про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог
04 серпня 2025 року м. ДніпроСправа № 160/16656/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної поліції України Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
До Луганського окружного адміністративного з Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 160/16656/25 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Національної поліції України Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ГУНП України в Луганській області щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік у кількості 22 діб;
- зобов'язати ГУНП України в Луганській області нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 22 діб;
- зобов'язати ГУНП України в Луганській області нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2016-2022 роки;
- зобов'язати ГУНП України в Луганській області виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки;
- стягнути з ГУНП України в Луганській області на користь позивача 50 000 грн (п'ятдесят тисяч гривень) завданої позивачу моральної шкоди.
Ухвалою Дніпропетровського адміністративного суду від 09.06.2025 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Дніпропетровського адміністративного суду від 26.06.2025 справу передано за підсудністю до Луганського окружного адміністративного суду.
14.07.2025 адміністративна справа №160/16656/25 надійшла до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди прийнято до провадження та залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) або паперовому вигляді, зокрема, оригіналу документу про сплату судового збору або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за подання позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання відповідача виплатити середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні; обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди в частин6і позовних вимог про стягнення моральної шкоди з відповідача.
28.07.2025 на виконання ухвали суду від позивача надійшов уточнений позов, в якому позивач просить звільнити його від сплати судового збору так як він є особою з інвалідністю внаслідок війни (3 група), посилаючись на п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та на правові висновки Восьмого апеляційного адміністративного суду викладені у постанові від 01.07.2020 у справі №380/2259/20, щодо обґрунтування розрахунку суми моральної шкоди позивач зазначив, що після перенесених ним травм і контузій на фронті, позивач після відмови йому у виплаті належних йому грошових коштів мав панічні атаки з вини відповідача, у зв'язку з чим був вимушений лягти до КНП «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня». Водночас обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, що стягується, та докази на його підтвердження, позивачем не надано.
Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Пунктом 8 частиною першою статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
На підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору за вищезазначеним пунктом позивачем до матеріалів позовної заяви долучено пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 від 20.01.2025, з якого встановлено, що пред'явник цього посвідчення є інвалідом 3 групи.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.
При цьому, особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у встановленому порядку не прирівнюються до осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни.
Тобто, від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи, а не особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни третьої групи.
За змістом статті 5 Закону України «Про судовий збір» пільг щодо сплати судового збору для інвалідів 3 групи, ветеранів війни - інвалідів війни не встановлено.
Отже, положення пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не розповсюджуються на позивача.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави вважати, що позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в справах від 06.02.2020 у справі №640/21075/19, від 23.07.2020 у справі №240/12008/19 та від 04.07.2023 у справі №140/7699/22, від 12.04.2024 у справі №300/6577/23.
Доказів наявності у позивача пільг щодо сплати судового збору на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» до позову не долучено.
Враховуючи усталену судову практику Верховного Суду, з урахування приписів статі 242 КАС України, суд дійшов висновку, що за подання позовних вимог у спірних правовідносинах щодо зобов'язати ГУНП України в Луганській області виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки позивач не звільнений від сплати судового збору, як учасник бойових дій, про що вже надано оцінку ухвалою суду від 16.07.2025 про залишення позовної заяви без руху.
Отже, станом на дату постановлення цієї ухвали позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 16.07.2025 про залишення позовної заяви без руху в частині надання документа про сплату судового збору, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання ГУНП України в Луганській області виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки підлягають залишенню без розгляду.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Згідно статті 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Верховний Суд у численних рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов'язку.
Зокрема, такий висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №140/10792/21, від 18.10.2021 у справі №420/15949/21, від 19.11.2020 у справі №9901/360/20 (правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021), від 11.11.2020 у справі №9901/352/20, від 03.11.2020 у справі №9901/345/20, від 27.10.2020 у справі №9901/189/20, від 26.10.2020 у справі №9901/313/20.
У пунктах 28, 29 постанови від 03.03.2021 у справі №640/6853/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 95277958) Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку заявленої до відшкодування моральної шкоди свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160 КАС України (зокрема, пункту 3 частини п'ятої цієї статті), що є підставою для залишення позовної заяви без руху, а не усунення відповідного недоліку тягне за собою правовий наслідок у вигляді повернення позовної заяви позивачу.
Правовий висновок аналогічного змісту викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2021 у справі №9901/360/20.
Таким чином, заявляючи вимогу про відшкодування відповідачами моральної шкоди в сумі 50000,00 грн, позивач не навів обґрунтований розрахунок цієї суми, про яку заявлено у позовних вимогах, що не відповідає пункту 3 частини п'ятої статті 160 КАС України, та вважається неусуненим недоліком позовної заяви.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно частини п'ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно з пунктом сьомим частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку (частина четверта статті 240 КАС України).
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Національної поліції України Головного управління Національної поліції в Луганській області про зобов'язання ГУНП України в Луганській області виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та стягнення з ГУНП України в Луганській області на користь позивача 50 000 грн (п'ятдесят тисяч гривень) завданої позивачу моральної шкоди підлягають залишенню без розгляду у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви після відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 171, 240, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання ГУНП України в Луганській області виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки; стягнення з ГУНП України в Луганській області на користь позивача 50 000 грн (п'ятдесят тисяч гривень) завданої позивачу моральної шкоди - залишити без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Перщого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова