про залишення позовної заяви без руху
04 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5172/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,
ОСОБА_1 , через свого представника адвоката - Міхеєвої Євгенії Геннадіївни, звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення її безвісті зниклого 04.03.2024 чоловіка -5Ійськовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_2 за період з 04.03.2024 по 31.01.2025 в сумі 1 771 189,43 грн;
- стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 : 100% грошового забезпечення її безвісті зниклого 04.03.2024 чоловіка - військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_2 з період з 04.03.2024 по 31.01.2025 в сумі 1 771 189, 43 грн.
При ознайомленні з матеріалами позовної заяви, встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом.
За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу норм частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.
Законом №2352-IX, який набрав чинності 19 липня 2022 року, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (у редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом №2352-IX) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
З урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 (адміністративне провадження №К/990/45865/24) правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
Предметом спору у цій справі є правовідносини позивача з відповідачем, що склались у період після 19 липня 2022 року щодо виплати як грошового забезпечення чоловіка позивача, який зник безвісти 04.03.2024.
Таким чином, правовідносини з якими позивач звернувся до суду за період після 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду.
Вказаний адміністративний позов подано до суду 22.07.2025 через засоби поштового зав'язку. В позовній заяві представник позивача зазначає, що позивачка про порушення своїх прав дізналась лише 20.06.2025, коли отримала грошове забезпечення свого безвісти зниклого чоловіка в значно меншому розмірі, ніж повинна була отримати.
Натомість, суддя зазначає, що відлік строку розпочинається з дати, коли особа дізналась або повинна була дізнатись по своє порушене право. Так, грошове забезпечення її чоловіка ОСОБА_2 за березень 2024 року мало б бути нарахованим та виплаченим у квітні 2024 року, тобто саме з квітня 2024 року позивач, не отримуючи суму грошового забезпечення її чоловіка, дізналась про своє порушене право, а не з 20.06.2025 року, як вказує представник позивача.
Відповідно до частини 6 статті 122 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В порушення вказаної норми позивач або його представник не надали суду заяви про поновлення строку для звернення з цим позовом.
Згідно до вимог частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).
Відтак, суддя дійшла висновку, що оскільки позивачкою пропущений строк звернення до адміністративного суду їй необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення, вказавши поважні причини його пропуску, а також надати документальні докази в підтвердження поважності причин його пропуску.
Поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Також суддя зазначає, що відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у розмірі 3028,00 грн.
Згідно позовних вимог позивачка просить суд стягнути з військової частини НОМЕР_2 на її користь 100% грошового забезпечення її безвісті зниклого чоловіка - військовослужбовця в сумі 1 771 189, 43 грн, що є вимогою майнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, сума судового збору за вказану вимогу складає 15140,00 грн.
Представник позивачки вказує, що остання звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" (у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі), проте вказана норма не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки грошове забезпечення, яке позивачка просить суд стягнути не є безпосередньо її заробітної платою, а є її зниклого безвісти чоловіка військовослужбовця.
Оскільки при поданні цього позову позивачка не сплатила судовий збір, для цього усунення недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази про доплату судового збору у розмірі 15140,00 грн за наступними платіжними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA188999980313131206084011567
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровоградський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 120, 122, 123, 169, 170 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити особу, що подала позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК