті 14 Закону №1805-ІІІ занесення до Реєстру пам'ятки місцевого значення здійснюється рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Частиною другою вказаної статті закріплено, що об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).
Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Таким чином, об'єкт архітектури включається до Переліку щойно виявленого об'єкта культурної спадщини за умови, що відповідає ознакам та вимогам до об'єкту культурної спадщини для включення об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Статтею 23 Закону № 1805-III передбачено, Усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
При передачі пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини (далі за текстом - Порядок №1768).
Згідно з пунктами 1, 2 Порядку №1768 охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини (далі - пам'ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.
Власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Пунктом 5 Порядку №1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п'ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам'ятки.
Відповідно до п. 18, 19 Порядку №1768 охоронний договір на пам'ятку археології чи її частину укладається власником (користувачем) земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка археології, з відповідним органом охорони культурної спадщини. Охоронний договір на пам'ятку археології чи її частину складається за формою згідно з додатком 1 та повинен містити такі додатки: акт візуального обстеження (форма якого визначається МКСК) на момент укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт візуального обстеження поновлюється не рідше ніж раз на п'ять років. Якщо стан пам'ятки значно змінився після проведення робіт на пам'ятці, - протягом п'яти календарних днів після його зміни; план території пам'ятки; паспорт пам'ятки археології (форма якого визначається МКСК).
Охоронні договори на пам'ятки монументального мистецтва, містобудування, історії, садово-паркового мистецтва, науки і техніки, ландшафту чи їх частини складаються за формою згідно з додатком 1.
Охоронні договори на пам'ятки історії (за винятком пам'яток, що становлять собою будівлі і споруди), науки і техніки (за винятком пам'яток, що становлять собою будівлі і споруди), садово-паркового мистецтва, містобудування, ландшафту, монументального мистецтва чи їх частини повинні містити такі додатки: акт візуального обстеження на момент укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт візуального обстеження пам'ятки поновлюється не рідше ніж раз на п'ять років. Якщо стан пам'ятки значно змінився після проведення робіт на пам'ятці, - протягом п'яти календарних днів після його зміни; план території пам'ятки; паспорт пам'ятки (форма якого визначається МКСК).
У разі коли пам'ятка історії або науки і техніки становить собою споруду (будівлю), комплекс (ансамбль) споруд, охоронний договір повинен містити додатки згідно з переліком, визначеним у пункті 17 цього Порядку для пам'яток архітектури.
Аналіз наведеного правового регулювання свідчить про те, що укладання охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму.
Охоронний договір, що укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III, згідно з висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18, є адміністративним договором.
Суд зазначає, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Такий висновок сформульований Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 у справі №826/4605/16 та від 19.02.2021 у справі № 826/25854/15.
Вирішуючи дану справу суд враховує, що відповідач як власник земельних ділянок, на яких частково розміщена пам'ятка історії місцевого значення - складові частини «Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» має дотримуватись певних обмежень щодо використання та розпорядження цією земельною ділянкою.
Щодо посилання відповідача, що саме Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області є власником і користувачем зазначених пам'яток культурної спадщини, і саме на ній лежить обов'язок щодо укладення охоронних договорів, суд зазначає наступне.
07.12.2021 року Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області прийняла рішення №1302 «Про надання дозволу на прийняття до комунальної власності Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області об'єктів культурної спадщини, що є складовою частиною пам'ятки історії місцевого значення «Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» (надалі - Рішення). Вказаним Рішенням надано дозвіл на прийняття до комунальної власності Миколаївської міської територіальної громади та взяття на баланс Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області об'єкти культурної спадщини, що є складовою частиною пам'ятки історії місцевого значення «Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» на території м. Миколаєва Львівської області, серед іншого: Опорний пункт «Північ» (група «Лиса гора»); Опорний пункт «Захід» (група «Лиса гора»); Опорний пункт «Схід» (група «Лиса гора»). В подальшому на реалізацію даного Рішення Розпорядженням Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області від 18.01.2022 року створено комісію з питань прийняття до комунальної власності Миколаївської міської територіальної громади складових частин пам'ятки історії місцевого значення «Комплекс фортифікаційних споруд «Фортеця м. Миколаїв».
Проте ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як власники земельних ділянок за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні Надра» 18.02.2022 оскаржили зазначене рішення Миколаївської міської ради у судовому порядку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №380/4262/22 суд вирішив: «…Визнати протиправним та скасувати Рішення Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області (81600, Львівська обл., м. Миколаїв, вул. В. Великого, 6, ЄДРПОУ 26411657) від 07.12.2021 року №1302 «Про надання дозволу на прийняття до комунальної власності Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області об'єктів культурної спадщини, що є складовою частиною пам'ятки історії місцевого значення «Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв», в частині щодо земельних ділянок позивачів ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) за кадастровими номерами: 4623082000:04:000:0368; 4623082000:04:000:0369; 4623082000:04:000:0370; 4623082000:04:000:0407 та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) за кадастровими номерами: 4623082000:04:000:0363; 4623082000:04:000:0364; 4623082000:04:000:0367; 4623082000:04:000:0371; 4623082000:04:000:0404; 4623082000:04:000:0405 4623082000:04:000:0406….».
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2025 суд вирішив: «…Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі № 380/4262/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову…».
Відтак станом на час розгляду справи право власності на вказаний об'єкт за Миколаївською міською радою Стрийського району Львівської області не зареєстроване.
Разом із тим обов'язок Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області після набуття у власність об'єктів культурної спадщини, що є складовою частиною пам'ятки історії місцевого значення «Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» укласти охоронний договір не нівелює такий самий обов'язок відповідача як власника земельних ділянок, на яких розміщена зазначена пам'ятка історії місцевого значення.
Відтак, враховуючи той факт, що об'єкт культурної спадщини знаходиться частково на земельних ділянках, що перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні надра», яке на цих земельних ділянках здійснює свою господарську діяльність, суд приходить до висновку про необхідність укладення із таким суб'єктом господарювання охоронного договору з метою недопущення руйнування пам'ятки історії місцевого значення, у зв'язку із чим задовольняє позов.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки прокурором таких витрат до стягнення не заявлено, розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельні надра» (код ЄДРПОУ 44960353, адреса: вул.Устияновича, 14, м.Миколаїв, Стрийський район, Львівська область) укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 38557581) охоронний договір щодо пам'ятки історії місцевого значення - складові частини «Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» - «Опорний пункт «Північ» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/4-Лв, «Опорний пункт «Захід» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/5-Лв, та «Опорний пункт «Схід» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/6-Лв, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 в межах земельних ділянок, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельні надра" на праві приватної власності.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення складено 04 серпня 2025 року.
СуддяМорська Галина Михайлівна