про повернення позовної заяви
04 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4925/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Дзіся Андрія Романовича, звернувся до суду з позовною заявою (документ сформовано в системі «Електронний суд»), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію починаючи 07.09.2023 відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою судді від 22.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з підстав пропуску шестимісячного строку звернення до суду.
31.07.2025 року представник позивача - адвокат Дзісь А.Р. подав клопотання про поновлення строків, у якому зазначено про неможливість обмеження шестимісячним строком обов'язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист підтверджується також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Крім того, вказує, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає, а стаття норми статті 122 КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку виплатою недоплаченої суми пенсії.
Вирішуючи заявлене клопотання, суддя зазначає наступне.
ОСОБА_1 двічі звертався до пенсійного органу із заявами про призначення пільгової пенсії, перший раз від 07.09.2023 та із заявою від 18.10.2023 щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за Списком 1. За принципом екстериторіальності рішеннями ГУ ПФУ в Сумській та ГУ ПФУ в Чернігівській областях відмовлено у призначенні пільгової пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботу.
Про прийняті рішення листами ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 19.09.2023 №1100-0304-8/49353 та від 08.11.2023 №1100-0304-8/59191 ОСОБА_2 було повідомлено.
Ні вказані рішення територіальних органів пенсійного фонду, ні повідомленні ГУ ПФУ в Кіровоградській області про прийнятті рішення, позивач не оскаржував.
27.01.2025 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком (реквізити рішення не вказано).
Вважаючи, що ОСОБА_1 мав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах іще з дати звернення 07.09.2023 року, представник подав позов до суду вказавши, що протиправні дії перешкодили отриманню з 07.09.2023 року пенсії.
Суддя відхиляє доводи представника позивача щодо не розповсюдження строків, визначених статтею 122 КАС України на спірні правовідносини.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного процесуальним законом строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суддя зазначає, що причина пропуску строку, за загальним правилом, може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 16 вересня 2021 року у справі № 560/5412/20, від 1 червня 2022 року у справі № 460/100/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/10073/20 та від 4 липня 2023 року у справі №620/4707/22.
У постановах Верховного Суду від 20 липня 2023 року у справі № 420/8355/22 та 24.01.2024 року у справі №810/820/18 спір стосувався невиплати вже нарахованої пенсії, а відтак, покликання представника позивача на цю постанову є нерелевантним.
Так, представник позивача, самостійно визначив дату виникнення, як на його думку, протиправних дій - 07.09.2023 року. Тобто, з 08.09.2023 року розпочався відлік шестимісячний строк для звернення до суду. Останній день цього строку - 09.03.2024 року.
До суду представник позивача вже втретє звернувся з позовною заявою 16.07.2025 року, тобто після спливу одного року і чотирьох місяців.
При цьому, звернення із заявою щодо перерахунку пенсії від 17.03.2025 року не змінює початок відліку строку звернення до суду, з огляду на те, що рішення за наслідком такої заяви від 17.03.2025 року, представник позивача також не оскаржує.
Не містить інформацію про позовні заяви в системі Діловодства адміністративного суду щодо оскарження рішення про призначення пенсії від 27.01.2025 року.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 червня 2024 року по справі № 756/11081/20 виснувала, що у питаннях оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження як підстави для його поновлення Велика Палата Верховного Суду послідовно враховує критерії, сформовані у практиці ЄСПЛ, а саме: тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин; при цьому заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії», пункт 109 ).
У клопотанні про поновлення строку звернення до суду не наведено жодної обставини, яка б свідчили про реальну неможливість звернення позивача до суду протягом майже двох років.
Також суд зауважує про відсутність триваючої бездіяльності, з огляду на те, що пенсійним органом виносились двічі рішення про відмову в призначенні пенсії, та в подальшому, після видачу оновленої довідки, пенсію за віком було призначено позивачу.
Таким чином, суддя відхиляє доводи представника позивача стосовно відсутності стокового обмеження стосовно строків звернення до суду з позовом щодо оскарження дій пенсійного органу та як наслідок відмовляє у поновленні пропущеного строку звернення до суду.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Зважаючи на викладене, суддя дійшла висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 .
Згідно частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Оскільки позовну заяву подано через систему ''Електронний суд'', тому роздрукований примірник цієї позовної заяви не повертається.
Керуючись пунктом 1 частини 4 статті 169, статті 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 повернути.
Копію ухвали судді невідкладно надіслати особі, що подала позовну заяву.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного у строк, передбачений статтею 295 КАС України
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК