про повернення позовної заяви
04 серпня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1454/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
21.07.2025 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла сформована 20.07.2025 позовна заява адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача за період з 22.08.2019 по 05.03.2025;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму 19606,86 грн за весь час затримки виплати - за період з 22.08.2019 по 05.03.2025;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивача за період з 22.08.2019 по 05.03.2025;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму 19606,86 грн за весь час затримки виплати - за період з 22.08.2019 по 05.03.2025;
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є учасником бойових дій та з 12 січня 2017 року по 22 серпня 2019 року на підставі контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах солдатсько-сержантського складу проходив військову службу у Збройних Силах України на посадах сержанта з матеріального забезпечення гірсько-штурмової роти та командира бойової машини командира 3 гірсько-штурмового відділення 3 гірсько-штурмового взводу 1 гірсько-штурмової роти Військової частини НОМЕР_1 .
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 у справі № 360/3270/21 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік в кількості 42 дні, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 22 серпня 2019 року.
Остаточний розрахунок при звільненні на виконання рішення суду у справі № 360/3270/21 здійснено лише 05.03.2025 у сумі 19606,86 грн, тобто більше ніж через 5 з половиною років.
Однак всупереч вимогам чинного законодавства відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.08.2019 по 05.03.2025 та не нарахував і не виплатив компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за весь час затримки виплати - за період з 22.08.2019 по 05.03.2025.
Вважає дії відповідача протиправними.
Ухвалою суду від 25.07.2025 позов залишено без руху, запропоновано позивачу у десятиденний строк надати заяву про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказами поважності зазначених причин, уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до статті 160 КАС України, із визначенням у позові конкретної суму коштів, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки за несвоєчасний розрахунок при звільненні; оригіналу документа про сплату судового збору.
Представником позивача 04.08.2025 надано до суду уточнений позов, у якому заявлено вимогу стягнути з відповідача 300 000 (триста тисяч) гривень у якості середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача за період з 22.08.2019 по 05.03.2025 з нарахуванням позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму 19606,86 грн за весь час затримки виплати - за період з 22.08.2019 по 05.03.2025.
Щодо строку звернення до суду представник позивача зазначив, що згідно Договору про надання правничої допомоги від 04.09.2023 № 89 (з врахуванням змін, внесеним Договором від 14.09.2023 № 1/89), укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Галкіним В.Л., адвокат взяв на себе зобов'язання надати клієнту ОСОБА_1 правничу допомогу, яка полягає у підготовці документів у т.ч. процесуальних документів та забезпечити представництво інтересів Клієнта в окружному адміністративному суді, апеляційному адміністративному суді у справі щодо отримання дублікату виконавчого листа у справі 360/3270/21, звернення його до примусового виконання, представництво інтересів клієнта у будь-якому суді з метою встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі 360/3270/21.
Тому договір, укладений між позивачем та адвокатом Галкіним В.Л. у 2023 році не стосувався предмету спору у цій справі.
Вказує, що позивач до цього часу залучений до виконання бойових завдань і територіально віддалений від командування військової частини. Місця перебування позивача та обстановка в зоні несення служби не дає можливості постійно перебувати на зв'язку, не говорячи вже про можливість з поля бою звернутися безпосередньо до суду або ж укласти договір з адвокатом. Вперше після виходу з бойових позицій у позивача видалась можливість укласти договір про надання правничої допомоги 20.07.2025, коли й було підписано договір про надання правничої допомоги № 94 від 20.07.2025.
Розглянувши заяву, дослідивши необхідні для його розгляду матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 у справі № 360/3270/21 повністю виконано 05.03.2025, про що зазначає позивач у позовній заяві та підтверджено наданими документами.
При цьому ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 у справі № 360/3270/21 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 від 05 березня 2025 року № 988 про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року у справі № 360/3270/21.
У вказаній ухвалі зазначено, що судовий контроль за виконанням судового рішення у справі № 360/3270/21 встановлено за клопотанням адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича. Від Військової частини НОМЕР_1 10 березня 2025 року надійшов звіт від 05 березня 2025 року № 988 про виконання рішення суду з додатками. Відповідно до платіжної інструкції від 03 березня 2025 року № 25-1688 та відомості розподілу витрат до Військової частини НОМЕР_2 від 05 березня 2025 року № 250305PB000046618612 ОСОБА_1 05 березня 2025 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року у справі № 360/3270/21 перераховано 19606,86 грн.
Ухвалу суду від 13.03.2025 у справі № 360/3270/21 направлено до Електронного кабінету адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича та в електронному вигляді доставлена до Електронного кабінету: 13.03.2025 о 20:40, що підтверджено довідкою, сформованою в матеріалах справи № 360/3270/21.
Згідно частини сьомої статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Тобто, вважається, що про обставини повного виконання рішення суду від 30.08.2021 у справі № 360/3270/21 позивач дізнався 13.03.2025.
Отже, посилання представника позивача на те, що у справі № 360/3270/21 його повноваження обмежувались виключно отриманням дублікату виконавчого листа у справі 360/3270/21, звернення його до примусового виконання, представництво інтересів клієнта у суді з метою встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі 360/3270/21 є безпідставними.
До суду позов подано через підсистему «Електронний суд» 20.07.2025, а саме з пропуском місячного строку звернення до суду.
В обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду, представник позивача вказав про те, що позивач до цього часу залучений до виконання бойових завдань і територіально віддалений від командування військової частини.
Водночас, з довідки № 08/4031 від 29.07.2025 вбачається, що позивач з 26 листопада 2019 року по цей час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 з місцем дислокації АДРЕСА_3 ) Державної прикордонної служби України.
Між тим, зазначена довідка не підтверджує твердження представника позивача про те, що позивач постійно приймає участь у бойових діях, а тому мав можливість звернутись з цим позовом до суду у місячний строк.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду та, відповідно, вирішенні питання про дотримання, чи порушення позивачем цього строку, суду, насамперед, слід з'ясувати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Звернення до суду, серед іншого, з позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за затримку такої виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку (стаття 117 Кодексу законів про працю України) обмежене строком, який - з уваги також на постанову Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 240/532/20 - у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у частині п'ятій статті 122 КАС України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).
Так, оскільки розрахунок з позивачем на виконання рішення суду у справі № 360/3270/21 здійснено 05.03.2025, про що зазначає сам позивач у позовній заяві та підтверджено наданими документами, місячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача на його користь середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні розпочав свій відлік 06.03.2025 та сплив 05.04.2025.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі № 160/914/23.
Верховним Судом у постанові від 24.07.2024 у справі № 760/8560/21 зроблено висновок: «..Непереборною силою є надзвичайна або невідворотна за таких умов подія. Непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності особи обставина, яку вона хоча і могла передбачити, але не могла попередити. До таких обставин, як правило, відносяться стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі тощо) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не є звичайною обставиною, яка хоча і може спричинити певні труднощі для особи, але не виходить за певні розумні рамки, тобто це має бути екстраординарна подія, яка не є звичайною.
Разом з тим, у разі доведення належними та допустимим доказами, що саме обставина перебування на військовій службі під час воєнного стану об'єктивно унеможливила виконанням ним зазначеної процесуальної дії у встановлений законом строк, тобто доведення причинно-наслідкового зв'язку між перебуванням на військовій службі під час воєнного стану та пропуском строку на апеляційне оскарження, така обставина може бути визнана обставиною непереборної сили….».
Такі висновки наведені у постанові Верховного Суду від 17.04.2024 у справі № 757/45756/21-ц.
Сама по собі обставина зарахування відповідача до складу Збройних Сил України не свідчить про поважність причини пропуску строку звернення до суду.
За усталеною судовою практикою Верховного Суду сам факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».
Як зазначено вище, представником позивача не надано доказів того, що позивач брав безпосередню участь у заходах з оборони країни у період з 06.03.2025 до 20.07.2025, а надано лише довідку про те, що позивач з 26 листопада 2019 року по цей час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 з місцем дислокації АДРЕСА_3 ) Державної прикордонної служби України.
Саме по собі проходження військової служби без надання доказів прийняття позивачем безпосередньої участі у бойових діях не свідчить про неможливість своєчасного звернення з цим позовом до суду.
Щодо обмеження доступу до правової допомоги, виконання обов'язків військової служби та фактор часу суд зазначає таке.
Позивачем не надано доказів перебування у віддалених місцях, відрядженні, бойових операціях (довідки, накази тощо), що призвело до обмеження доступу до правової допомоги при виконанні службових обов'язків та фактору часу
Слід зазначити, що позивач не позбавлений права звернутись за правничою допомогою відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Також, відповідно до статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правничої допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз'яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правничої допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.
Тобто, позивач не позбавлений усно звернутись до адвоката за правничою допомогою з метою своєчасного звернення до суду.
Суд звертає увагу на те, що інтереси позивача у справі № 360/3270/21 представляв адвокат Галкін Вячеслав Леонідович, який є представником інтересів позивача і в цій справі.
Отже, позивач мав контакти адвоката і перебування на службі у Збройних Силах України не є перешкодою для спілкування особи з адвокатом.
Тобто, зазначені доводи позивача суд вважає необґрунтованими.
Суд зазначає, що встановлені КАС України вимоги дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду не впливають на повагу до статусу військовослужбовців та реалізації доступу до правосуддя.
З наведених мотивів суд не приймає до уваги посилання на правову позицію Верховного Суду у постановах від 21 травня 2021 року у справі №1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі №340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі №240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а, оскільки судом перевірено факт можливого звернення позивачем із позовом своєчасно шляхом витребування інформації з місця військової служби останнього.
Суд звертає увагу, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктами 1 та 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Беручи до уваги ту обставину, що представником позивача не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов в частині позовних вимог щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 18 березня 2024 року включно підлягає поверненню внаслідок визнання судом вказаних в клопотанні про поновлення строку звернення до суду підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду неповажними (випадок, передбачений частиною другою статті 123 КАС України).
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні заяви адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
СуддяТ.В. Смішлива